Спосіб діагностики одностороннього гострого демієлінізуючого невриту зорового нерва

Спосіб діагностики гострого демієлінізуючого невриту зорового нерва, який включає проведення МРТ головного мозку та дослідження зорових викликаних потенціалів, який відрізняється тим, що додатково визначають в обох очах товщину війкового тіла на відстані 1мм від склеральної шпори і, при наявності осередків в білій речовині мозку на МРТ, збільшенні латентності і зменшенні амплітуди при дослідженні зорових викликаних потенціалів та при відсутності збільшення товщини війкового тіла в хворому оці або його збільшенні не більше ніж на 57,9% в порівнянні з парним оком, діагностують гострий демієлінізуючий неврит зорового нерва. (19) (21) u200913749 (22) 28.12.2009 (24) 10.06.2010 (46) 10.06.2010, Бюл.№ 11, 2010 р. (72) ПАНЧЕНКО МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ, САМОФАЛОВА МАРИНА МИКОЛАЇВНА, ПАНЧЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА, ФЕДОРЧЕНКО МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, ЯКУБОВИЧ НАТАЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА, АЛЕКСІЄНКО КАТЕРИНА АНДРІЇВНА, ГОЛОВЧЕНКО ЛІЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА, СИТНИК ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА, МАЛЯР ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 multiple sclerosis // J. Med. Assoc. Thai. - 2007. Vol.90, №2. - P.313-318). При цьому на фоні зменшення амплітуди зорових (зокрема коркових Р100) викликаних потенціалів (Turker Н., Terzi М., Bayrak О., Cengiz N., Onar M., Us О. Visual evoked potentials in differential diagnosis of multiple sclerosis and neurobehcet's disease // Tohoku J. Exp. Med. 2008. - Vol.216, №2. - P.109-116), при демієлінізуючому характері захворювання реєструється збільшення латентності зорових викликаних потенціалів (при дослідженні реверсивними патернами), на відміну від гострих невритів зорового нерва недемієлінізуючого генезу (Samsen P., Chuenkongkaew W.L., Masayaanon P., Chirapapaisan N., Ruangvaravate N., Loket S.A comparative study of visual evoked potentials in optic neuritis and optic neuritis with multiple sclerosis // J. Med. Assoc. Thai. - 2007. - Vol.90, №2. - P.313-318). Даний метод визначення гострого демієлінізуючого невриту зорового нерва "грішить" гіпердіагностикою, про що свідчать дані дослідників, згідно з якими характерні зміни зорових викликаних потенціалів виявляються у 100% пацієнтів з розсіяним склерозом та гострим невритом зорового нерва (Halliday A.M., McDonald W.I., Mushin J. Delayed visual evoked response in optic neuritis // Lancet. 1972. - Vol.1. - P.982-985). Найбільш точним є спосіб діагностики гострого демієлінізуючого невриту зорового нерва, який включає проведення МРТ головного мозку та дослідження зорових викликаних потенціалів. Наявність вищезгаданих змін (осередки в білій речовині мозку на МРТ, збільшення латентності та зменшення амплітуди при дослідженні зорових викликаних потенціалів) дозволяє визначити гострий демієлінізуючий неврит зорового нерва (Samsen P., Chuenkongkaew W.L., Masayaanon P., Chirapapaisan K, Ruangvaravate N., Loket S.A comparative study of visual evoked potentials in optic neuritis and optic neuritis with multiple sclerosis // J. Med. Assoc. Thai. - 2007. - Vol.90, №2. - P.313-318). Цей спосіб діагностики гострого демієлінізуючого невриту зорового нерва, вибраний нами як прототип, забезпечує визначення характеру гострого невриту зорового нерва і є найбільш точним та близьким за технічною суттю та отриманим результатом. Спосіб-прототип має певні недоліки, головним із них є те, що не враховується стан та реакція різних відділів судинної оболонки, зокрема війкового тіла, та зв'язок стану війкового тіла з етіологією гострого невриту зорового нерва. Відповідно до сказаного вище, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності діагностики одностороннього гострого демієлінізуючого невриту зорового нерва. Задачу, покладену в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики гострого демієлінізуючого невриту зорового нерва, який включає проведення МРТ головного мозку та дослідження зорових викликаних потенціалів, згідно з корисною моделлю, додатково визначають в обох очах товщину війкового тіла на відстані 1мм від склеральної шпори, і при наявності осередків в білій речовині мозку на МРТ, збільшенні латентно 50536 4 сті і зменшенні амплітуди при дослідженні зорових викликаних потенціалів, та при відсутності збільшення товщини війкового тіла в хворому оці або його збільшенні не більше ніж на 57,9% в порівнянні з парним оком, діагностують гострий демієлінізуючий неврит зорового нерва. Спосіб виконують наступним чином: після постановки клінічного діагнозу проводять магніторезонансну томографію головного мозку, дослідження зорових викликаних потенціалів, та додатково визначають в обох очах товщину війкового тіла на відстані 1мм від склеральної шпори. Магніторезонансну томографію головного мозку проводять в режимах Т1ві, Т2ві та STIR (на апараті MAGNETON фірми Simens або ін.). Дослідження зорових викликаних потенціалів проводять за допомогою комплексного приладу "Нейро-МВП-4" (фірми "НейроСофт"). Визначення товщини війкового тіла проводять за допомогою ультразвукової біомікроскопії на апараті "VuMax ІІ" (Sonomed Inc., USA) датчиком з довжиною хвилі 50МГц на відстані 1мм від склеральної шпори. При наявності осередків в білій речовині мозку на МРТ, збільшенні латентності і зменшенні амплітуди при дослідженні зорових викликаних потенціалів, та при відсутності збільшення товщини війкового тіла в хворому оці або його збільшенні не більше ніж на 57,9% в порівнянні з парним (здоровим) оком, діагностують гострий демієлінізуючий неврит зорового нерва. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Приклад 1 Хвора Л., 12 років, звернулася до очного відділення зі скаргами на відсутність предметного зору в правому оці. Захворіла місяць тому, лікувалась за місцем проживання з діагнозом гострий неврит зорового нерва правого ока. Об'єктивно: Праве око: гострота зору - світловідчуття з правильною світлопроекцією. Око спокійне, рогівка прозора, передня камера середньої глибини, зіниця кругла діаметром 3мм, малюнок райдужки не змінений. Кришталик прозорий. Очне дно: диск зорового нерва з нечіткими межами, "промінує" в склисте тіло. Ліве око: гострота зору - 1,0. Око спокійне, рогівка прозора, райдужна у кольорі та малюнку не змінена. Кришталик прозорий. Очне дно: ДЗН блідо-рожевий з чіткими межами. На МР-томограмах головного мозку знайдені осередки в білій речовині мозку розмірами від 5мм до 16мм, що призводять на Т2ві підвищений МРсигнал різного ступеню інтенсивності. Дослідження зорових викликаних потенціалів: викликані потенціали при стимуляції правого ока не зареєстровані. Невропатологом встановлений діагноз: Розсіяний склероз, ремітуючий тип перебігу. При ультразвуковій біомікроскопії товщина війкового тіла на відстані 1мм від склеральної шпори в правому оці - 0,59мм, в лівому (здоровому) оці - 0,62мм. Таким чином, товщина війкового тіла на відстані 1 мм від склеральної шпори у хворому оці не збільшена в порівнянні з парним оком. 5 50536 Враховуючи наявність осередків в білій речовині головного мозку на МРТ, відсутність зорових викликаних потенціалів при стимуляції правого ока, та відсутність збільшення товщини війкового тіла в хворому оці в порівнянні з парним (здоровим) оком, встановлено діагноз: Гострий демієлінізуючий неврит зорового нерва правого ока. При контрольному обстеженні через два тижні на МР-томограмах (з контрастуванням) спостерігається підсилення МР-сигналу на Т1ві від правого зорового нерва, що підтверджує наявність гострого демієлінізуючого невриту у даної пацієнтки. Приклад 2 Хворий Г., 26 років, знаходився на лікуванні в очному відділенні з діагнозом гострий ретробульбарний неврит зорового нерва лівого ока. Об'єктивно: Праве око спокійне, передній відрізок та очне дно в межах норми. Гострота зору 0,6 з корекцією - 0,9. Ліве око спокійне, рогівка прозора, райдужка у кольорі та малюнку не змінена. Кришталик прозорий. Очне дно: ДЗН блідо - рожевий з чіткими межами. Гострота зору при першому обстеженні 0,02; через два тижні лікування - підвищилась до 0,6. На серії МР-томограм в білій речовині головного мозку (в семі овальних центрах великих півкуль з обох сторін, в стволі мозку і гемісферах мозочка) виявлені численні маленькі (до 7-8мм) гіперінтенсивні осередки на Т2ві зображеннях. Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 При дослідженні зорових викликаних потенціалів лівого ока на реверсивний шаховий патерн виявлено збільшення латентності і зменшення амплітуди Р100. Консультований невропатологом і встановлений діагноз: Розсіяний склероз, ремітуючий тип перебігу. Ультразвукова біомікроскопія: товщина війкового тіла на відстані 1мм від склеральної шпори в правому (здоровому) оці - 0,68мм, в лівому оці 0,72мм. Таким чином, товщина війкового тіла на відстані 1мм від склеральної шпори у хворому оці збільшена на 5,9% в порівнянні з парним оком. Отже, враховуючи наявність осередків в білій речовині головного мозку на МРТ, збільшення латентності і зменшення амплітуди при дослідженні зорових викликаних потенціалів лівого ока, та збільшення товщини війкового тіла в хворому оці менше ніж на 57,9% в порівнянні з парним (здоровим) оком, встановлено діагноз: Гострий демієлінізуючий ретробульборний неврит зорового нерва лівого ока. Хворому рекомендоване подальше лікування у невропатолога. При повторному МР-обстеженні на отриманих томограмах при контрастному підсиленні виявлено підсилення МР-сигналу на Т1ві від орбітальної частини лівого зорового нерва, що підтвердило наявність гострого демієлінізуючого невриту у хворого. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601