Спосіб моделювання інформаційного процесу

Спосіб моделювання інформаційного процесу, що включає використання біологічного субстрату як перетворювача і ретранслятора інформації, 3 Виходячи з наведених міркувань, у відомому способі моделювання інформаційного процесу, що включає використання біологічного субстрату як перетворювача і ретранслятора інформації, відповідно до корисної моделі перетворювачем і ретранслятором використовують видалену з живого організму волосину з бульбою, яку вміщують на предметному склі і реєструють під мікроскопом термограму її елементів у вигляді флуоресценції у поляризованому світлі, після чого протилежний від бульби кінець волосини подразнюють фізичним чинником, а результат інформаційного впливу оцінюють за характером змін термограми клітинних елементів бульби. Перелік фігур. Фіг.1. Мікрофото. Поліхромазія поляризованої флуоресценції ізольованої волосини як ілюстрація анізотропії біополімерного субстрату - ретранслятора інформації. Аналізатор зображень SEO Image Lab на базі світлового мікроскопу з цифровою системою SEO-Scan Color. об. х4; ок. х15 Фіг.2. Мікрофото. Термограма елементів волосяної бульби у вигляді поляризованої флуоресценції її клітинних елементів - контроль. Аналізатор зображень SEO Image Lab на базі мікроскопу МС 200 з цифровою системою SEO-Scan Color: об. х20; ок. х15. Фіг.3. Мікрофото. Термограма елементів волосяної бульби після нагрівання протилежного від бульби кінчика волосини - дослід. Аналізатор зображень SEO Image Lab на базі мікроскопу МС 200 з цифровою системою SEO-Scan Color: об. х20; ок. х15. Фіг.4. Мікрофото. Контрольна і дослідна термограма клітинних елементів ізольованої волосини носа людини в контролі (вгорі) і досліді - після нагрівання (внизу). Аналізатор зображень SEO Image Lab на базі мікроскопу МС 200 з цифровою системою SEO-Scan Color: об. х20; ок. х15. Спосіб здійснюють наступним чином. На предметне скло вмішують видалену з живого організму волосину з бульбою і реєструють під мікроскопом світіння тіла волосини та елементів її бульби в поляризованому світлі. При оцінці поляризаційної флуоресценції елементів бульби інтактної волосини враховують поліхромний характер світіння та візуальну чіткість структурних елементів у полі зору мікроскопу. Після реєстрації контрольної картини флуоресценції елементів бульби протилежний від неї кінець волосини нагрівають на 1-2°С і повторно досліджують у поляризованому світлі (дослід). Висновок про інформаційний вплив термічного чинника на волосину і передачу інформації про цей вплив роблять за характером зміни флуоресценції елементів бульби і рівня візуальної чіткості її структурних елементів. Приклад 1. На предметне скло помістили видалену з живого організму волосину з бульбою і розглядали під мікроскопом у поляризованому світлі. При цьому звертають увагу на характер поліхромного світіння волосяної бульби у вигляді термограми, 50696 4 що суттєво залежить від вмісту в ній макромолекулярних сполук з властивостями рідких кристалів. Поляризаційна флуоресценція елементів бульби інтактної волосини - термограма відзначалася вираженою поліхромазією і чіткістю контурних ліній елементів, що висвічували (Фіг.2). Після реєстрації контрольної термограми протилежний від бульби кінець волосини нагріли приблизно на 1°С, і повторно досліджували у поляризованому світлі (дослід). На Фіг.3 видно, що в результаті нагрівання волосини суттєво змінився як характер термограми бульби у вигляді зростання яскравості поляризованої флуоресценції її елементів з переважанням яскраво-жовтого світла, так і розмитості контурів елементів бульби. Приклад 2. За наведеним способом спостерігали вплив температурного чинника на характер світіння елементів бульби волосин, взятих з різних ділянок тіла людини, зокрема носа (Фіг.4). У всіх випадках мали місце однозначно направлені зміни, хоч характер залежності прояву їх від виду волосся, взятого з різних ділянок тіла, характеризувався певними відмінностями. Не торкаючись аналізу вказаних особливостей, можна зробити загальний висновок про існування фотоннокристалічного і рідкокристалічного шляхів передачі інформації в живому організмі на основі біосенсорних властивостей волосся, що й відтворено за наведеним способом. Отже, запропонований спосіб забезпечує вищий, порівняно із способом-прототипом, рівень інформативності та ілюстративності відтворення інформаційного процесу, оскільки відображає останній не тільки за кінцевим результатом дії ефектора, але відображає характер реальних змін в інформаційній системі на молекулярно-атомному і електронно-квантовому рівнях, і може знайти застосування при вивченні принципових механізмів біосенсорики в широкому розумінні. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Пат. 70468а, Україна. Спосіб реалізації фармакологічної інформації / Дем'яненко В.В., Бігуняк В.В., Саушев А.С. - №2003109125; заявл. 09.10.03; опубл. 2004. 2. Силіконова пластинка як фотоннокристалічний індуктор корекції рубцеутворення./ Дем'яненко В.В., Бігуняк A.З. // Морфологічні основи компенсаторно-пристосувальних процесів і їх структурне забезпечення // 3бірник матеріалів науковопрактичної конференції. Тернопіль: Укрмедкнига. 2008. - с.27-29. 3. Двухфотонно-возбуждаемая люминесценция в генетических структурах/А.М.Агальцов, П.П.Гаряев, B.C.Горелик и др. // Квантовая электроника. - 1996. - Т.23, №2. - с.181-194. 4. Методологічні і методичні підходи до розвитку „силіконових" технологій в медицині / В.В.Дем'яненко, О.В.Покришко, Т.В.Бігуняк // "Відновлювальні та профілактичні технології в клінічній медицині" (Тези доповідей симпозіуму). Полтава, 2009. - с.24. 5 Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 50696 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601