Застосування антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (аріл-1) як засобу з гіпоурикемічною дією

Застосування антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 як засобу з гіпоурикемічною дією. (19) (21) u200913350 (22) 22.12.2009 (24) 25.06.2010 (46) 25.06.2010, Бюл.№ 12, 2010 р. (72) ЩОКІНА КАТЕРИНА ГЕННАДІЇВНА, ШТРИГОЛЬ СЕРГІЙ ЮРІЙОВИЧ, ИЩЕНКО АЛЕКСАНДР 3 50825 2. АРІЛ-1, 3мг/кг (підшкірно) + оксонат калію, 250 мг/кг, n=5. 3. Контрольна патологія (модельна гіперурикемія) для алопуринолу - оксонат калію, 250мг/кг, n=8. 4. Алопуринол, 10мг/кг + оксонат калію, 250мг/кг (курсове введення), n=7. Гіпоурикемічну дію АРІЛ-1 оцінювали за наступними показниками: рівень сечової кислоти в крові та сечі, діурез за 2 години та екскреція сечової кислоти. Для з'ясування стану видільної функції нирок визначали також екскрецію креатиніну. Результати дослідження наведені в таблиці. Аналіз наведених в таблиці результатів досліду свідчить, що АРІЛ-1 протидіяв розвитку оксонат-індукованої гіперурикемії. Концентрація сечової кислоти в крові піддослідних тварин була достовірно менша, ніж в групі контрольної патології (урикемія в групі контрольної патології зросла в 4 11 разів, тоді як на тлі АРІЛ-1 - у 3,8 рази). Це підтверджує гіпоурикемічну активність АРІЛ-1. Екскреція сечової кислоти в групі щурів, що отримували АРІЛ-1, збільшилась в 2,5 рази, що достовірно вище аналогічного показника в групі контрольної патології. А отже, АРІЛ-1 проявляв також і урикозуричну активність. В групі тварин, які одержували АРІЛ-1 у порівнянні з вихідним станом спостерігалось збільшення діурезу в 1,4 рази, підвищення екскреції креатиніну в 1,8 рази, що свідчить про позитивний вплив заявленого засобу на стан нирок. Таким чином, антагоніст рецептора інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) чинить виражену протиподагричну дію, яка, на відміну від препарату порівняння алопуринолу, складається з гіпоурикемічного та урикозуричного ефектів, і може бути рекомендований для застосування в якості ефективного засобу для лікування подагри. Таблиця 1 Вплив АРІЛ-1 та алопуринолу на концентрацію сечової кислоти в крові, ниркову екскрецію сечової кислоти та креатиніну в умовах гіперурикемії, спричиненої оксонатом калію в щурів Показник Контрольна патологія (калію оксонат), n=5 Після Вихідний введення стан калію оксонату АРІЛ-1 (3мг/кг), n=5 Контрольна патологія (калію оксонат), n=8 Алопуринол (10мг/кг), n=7 Після ввеПісля ввеПісля ввеВихідний Вихідний дення ка- Вихідний дення калію дення калію стан стан лію оксонастан оксонату оксонату ту Вміст сечової кислоти 0,035±0,01 0,303±0,03 0,038±0,008 0,214±0,01* 0,078±0,008 0,078±0,008 0,064±0,007 0,177±0,023* в плазмі крові, мМ/л Збільшення 1100±255 379±108 256±50 181±34 урикемії, % Діурез, мл/100г за 1,88±0,25 1,75±0,3 2,47±0,19 3,83±0,56* 1,80±0,46 2,28±0,38 2,31±0,26 2,27±0,27 2год. Екскреція сечової кислоти, 0,93±0,18 1,69±0,3 0,93±0,07 2,25±0,14*/** 0,89±0,10 9,43±1,78* 0,84±0,10 6,40±1,16* мкМ/100г за 2год. Збільшення екскреції 152±33 246±16 1040±271 737±191 сечової кислоти, % Екскреція креатиніну, 3,13±0,49 2,07±0,31 2,33±0,24 4,26±0,57 1,90±0,23 2,12±0,35 2,73±0,28 1,89±0,26* мкМ/100г за 2год. Примітка: * - достовірно по відношенню до групи контрольної патології (р