Застосування антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 як кардіопротекторного засобу

Застосування антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 як кардіопротекторного засобу. (19) (21) u200813245 (22) 17.11.2008 (24) 27.04.2009 (46) 27.04.2009, Бюл.№ 8, 2009 р. (72) СУПРУН ЕЛІНА ВЛАДИСЛАВІВНА, UA, ІЩЄНКО АЛЄКСАНДР МІТРОФАНОВІЧ, СУПРУН ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ, UA 3 40770 4 Дослідження проводили на моделі глобальної коксона-Мана-Уітні. Дані досліду наведені в табцеребральної ішемії у щурів [6]. Досліди виконано лицях 1-3. на 57 білих щурах масою 150-200 г, що були розЗміни ЕКГ в контрольній групі тварин в гостподілені на 6 груп. 1 група - контрольна патологія рому періоді церебральної ішемії характеризува(тварини з ішемією головного мозку без лікування). лися порушеннями фази реполяризації шлуночків Щурам 2, 3, 4 та 5 груп профілактично вводили з патологічним підійманням сегменту ST над ізоліАРІЛ-1 внутрішньом'язово в дозах 1, 5, 10 та 15 нією, що аналогічно монофазній елевації сегменту мг/кг (дворазове протягом 3 днів, останній раз за 1 ST в гострій стадії ураження міокарду. Ці ЕКГгодину до церебральної ішемії). Гостру ішемію ознаки ГКС розвивались на 5-й хвилині у 80% тваголовного мозку у щурів відтворювали під нембурин контрольної групи. При цьому відзначено віроталовим наркозом (40 мг/кг) шляхом незворотньої гідне збільшення частоти серцевих скорочень білатеральної каротидної оклюзії. Реєстрували (ЧСС) як результат активації симпатоадреналової ЕКГ у стандартних відведеннях після препаровки системи. Показником дистрофічних змін міокарду сонних артерій (до моделювання патології) та на шлуночків є вірогідне зростання систолічного по5-й хвилині їхньої окклюзії (після модельної патоказника (СП), що відбиває зниження скорочуванлогії). Ефект профілактичного запобігання розвитності серцевих м'язів. Результати дослідів наведеку ГКС при експериментальному ішемічному інсуно у таблицях 1-3. льті верифікували за показниками ЕКГ. Одержані результати проаналізовані з використанням критерію Стьютента та U-параметру ВілТаблиця 1 Вплив АРІЛ-1 на прояв ГКС у щурів в умовах досліду № Група тварин 1 2 3 4 5 Контроль АРІЛ-1 1 мг/кг АРІЛ-1 5 мг/кг АРІЛ-1 10 мг/кг АРІЛ-1 15 мг/кг Кількість тварин 10 10 10 10 7 Частота проявів ГКС 80 % 60 % 50 % 40 %* 28,6 %* Профілактика проявів ГКС 20 % 40 % 50 % 60 %* 71,4 %* * - відхилення вірогідні порівняно з контрольною групою, р < 0,05. Дані табл.1 свідчать про достовірне дозозалежне зниження частоти проявів ГКС під впливом АРІЛ-1 та відповідне зростання профілактичної дії у порівнянні з контролем. Таблиця 2 Вплив АРІЛ-1 на частоту серцевих скорочень у щурів в умовах досліду № Група тварин Кількість тварин 1 2 3 4 5 Контроль АРІЛ-1 1 мг/кг АРІЛ-1 5 мг/кг АРІЛ-1 10 мг/кг АРІЛ-1 15 мг/кг 10 10 10 10 7 Частота серцевих скорочень До моделювання пато5 хвилина після модельної палогії тології 408,7 ± 18,3 447,8 ± 17* 406,2 ± 21,1 432,3 ± 22,7* 393,1 ± 21,6 414,5 ± 21*/** 388,6 ± 16,4** 407,5 ± 19,9*/** 377,43 ± 22,5** 399,28 ± 24,6** * - відхилення вірогідні порівняно з початковим рівнем, р