Спосіб визначення синтопії вомероназального органа людини

Спосіб визначення синтопії вомероназального органа людини, який відрізняється тим, що за допомогою морфометрії, гістотопографії, електронної мікроскопії встановлені морфологічні параметри та топографічні взаємовідношення органа в пренатальному та постнатальному періодах онтогенезу людини, визначені свіввідношення медіальної сенсорної та несенсорної поверхні вомероназального органа. (19) (21) u200913429 (22) 23.12.2009 (24) 25.06.2010 (46) 25.06.2010, Бюл.№ 12, 2010 р. (72) ПИКАЛЮК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ, БОГДАНОВ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, СТЕПАНЮК ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ, АНТОНЮК ОЛЬГА ПЕТРІВНА (73) БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МОЗ УКРАЇНИ 3 50830 значно варіює, в місці виходу в носову порожнину має 0,2-2мм. Як зазначають автори, вомероназальний орган представляє інтерес для психіатрів, сексологів та психологів і збагачує наші знання про різноманітність фізіологічних функцій при розробці методів терапії психопатологій. Недоліком прототипу є те, що не проведена комплексна морфометрія та синтопія вомероназального органа в пренатальному і постнатальному періодах онтогенезу людини. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб визначення синтопії органа Якобсона в пренатальному та постнатальному періодах онтогенезу людини шляхом проведення комплексної морфометрії, гістотопографії, електронної мікроскопії та синтопії. 4 Для вирішення поставленої задачі проводиться морфометрія та синтопія стінок носа в пренатальному та постнатальному періодах людини. Ознаки корисної моделі: 1) епітеліальні трубки; 2) довжина; 3) діаметр; 4) об'єм; 5) сенсорна ділянка нюху. Спільними ознаками прототипу та способу, що заявляється, є те, що проводиться синтопія вомероназального органа. Відмінність корисної моделі від прототипу. Основні відмінності ознак способу, що заявляється, і прототипу представлені в таблиці. Таблиця Порівняння корисної моделі та прототипу за ознаками Ознака Спосіб, що заявляється трупи ембріонів, передплодів, плодів, новонароджених та людей зрілого віку 2. Методи дослідження розтин та морфометрія, гістологія, електронна мікроскопія, моделювання 3. Морфологічні парамет- епітеліальні трубки ри довжина діаметр об'єм 4. Сенсорна ділянка нюху встановлена 1. Об'єкт Визначення термів, які використовуються при описі корисної моделі: - вомероназальний орган (орган Якобсона); - епітеліальні трубки; - сенсорна ділянка нюху. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Корисна модель здійснюється наступним чином: трупи ембріонів, плодів, новонароджених та препарати голови у зрілому віці фіксують в 5% формаліні, після зовнішнього огляду промивають у проточній воді протягом 1-2 годин. Після фронтального розтину голови на рівні схилу вимірюють вертикальний і горизонтальний розміри хоан. У подальшому виконують сагітальний розтин таким чином, щоби зріз проходив біля бічної стінки носової порожнини. На одержаних анатомічних препаратах проводять морфометрію носової порожнини, носових раковин, носових ходів, носової перегородки. Проводять резекцію середньої носової раковини. У ряді препаратів доступ до суміжних структур стінок носа виконується у напрямі до бічної, верхньої чи нижньої їх стінок. Даний спосіб апробований на кафедрі нормальної анатомії людини Кримського державного медичного університету ім. С.І. Гергієвського та на кафедрі анатомії людини Буковинського державного медичного університету впродовж 20072009pp. Вік і кількість об'єктів дослідження: ембріони 9, передплоди - 12, плоди - 10, новонароджені -11, дорослі - 9. Приклад використання способу Прототип трупи дорослих людей розтин та морфометрія епітеліальні трубки довжина діаметр не визначався не встановлена Ранній морфогенез. Формування органу Якобсона у людини починається з утворення епітеліального потовщення на медіальній стінці носової порожнини, що відбувається приблизно на 33 день ембріонального розвитку (на 5-6 тижні внутрішньоутробного розвитку). Шляхом інвагінації формується каналець, пізніше трубка, яка збільшується в довжині і об'ємі. У кінці 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку завершується формування порожнини носа. Орган має вигляд парних епітеліальних трубок, які замкнуті на одному кінці і відкриваються іншим кінцем в порожнину носа. Вомероназальний орган розміщений в сполучнотканинній основі передньої третини носової перегородки з двох боків на межі між хрящем перегородки і лемешем. Вомероназальний орган є додатковою периферійною частиною нюхової системи і входить до складу нюхового мозку і вомероназальної системи. Окрім органа Якобсона, вомероназальна система включає вомероназальний нерв, термінальний нерв, який через дорсомедіальну ділянку сполучається з нюховою цибулиною переднього мозку. Передплодовий період. У передплодів 14,020,0мм ТКД твердий остов стінок носа і приносових пазух вкритий слизовою оболонкою. Вона щільно зв'язана з окістям і охрястям. Слизова оболонка вистелена багаторядним циліндричним миготливим епітелієм розташованим на базальній мембрані. Товщина слизової оболонки у дихальній ділянці складала 0,6-0,7мм, а в нюховій - 0,71,0мм. Товщина епітеліальної вистилки відповідно дорівнювала 36,0 і 56,0мкм. В окремих місцях ви 5 50830 явлено потовщення слизової оболонки: присередня поверхня нижньої носової раковини, вільний край середньої носової раковини, передньоверхній відділ носової перегородки. Дані потовщення представлені печеристою тканиною і слизовими залозами. Печеристі тіла представлені поверхнево розташованою тонкою сіткою кровоносних судин і глибоко розташованою більш крупною сіткою судин. У їх стінці виявлялися гладенькі м'язові і еластичні волокна. Потовщення передньоверхнього відділу слизової оболонки носової перегородки представлено скупченням залозистого апарата. У нюховій ділянці бічної стінки і носової перегородки виявлялись нюхові клітини, відростки яких направлялись доверху, з'єднувались у тонкі нитки, а біля решітчастої пластинки у більш крупні стовбурці. На шести препаратах у передньо-нижньому відділі носової перегородки виявлено невелику заглибину, яка продовжувалась у сліпий канал. Гістологічне дослідження підтвердило наявність органа Якобсона. На двох препаратах в передньонижньому відділі носової перегородки виявлено невелику заглибину (залишок органа Якобсона). Плодовий період. У плодів вомероназальний орган має вигляд парних епітеліальних трубок, які замкнуті з одного кінця і відкриваються іншим кінцем у порожнину носа. Орган Якобсона розміщений у сполучній тканині основи передньої третини носової перегородки з обох боків на межі між хрящем перегородки і лемешем. Трубка вомероназального органа проходить приблизно на 15-20мм від краю ніздрів, її діаметр сильно варіює, в місці Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 виходу в носову порожнину. Вомероназальний орган оточений чисельними дрібними кровоносними судинами, які мають автономну іннервацію, що (окрім респіраторного) може служити одним з механізмів регуляції вступу хемосигналів у вомероназальний орган. Щільність сенсорних нейронів вомероназального органа (приблизно 1-2 нейронів на 50мкм) максимальна на його початку і зменшується у міру наближення до його сліпого кінця, де розташовуються в основному клітини, що секретують слиз. У людини, на відміну від тварин, довкола вомероназального органа не виявлено печеристої тканини, здатної до збільшення і зміни форми. Постнатальний онтогенез. Після народження зазвичай відбувається лише зростання вомероназального органа без значних змін його морфології. У більшості людей він збільшується в розмірах після народження. Порожнина органа Якобсона після народження витягнута зверху вниз і стисла з боків, яка вистилена псевдобагатошаровим епітелієм, через який в неї відкривається безліч простих і складних трубчасто-альвеолярних змішаних залоз. Довжина органа коливається від 1,3 до 12,6мм. У всіх випадках правий і лівий вомерозальні органи мали різну довжину. Технічний результат: встановлені морфологічні параметри та топографічні взаємовідношення вомерозального органа у пренатальному та постнатальному періодах онтогенезу людини, медіальна сенсорна ділянка нюху займає 50% і несенсорна - 50% поверхні органа. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601