Спосіб комплексного дослідження бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу людини

1. Спосіб комплексного дослідження бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу людини шляхом виготовлення макро- та мікропрепаратів, який відрізняється тим, що додатково проводять виготовлення топографо-анатомічних зрізів, графічних та пластичних реконструктивних моделей, ін'єкцію судин та стереофотографування. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що мікропрепарати бічних стінок носа виготовляють фіксуванням у 5-6 % розчині нейтрального формаліну впродовж 15 діб, промивають у проточній воді 1 -2 доби, занурюють на 24 години в 35° спирт та тотально фарбують борним карміном протягом 1-3 діб залежно від розміру препарату, виконують зневоднення шляхом проведення через батарею спиртів зростаючої концентрації, заливають у парафін. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що виготовлення топографо-анатомічних зрізів бічних стінок носа проводять фіксацією блоків ділянки носа у 5-6 % розчині нейтрального формаліну протягом 15 діб, заповнюють носову порожнину розчином желатину та виготовляють топографоанатомічні зрізи у фронтальній, горизонтальній або сагітальній площині. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ін'єкцію кровоносних судин проводять ЗО % розчином чорної або червоної туші. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що виготовляють стереопари і за допомогою окулярів отримується стереоефект. со Спосіб відноситься до нормальної анатомії та ембріології людини та може бути використаний для дослідження бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу людини. В умовах несприятливого впливу факторів навколишнього середовища на організм людини глибокі і всебічні знання закономірностей морфогенезу і становлення топографії органів набувають особливого значення. Вивчення морфологічних закономірностей розвитку органів людини необхідне для правильного розуміння суті тих складних процесів, що відбуваються в період антенатального життя. У міру накопичення даних з питань етіології та патогенезу захворювань у постнатальному періоді все ясніше стає вагомість знань закономірностей внутрішньоутробного періоду розвитку, на вивчення якого повинна бути спрямована пильна увага сучасної охорони здоров'я. Необхідність ембріологічних досліджень для правильного розуміння та з'ясування причин і часу можливого виникнення природжених захворювань, варіантів та аномалій розвитку органів і структур організму є загальновизнаною і сприяє визначенню справжнього напрямку процесів органогенезу. Клініцистами неодноразово підкреслювалось, що наукових досліджень про вікові особливості морфології носової ділянки в нормі і патології явно недостатньо. Тому запити практичної оториноларинголог» спонукали як морфологів, так і клініцистів детально і глибоко вивчити структурну організацію носової ділянки. Ретроспективний аналіз літератури свідчить, що дані про закладку, закономірності розвитку та становлення топографії бічних стінок носа людини протягом внутрішньоутробного періоду життя фрагментарні і не розкривають послідовні морфологічні зміни зазначених структур. Питання щодо джерел, місць і термінів закладки, а також зміни форми, розмірів, синтопії, морфологічних характеристик зводяться лише до опису загальних даних структурної організації бічних стінок носа в окремі вікові періоди ембріонального розвитку. Немає також даних про закладку та особливості утворен 00 < 6Г 11478 ня носових раковин, носових ходів, їх просторовочасову організацію, взаємозв'язок з суміжними структурами. Відсутні комплексні дослідження розвитку слизової оболонки бічних стінок носа з одночасним вивченням закладки та розвитку їх нервів і кровоносних судин. Стосовно з'ясування морфологічних передумов можливого виникнення деяких варіантів будови бічних стінок носа, вад їх розвитку, то ці питання в літературі майже не висвітлені. Комплексне дослідження особливостей розвитку, становлення топографії бічних стінок носа та динаміки їх синтопічної кореляції в пренатальному періоді онтогенезу та в новонароджених людини має важливе значення для з'ясування морфологічних передумов та часу можливого виникнення їх природжених вад з метою розробки нових, більш раціональних методів їх хірургічної корекції. Існуючі методи дослідження бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу передбачають дослідження макроскопічних або мікроскопічних параметрів органа. Це не дозволяє всебічно оцінити становлення топографії бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу та повністю описати цей процес. Прототипом винаходу є спосіб дослідження бічних стінок носа у пренатальному періоді онтогенезу шляхом макро- та мікроскопічного дослідження [Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица: Учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп. - Харьков: Факт, 2005. - 271с]. Спосіб-прототип здійснюється наступним чином: проводять макроскопічне та мікроскопічне дослідження з метою оцінки стану бічних стінок носа. Недоліками прототипу є те, що за допомогою тільки макро- та мікроскопічного дослідження неможливо отримати об'єктивну картину розвитку бічних стінок носа в онтогенезі людини. Нами пропонується спосіб, що усуває вказані недоліки. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалити спосіб комплексного дослідження бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу шляхом додаткового дослідження методом пластичних реконструкцій, проведення стереофотографування для забезпечення об'єктивного дослідження усіх особливостей закладки органів та тканин. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі комплексного дослідження бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу шляхом виготовлення макро- та мікропрепаратів, згідно до корисної моделі додатково проводять виготовлення топографо-анатомічних зрізів, графічних та пластичних реконструктивних моделей, ін'єкцію судин та стереофотографування. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що мікропрепарати бічних стінок носа виготовляють фіксуванням у 5-6% розчині нейтрального формаліну впродовж 15 діб, промивають у проточній воді 1 -2 доби, занурюють на 24 години в 35° спирт та тотально фарбують борним карміном протягом 1-3 діб залежно від розміру препарату, виконують зневоднення шляхом проведення через батарею спиртів зростаючої концентрації, заливають у парафін. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що виготовлення топографо-анатомічних зрізів бічних стінок носа проводять фіксацією блоків ділянки носа у 5-6% розчині нейтрального формаліну протягом 15 діб, заповнюють носову порожнину розчином желатину та виготовляють топографо-анатомічні зрізи у фронтальній, горизонтальній або сагітальній площині. Спосіб за п.і, який відрізняється тим, що ін'єкцію кровоносних судин проводять 30% розчином чорної або червоної туші. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що виготовляють стереопари і за допомогою окулярів отримується стереоефект. Спільними ознаками прототипу та способу, що заявляється є дослідження бічних стінок носа шляхом виготовлення макро- та мікропрепаратів. Корисна модель відрізняється від прототипу тим, що додатково проводять топографо-анатомічні зрізи носа, виготовляють графічні та пластичні реконструктивні моделі, ін'єкцію судин та стереофотографування. Спосіб здійснюється наступним чином Після проведення вимірювання тім'янокуприкової довжини свіжих трупів зародків і передплодів людини ранніх стадій розвитку, останні фіксують в 5-6% розчині нейтрального формаліну упродовж 15 діб. Після фіксації досліджуваний препарат впродовж 1-2 діб промивають у проточній воді, потім занурюють на 24 години в 35° спирт, після чого тотально фарбують борним карміном упродовж 1-3 діб (залежно від розміру препарату). Зневоднення об'єктів виконують шляхом проведення їх через батарею спиртів зростаючої концентрації (від 30° до абсолютного спирту включно). Препарати заливають у парафін. Проміжним середовищем між спиртом і парафіном є хлороформ. Починаючи з передплодів 18,0мм тім'янокуприкової довжини, препарати декальцінують, спочатку занурюючи у 7% розчин азотної кислоти на 24-72 години, після чого з метою попередження набряку сполучної тканини витримують упродовж 24-30 годин у 5% розчині сульфату натрію і промивають у проточній воді впродовж доби. Виготовлення серійних гістологічних зрізів препаратів проводиться в одній з трьох площин тіла зародка - сагітальній, горизонтальній або фронтальній. Співставлення одержаних даних дає можливість найбільш об'єктивно вивчити будову бічних стінок носа і їх взаємовідношення з оточуючими структурами. Товщина зрізів коливається від 5 до 15мкм. Для отримання диференційованого поліхромного забарвлення різних тканин застосовують додаткове фарбування зрізів на предметних скельцях гематоксиліном і еозином, ліонською синькою, пікрофуксином, індігокарміном за загальноприйнятими гістологічними методиками. Після заключення отриманих зрізів в канадський бальзам вивчають і описують препарати під мікроскопом з використанням окуляр-мікрометра і мікрометричної лінійки. Для проведення макроскопічного дослідження фіксовані в розчині формаліну трупи передплодів, плодів, новонароджених після зовнішнього огляду промивають упродовж 1-2 діб у проточній воді. 11478 Потім вивчають і описують форму зовнішнього носа Після фронтального розтину голови (на рівні схилу) вимірюють вертикальний і горизонтальний розміри хоан У подальшому виконують сагітальний розтин таким чином, щоби зріз проходив біля стінки носової перегородки На одержаних таким чином анатомічних препаратах вимірюють всі розміри носової порожнини і носових раковин Проводять резекцію середньої носової раковини, вимірюють і описують решітчастий пухир, гачкоподібний відросток, півмісяцевий розтвір і місце відкриття приносових пазух Потім розкривають верхньощелепну пазуху і вимірюють передньозадній і вертикальний п розміри, описують особливості її стінки Таким же чином проводять дослідження комірок решітчастого лабіринту У ряді препаратів відпрепаровують слизову оболонку для ГІСТОЛОГІЧНОГО дослідження Для виготовлення топографо-анатомічних зрізів одержані блоки носової ділянки носа піддають фіксації у 5-6% розчині нейтрального формаліну упродовж 15 діб У подальшому носову порожнину заповнюють розчином желатину, що додатково фіксує органи та структури, запобігаючи, таким чином, їх зміщенню під час наступного виготовлення зрізів Після фіксації препарат промивають у проточній воді (термін 1-2 доби залежно від розміру об'єкта) Для виготовлення пластичних і графічних реконструкцій при вивченні особливостей форми, положення, напрямку, направлення і синтопп носової ділянки на ранніх стадіях ембріонального життя використовують метод пластичної реконструкції В І Проняєва Для ін'єкції кровоносних судин при вивченні структурної організації анпоархітектоніки внутрішньо-органних судин стінок носа і суміжних з ними Комп ютерна верстка Д Шеверун структур використовують метод ін'єкції кровоносних судин з наступним просвітленням Для цього застосовують 30% розчин чорної або червоної туші, який вводиться в спільну сонну артерію чи внутрішню яремну вену нефіксованих об'єктів Метод стереофотографування передбачає виготовлення та перегляд стереопар за допомогою окулярів для отримання стереоефекту при вивченні та описі топографо-анатомічних взаємовідношень структур, що вивчаються Для виготовлення стереопар досліджуваний об'єкт фотографують з двох боків під кутом 7° до вертикальної осі 3 цією метою ми використовували виготовлення стереопар за допомогою спеціального штатива Даний пристрій дозволяє переміщувати фотоапарат не в горизонтальній площині паралельно до об'єкта, а по опуклій дузі (частині кола, в центрі якого розміщується об'єкт фотографування) Це максимально наближує процес стереофотографування до умов акомодації очей при огляді предмета з близької відстані Технічний результат Таке поєднання вищезазначених методів морфологічного дослідження повністю відповідає поставленим завданням і дає можливість вивчити досить складні та різнобічні процеси закладки, розвитку, формоутворення, динаміку становлення ембрютопографп з наступним визначенням термінів і механізмів можливих відхилень в їх розвитку у внутрішньоутробному періоді життя, впливу судинних та нервових елементів на диференціювання бічних стінок носа і оточуючих їх структур Даний спосіб був апробований на кафедрі нормальної анатомії Буковинського державного медичного університету Було досліджено 80 біологічних об'єктів людини Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності вул Урицького 45 м Київ, МСП 03680 Україна ДП'Український інститут промислової власності вул Глазунова 1 м К и ї в - 4 2 01601