Спосіб лікування хронічного набутого токсоплазмозу у дорослих

Спосіб лікування хронічного набутого токсоплазмозу у дорослих, що включає призначення комплексної етіотропної терапії, який відрізняється тим, що додатково протягом усього курсу лікування призначають гепатопротектор гепадиф у дозі 2 капсули 2 рази на добу незалежно від прийому їжі. (19) (21) u201001480 (22) 12.02.2010 (24) 12.07.2010 (46) 12.07.2010, Бюл.№ 13, 2010 р. (72) БОДНЯ КАТЕРИНА ІГОРІВНА, КОЦИНА СВІТЛАНА СЕРГІЇВНА (73) ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 3 крові, від кількості яких, в свою чергу в значній мірі залежить її функція. Ураження печінки призводить до послаблення адаптаційно- захисних реакцій та імунологічної реактивності організму [Бодня Е. И. Адаптационная роль стрессорной реакции паразитарной этиологии у человека // Пробл. мед. Науки та освіти. - 2000. -№ 4. - С 53-54]. Тому пошук нових засобів лікування токсоплазмозу, які комплексно діють на організм, є актуальною проблемою. Питання про лікування етіотропними засобами хворих на хронічний токсоплазмоз, його тривалість вирішується лікарем індивідуально, в залежності від характеру органних уражень, тяжкості перебігу токсоплазмозу та ефективності попереднього лікування. Лікування хворих на токсоплазмоз повинне бути своєчасним, а вибір та обсяг засобів комплексної терапії клінічно обґрунтованим. Етіотропну терапію поєднують з неспецифічними десенсибілізуючими засобами (супрастин, тавегіл, лоратадин, тощо), вітаміни, метаболітами, стимуляторами лейкопоезу (при наявності лейкопенії) [Лобзин Ю. В., Казанцев А. П., Васильєв В. В. и др. Хронический токсоплазмоз: рациональная терапия. // Росс. мед. вестник. -1997.-2, №3.-С. 67-69]. Недоліки способу пов'язані з негативним впливом препаратів на стан печінки. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб лікування хронічного набутого токсоплазмозу, що здійснюють шляхом використання етіотропної терапії та Імуноглобуліну людини проти Toxoplasma gondi no 3,0 мл внутрішньом'язово 1 раз у три доби, середній курс лікування складає від 7 до 10 ін'єкцій [Пат. 43188 UA]. Недоліки способу пов'язані з негативним впливом препаратів на стан печінки. Етіотропну терапію необхідно поєднувати з гепатопротекторами. Якщо цього не робити стан печінки буде погіршуватися. Дестабілізація функції печінки тягне за собою порушення гормонального балансу, зниження імунореактивності організму. Ці фактори ускладнять лікування хронічного набутого токсоплазмозу. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування хронічного набутого токсоплазмозу у дорослих, в якому за рахунок додаткового призначення гепатопротектора, досягається позитивний вплив його на метаболічні процеси, значна гепатопротекторна дія, активація гормональної регуляції та адаптаційних процесів, покращення імунореактивності організму підвищення ефективність лікування хронічного токсоплазмозу. Поставлена задача вирішується в способі лікування хронічного набутого токсоплазмозу у дорослих, який здійснюють шляхом призначення комплексної етіотропної терапії, згідно з корисною моделлю, додатково на протязі всього курсу лікування призначають гепатопротектор гепадиф у дозі 2 капсули 2рази на добу незалежно від прийому їжі. Гепадиф є комплексним гепатопротектором, що справляє детоксикаційну, а також антиоксидантну, антихолестатичну та антифіброзуючу дію, стимулює регенерацію гепатоцитів за ураження 51377 4 печінки та за метаболічних розладів за рахунок компонентів, що входять до його складу: карнітину оротату, карнітину гідрохлориду, антитоксичної фракції печінкового екстракту, а також групи вітамінів В (В2, В6, В12). Карнітин бере участь в активному транспорті жирних кислот через мітохондріальну мембрану та нормалізує процеси бетаокислення у гепатоцитах. Надходження до мітохондрій жирних кислот підсилює окислення останніх з утворенням енергії і тим самим зменшує синтез ТГ. Антитоксична фракція екстракту печінки містить незамінні та замінні амінокислоти, що беруть участь в основних біохімічних реакціях і є донорами сульфгідрильних і метальних груп, забезпечуючи детоксикаційну та антиоксидантну дії. Вітаміни В (В2, Вб, Ві2) є коферментами багатьох ферментів, які беруть безпосередню участь у синтетичних процесах. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. У відому схему лікування токсоплазмозу у дорослих на протязі всього курсу лікування додатково призначають гепадиф у дозі 2 капсули 2рази на добу незалежно від прийому їжі. Нижче наведено приклад конкретного застосування даного способу. Приклад 1. Хворий К., 1960 р.н. Діагноз: Хронічний набутий токсоплазмоз: лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, рецидивуючий перебіг, стадія загострення, середньої тяжкості. Скарги на стійкий субфібрилітет, підвищену втомлюваність, дратівливість, болі у правому підребер'ї, гіркоту у роті, болі у м'язах. Хворому проведені клінічно-лабораторні, біохімічні, серологічні, радіоімунологічні, імунологічні, інструментальні дослідження. Отриманні показники свідчать про порушення взаємодій та разузгодження функціонування ендокринної, імунної систем та печінки. Проведено курс лікування згідно способу, що заявляється. Хворий протягом всього курсу лікування протитоксоплазмозним імуноглобуліном (відповідно до схеми) приймав також гепадиф у дозі 2 капсули 2 рази на добу незалежно від прийому їжі. Після проведеного курсу лікування покращився загальний стан хворого: підвищилась працездатність, регресував субфібрилітет, зникли втомлюваність, дратівливість, розміри печінки у межах норми, зникли болі при пальпації печінки, гіркота у роті, болі у м'язах, нормалізувався вміст гормонів, покращилися показники імунітету, регресувала лейкопенія. Приклад 2. Хворий І., 1959 р.н. Діагноз: Хронічний набутий токсоплазмоз: лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, рецидивуючий перебіг, стадія загострення, середньої тяжкості. Скарги на стійкий субфібрилітет, підвищену втомлюваність, дратівливість, болі у правому підребер'ї, гіркота у роті, болі у м'язах. Хворому проведені клінічно-лабораторні, біохімічні, серологічні, радіоімунологічні, імунологічні, інструментальні дослідження. Отриманні показники свідчать про порушення взаємодій та розузгодження функціонування ендокринної, імунної систем та печінки. Проведен курс лікування згідно способу, що заявляється. Хворо 5 51377 му проведено курс лікування протитоксоплазмозним імуноглобуліно (відповідно до схеми). Після проведеного курсу лікування покращився загальний стан хворого: підвищилась працездатність, регресував субфібрилітет, зникли втомлюваність, дратівливість, розміри печінки збільшені, зникли болі при пальпації печінки, гіркота у роті, болі у м'язах, вміст гормонів не нормалізувався, покращилися показники імунітету, регресувала лейкопенія. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 6 Проведений аналіз свідчить про те, що використання способу лікування хронічного набутого токсоплазмозу у дорослих, що заявляється дозволить: -значно покращити загальний стан хворого; -стабілізувати функцію печінки; -нормалізувати вміст гормонів; -підвищити імунореактивність організму; -знизити токсичну дію протипаразитарних препаратів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601