Спосіб лікування загострень хронічного тонзиліту у дорослих

Спосіб лікування загострень хронічного тонзиліту у дорослих, що включає введення ципрофлоксацину, тимогену та амізону, який відрізняється тим, що додатково хворим вводять манакс по 90 мг три рази на добу протягом 10-15 діб поспіль Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до отоларингології Актуальність проблеми винаходу пов'язана зі значною розповсюдженістю захворюваності на хронічний тонзиліт (XT) серед осіб молодого, найбільш працездатного віку, можливістю розвитку ускладнень з боку серця та нирок при загостреннях XT та недостатньою удосконаленістю існуючих способів лікування даної патології Існує спосіб лікування загострень XT, що включає введення хворим антибактеріальних та десенсибілізуючих препаратів, полівітамінів, аскорутину, та здійснення фізіотерапевтичних засобів на ділянку піднебінних мигдаликів (УФВ або КУФ), а також призначення протизапальних препаратів, зокрема аспірину (Попа В А Хронический тонзиллит- Кишинев Штиннца, 1984- С 99-102) Однак цей спосіб недостатньо ефективний, оскільки він не забезпечує нормалізацію імунологічних показників у хворих на XT, і тому у частини пацієнтів потім виникають рецидиви захворювання Тому було запропоновано призначати хворим із загостренням XT додатково імуноактивні препарати з групи гормонів тимусу та їхніх аналогів, зокрема левамізол або тималін (Заболотный Д И , Мельников О Ф Теоретические аспекты генеза и терапии хронического тонзиллита - Киев Здоровье, 1999-122с) Цей спосіб забезпечує покращення імунологічних показників у хворих на XT, однак у частини пацієнтів можлива активація аутоімунних реакцій, що несприятливо впливає на організм хворих Крім того, повторні курси введення антибіотиків обумовлюють розвиток дисбактеріозу Виходячи з цих обставин, був розроблений спосіб лікування загострень XT у дорослих шляхом введення хворим в якості антибактеріального препарату ципрофлоксацину (комерційна назва цифран), оскільки препарати групи фторхшолонів, до яких відноситься ципрофлоксацин, не викликають дисбактеріозу В якості імуноактивного препарату було запропоновано вводити хворим тимоген - препарат, який не містить у своєму складі баластних білків і тому не викликає посилення аутоімунних реакцій (Фролов В М , Деменков В Р Опыт сочетанного применения цифрана и тимогена при хроническом тонзиллите в период обострения и его влияние на иммуные показатели у больных // Журнал ушных, носовых и горловых болезней 1997-№1 -С 33-27) До недоліків способу відноситься те, що він не забезпечує швидкої ліквідації місцевих запальних явищ у піднебінних мигдаликах Тому вказаний спосіб потребує подальшого удосконалення Найбільш ефективний з існуючих є спосіб лікування загострень хронічного тонзиліту у дорослих, що включає введення ципрофлоксацину в якості антибактеріального препарату, тимогену як імуноактивного засобу та амізону - препарату, який володіє протизапальними та антиоксидантними властивостями (Патент України №49678 А «Спосіб лікування загострень хронічного тонзиліту» Фролов В М , Соцька Я А , Деменков В Р , Напрасніков CM / приорітет від 12 02 2002р- Опубл 16 09 2002 р -Бюл №9) До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих на XT зберігається зниженою природна антиінфекційна резистентність (ПАР), а також тривалий астенічний або астено-невротичний (О 1 ю 59726 синдром, що потребує додаткового лікування У патогенетичному плані це сприяє подальшому розвитку загострень XT Задачею винаходу було підвищення ефективності існуючого способу лікування загострень XT у дорослих, та поперед усього зниження ймовірності подальшого розвитку загострень XT, шляхом додаткового введення імуноактивного препарата рослинного походження манаксу, який володіє властивостями стимулятора ПАР та імунітету, зменшує запальні явища, виявляє адаптогенний ефект Пропозиція щодо включення манаксу в лікувальний комплекс при загостреннях XT базується на вперше встановленій авторами винаходу в експериментальних умовах закономірності, потім підтверджений у КЛІНІЦІ, що манакс та тимоген при одночасному введенні виявляють взаємнопотенЦІЮЮЧІ ефекти відносно показників ПАР та імунітету, а спільне призначення амізонута манаксу обумовлює взаємне посилення протизапального ефекту Отже, одночасне введення тимогену, манаксу та амізону патогенетично обґрунтовано і забезпечує посилення як імуномоделюючого ефекту, так і протизапальної дії, суттєво більш значущих, ніж проста сумація вказаних патогенетичних ефектів Манакс - препарат рослинного походження з тропічної ліани Uncana tomentosa (котячий кіготь), вживається усередину у вигляді таблеток, кожна з яких містить 90 мг люфілізованого екстракту кори вказаної рослини Манакс зареєстрований у Бюро по реєстрації лікарських засобів МОЗ України в якості терапевтичного засобу з імуномодулюючими та протизапальними властивостями 25 02 1998 р (реєстраційне посвідчення № 2903) Відомо, що до складу препарату входять алкалоїди, які володіють значним протизапальним ефектом, біологічно активні речовини, що посилюють фагоцитоз та глікозиди хінної кислоти, що мають значну антивіруснута антибактеріальну активність Технічно запропонований спосіб здійснюється таким чином Дорослим хворим з діагнозом загострення хронічного тонзиліту призначають ципрофлоксацин по 250мг 2 рази на добу усередину, тимоген по ЮОмкг внутрішньо-м'язово 1 раз на добу протягом 10 діб, амізон по 0,25г 3-4 рази на добу усередину протягом 7-10 діб поспіль та додатково манакс по 90мг 3 рази на добу усередину протягом 10-15 діб При розробці запропонованого способу було обстежено дві групи дорослих хворих у ВІЦІ від 18 до 36 років - перша (60 осіб, у тому числі 25 ЧОЛОВІКІВ та 35 жінок), яка отримувала лікування згідно до запропонованого способу, та друга (56 осіб, у тому числі 26 ЧОЛОВІКІВ та ЗО жінок), які лікувалися ВІДПОВІДНО до існуючого способу-прототипу, тобто без введення манаксу Обидві групи обстежених були рандомізовані за статтю, віком обстежених хворих, тривалістю хвороби, частотою загострень патологічного процесу в ротоглотці При співставленні результатів КЛІНІЧНОГО обстеження хворих обох груп було встановлено, що до початку лікування в обох групах відмічалася однотипова клініка загострення XT, яка характеризувалася синдромом загального токсикозу (слабкість, нездужання, пропасниця, головний біль, ломота у всьому ТІЛІ) та місцевими проявами з боку ротоглотки (наявність болю у горлі, гіперемії та набряку піднебінних мигдаликів, болісності або чутливості підщелепних лімфатичних вузлів, казеозних пробок у лакунах піднебінних мигдаликів) Під ВПЛИВОМ запропонованого способу лікування у хворих першої групи відмічена чітка позитивна динаміка КЛІНІЧНИХ показників, яка характеризувалася ліквідацією як загальнотоксичних, так і місцевих проявів загострення XT При використанні існуючого способу-прототипу у хворих другої групи була також відмічена позитивна динаміка КЛІНІЧНИХ показників, однак менш виражена, ніж при використанні запропонованого способу (таблиця 1) З таблиці 1 видно, що під впливом запропонованого способу лікування загострень XT, у першої групи хворих відмічається суттєве скорочення тривалості збереження як загальнотоксичних, так і місцевих симптомів захворювання Дійсно, в першій групі обстежених тривалість збереження пропасниці відносно другої групи скорочувалася в середньому на 2,1 ±0,1 дні (Р