Засіб для місцевої терапії при кандидамікозі слизової оболонки ротової порожнини

Засіб для місцевої терапії при кандидамікозі слизової оболонки ротової порожнини, який включає спирт етиловий, етер діетиловий, прополіс, який відрізняється тим, що додатково містить 20% розчин гліцерину та мікокс, у наступному співвідношенні компонентів, мас.%: спирт етиловий 34,00-35,00 етер діетиловий 19,00-18,00 прополіс 24,00-22,00 20% розчин гліцерину 10,00-13,00 мікокс 13,00-12,00. (19) (21) u201001902 (22) 22.02.2010 (24) 25.08.2010 (46) 25.08.2010, Бюл.№ 16, 2010 р. (72) ХОРУЖА РИТТА ЮХИМІВНА, ХОРУЖИЙ МИХАЙЛО ЄВГЕНОВИЧ, ХОРУЖИЙ ЄВГЕН ГРИГОРОВИЧ, ФІМ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ, ШАБАНОВ ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ (73) ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО 3 спирт етиловий 34,00-35,00 етер діетиловий 19,00-18,00 прополіс 24,00-22,00 20% розчин гліцерину 10,00-13,00 мікокс 13,00-12,00. Склад готують так: дрібно розтирається прополіс у кількості 22,00-24,00мас.% і вміщується в посуд з темного скла. Потім підігрівається 96° етиловий спирт, який гарячим заливають у підготовлений прополіс (кількісний склад спирту досягає 34,00-35,00мас.%). До одержаної суміші додають 18,00-19,00мас.% діетилового етеру (pro narcosi). Протягом тижня спирто-етерова суміш прополісу настоюється в темній пляшці з притертою кришкою (щоб речовина не випарилася) до максимального розчинення (періодично суміш на протязі кожного дня збовтують двічі-тричі). Розчинену і вистояну суміш фільтрують через декілька шарів марлі. Проціджений розчин збагачують 20% розчином гліцерину 10,00-13,00мас.% і мікоксом 12,00-13,00мас.%. Здобута лікувальна суміш ретельно перемішується до повного розчинення і зберігається у прохолодному місці в посуді з темного скла з притертою кришкою. Термін зберігання до 2 років. Новим є те, що запропонована нами корисна модель засобу для місцевої терапії кандидамікозу слизової оболонки ротової порожнини більш ефективна за рахунок уведення додаткових препаратів: 20% розчину гліцерину та мікоксу, з якими й пов'язаний збільшений терапевтичний ефект лікарської композиції: практично з моменту нанесення її на locus morbi зникає біль, гіперемія та набряк пошкоджених тканин значно зменшуються, показники, що відображають кількість грибкової флори, достовірно поліпшуються (згідно лабораторних досліджень), активізуються регенеративні процеси. Спирто-етерова суміш прополісу (в кількості 75,00-77,00мас.%) діє як імунобіологічний, антибактеріальний, протизапальний, ранорегенеруючий, гіпосенсибілізуючий, седативний та дезодоруючий засіб, що у той же час значно зменшує й біль. Додаткові компоненти, що ми, як автори, запропонували до складу, не тільки потенціюють дію відомою суміші, але проявляють інші властивості. 20% розчин гліцерину (в кількості 10,0013,00мас.%) володіє високою пом'якшувальною та гігроскопічною властивостями, активує обмінні процеси в покривних тканинах, проявляючи дерматопротекторну та дегідратуючу дії. Мікокс (в кількості 12,00-13,00мас.%) - комплексний гомеопатичний препарат дезинтоксикаційної, специфічної, імуномоделюючої активності. Він захищає слизову оболонку від специфічних антигенів, усуває мезенхімальне і лімфогематичне перенапруження, які були викликані грибками. Авторський засіб (лікарська суміш) впливає як на зрослу кількісно грибкову флору так і на якісно змінену слизову оболонку ротової порожнини. Показання до застосування: кандидозний гінгівіт, кандидозний стоматит, кандидозний глосит, кандидозний хейліт. Наводимо конкретні приклади. Приклад 1 52393 4 Хвора Д., 28 років з'явилася зі скаргами на біль і печіння в порожнині рота, що підсилювалися під час вживання їжі. Три тижні тому назад перебувала у стаціонарі з приводу лікування загостреного тонзиліту. Приймала антибактеріальні препарати. Неприємні відчуття у роті з'явилися три доби тому назад. Об'єктивно: слизова оболонка ротової порожнини гіперемована та набрякла. Ниткоподібні сосочки язика атрофовані. На покривному епітелії цього органу виявляється наліт сірувато-білого кольору, який знімається достатньо легко, оголюючи еродовані ділянки. Подібні зміни на слизовій оболонці щік. Пальпація цих ділянок викликає неприємні відчуття. Реґіонарні лімфатичні вузли без особливостей. Згідно з розвитком клінічної картини і даними лабораторних досліджень було поставлено діагноз: гострий атрофічний кандидозний стоматит. Лікування: під час першого відвідування після ретельного видалення нальоту з покривного епітелію було апробовано лікарську композицію, яка включала в себе спирт етиловий - 34,00мас.%, етер діетиловий 19,00мас.%, прополіс 24,00мас.%, 20% розчин гліцерину 10,00мас.% і мікокс 13,0мас.%. Перше змащування одразу ж зменшило інтенсивність болю, зникло відчуття печіння, гіперемовані ділянки дещо зблідли. Зміни клінічної картини адекватні кількісному зменшенню колоній дріжджових грибів (це підтвердили лабораторні дослідження). Медикаментозна терапія, що проводилася лікарем-стоматологом, підсилювалася призначенням препаратів для приймання вдома (антигістамінні препарати, пробіотики, тощо). Рекомендована дієта, яка передбачала прийом білкової (кисломолочної) та рослинної їжі. Через 3 дні (3 сеанси) стан слизової оболонки ротової порожнини істотно змінився. Зовсім зникли біль і відчуття печіння, слизова оболонка чиста, гіперемія і наліт зникли, ерозії епітелізувалися. Надані рекомендації щодо подальшого лікування ще на 3 доби. Завершилося лікування мікробіологічним дослідженням, яке підтвердило позитивний результат терапії (при мікроскопії знайдені одиночні дріжджові клітки в декількох полях зору, що розмножуються брунькуванням). Приклад 2 Пацієнтка Л., 38 років звернулася до лікаряпародонтолога зі скаргами на біль, печіння і сухість у роті. Неприємні відчуття різко підсилюються під час вживання їжі. Захворіла вперше. Рахує себе хворою близько трьох днів. Об'єктивно: слизова оболонка піднебіння, альвеолярних відростків верхньої і нижньої щелеп гіперемована, набрякла, вкрита білуватим, пінистим нальотом, який легко знімається, після чого оголюється яскраво гіперемовані ділянки, пальпація їх викликає дискомфортні відчуття. Аналогічні зміни відбулися і на поверхні язика. Слина в'язка, тягнеться нитками. Пальпація зафарбованих у червоний колір ділянок викликає неприємні відчуття, не різко виражений біль. Реґіонарні лімфатичні вузли - без особливостей. 5 52393 Поставлено діагноз: гострий кандидозний псевдомембранозний стоматит (візуальноінструментальні методи були підтверджені лабораторними дослідженнями). Лікування: під час першого відвідування після ретельного видалення нальоту з покривного епітелію було апробовано лікарську композицію, яка включала в себе спирт етиловий - 35,00мас.%, етер діетиловий 18,00мас.%, прополіс 22,00мас.%, 20% розчин гліцерину 13,00мас.% і мікокс 12,0мас.%. Перше змащування одразу ж зменшило інтенсивність болю, зникло відчуття печіння, гіперемовані ділянки дещо зблідли. Зміни клінічної картини адекватні кількісному зменшенню колоній дріжджових грибів (після кожного сеансу змащування обов'язково проводилося лабораторне дослідження). Після першого відвідування біль зник зовсім, трохи зменшилася набряклість, слизова зблідла. Слина нормальної консистенції. Друге (воно ж останнє) відвідування - повторне зрошення і змащування запропонованим засобом. Поліпшення клінічної картини супроводжувалося істотними змінами мікробіологічного пейзажу, що підтверджувалося даними лабораторних досліджень. Призначення для виконання в домашніх умовах не включали заходи загального протимікозного впливання. Засіб для лікування випробувано на 7 пацієнтах-добровольцях. Нормалізація процесу відбувалася через 1-5 сеансів. При діагностиці більш тяжких випадків термін лікування дещо подовжувався. Схема терапевтичних впливань ускладнювалася не тільки призначенням протигрибкових препаратів peros, проведенням загальнозміцнюючої терапії, тощо. Але в будь-якому випадку, незважаючи Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 на різні ступені тяжкості захворювання, хворі одразу відмічали полегшення, а ми, лікарі, фіксували вщухання болю, зменшення запальних явищ тощо. Таким чином, застосування засобу, що заявляється, для місцевої терапії кандидамікозу слизової оболонки ротової порожнини дозволяє спостерегти прогнозований лікувальний ефект, достовірно зменшити як кількість відвідувань (у разі легких випадків від 5 до 2-3, середньої тяжкості від 10 до 4-5), так і тривалість лікування до 4-7 днів; спростити медикаментозну обробку покривного епітелію за рахунок 2-3 разового змащування лікарською композицією, що виконує водночас роль і лікувальної пов’язки (утворена плівка зберігається декілька годин); уникнути передозування при зовнішньому застосуванні (в порівнянні з тими лікарськими формами, котрі готуються безпосередньо перед застосуванням); досить тривалий час користуватися ним, оскільки наша композиція не потребує жорстких умов зберігання, а також не спостерігається феномен звикання мікрофлори до неї; прискорити загоювання як поверхневих дефектів покривних тканин, так і глибоких виразок. Алергійні реакції не спостерігалися. Джерела інформації: 1. Грохольский А.П., Кодола Н.А., Бургонский В.Г., Чайковский Ю.Б. Нетрадиционные методы лечения в стоматологи - К.: Здоров'я, 1995. С.163-184. 2. Хоружа Р.Ю., Чайковська І.В., Комаревська О.В., Хоружий Є.Г., Осокіна Т.І. Деклараційний патент №53142 Україна, МКВ А61К35/78. Засіб для лікування мікозного ураження слизової оболонки ротової порожнини. - Опубл. від 15.01.03. - Бюл. №1. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601