Спосіб визначення окисно-відновлювального потенціалу стінки кишки

Спосіб визначення окисно-відновлювального потенціалу стінки кишки, що включає реєстрацію окисно-відновлювального потенціалу різних ділянок кишки прикладанням до них вимірювального 3 людини через сечовий міхур забезпечується надійний низькоомний контакт, що дозволяє підвищити точність вимірювання окисновідновлювального потенціалу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення окисно-відновлювального потенціалу стінки кишки, що включає реєстрацію окисно-відновлювального потенціалу різних ділянок кишки прикладанням до них вимірювального електроду, контактування електроду порівняння з об'єктом через електроліт, і визначення величини окисно-відновлювального потенціалу за різницею потенціалів, що виникли між електродами вимірювання та порівняння, згідно з корисною моделлю, як вимірювальний електрод використовують скляний редоксметричний електрод, для профілактики пасивації якого після кожного вимірювання обробляють робочу частину 70 % спиртом, при чому електрод порівняння розміщують в катетері Foley, який вводять в сечовий міхур і заповнюють електролітом. Виконання способу визначення окисновідновлювального потенціалу стінки кишки в сукупності з усіма суттєвими ознаками, включаючи відмінні, дозволяє підвищити точність вимірювання окисно-відновлювального потенціалу стінки кишки за рахунок надійного низькоомного (опір стінки сечового міхура 30-40 Ом) контакту електроду порівняння з об'єктом дослідження, попередження пасивації вимірювального електроду, використанням скляного редоксметричного електроду. Переваги використання скляного редоксметричного електроду перед платиновим наступні: 1. Редоксметричні скляні електроди здатні оборотне змінювати свій потенціал відповідно до зміни потенціалу об'єкту. Це пов'язано з тим, що вони виготовляються із особливого скла, перенос струму через яке виконують не іони, а електрони. Це скло синтезується з оксидів елементів, здатних змінювати свою валентність (залізо, титан), йому притаманні виражені напівпровідні властивості. Електрохімічний опір скляних електродів (опір перенесення електрону з фази розчину до фази металу) вкрай незначний в порівнянні зі звичайними платиновими електродами, що дозволяє вдало вимірювати визначення окисно-відновлювальні потенціали систем з низькою редокс-буферністю (наприклад, серозний шар кишкової стінки). 2. Головною особливістю редоксметричних скляних електродів є нечутливість їх потенціалу до кисню. Треба сказати, що киснева окисновідновлювальна система так чи інакше присутня при всіх вимірюваннях та, з одного боку, може змінити співвідношення Ох- и Red-форм самої системи в тканині, а з іншого боку, в якійсь мірі нав'язати свій потенціал будь-якому електроду, крім редоксметричного скляного електроду. 3. Каталітичні отрути порушують чутливість електродів з благородних металів. Це синільна кислота, миш'як, сірководень, хлориди та фториди. Платинові та інші електроди в присутності цих речовин втрачають чутливість, в той час як редоксметричні скляні електроди адекватно вимірюють потенціали в присутності цих речовин. 53129 4 Спосіб пояснюється кресленнями. На фіг. 1 зображена схема вимірювального контуру, де позначені: іонометр 1, вимірювальний електрод 2, електрод порівняння 3, катетер Foley 4, сечовий міхур 5, петля кишки 6. На фіг. 2 - схема фіксації електроду порівняння в катетері Foley, де позначені: електрод порівняння 3, катетер Foley 4, балон 7, отвір для надування балону 8, дренажна воронка 9. Для реєстрації окисно-відновлювальних потенціалів застосовується іонометр 1 або може бути застосовано рН-метр з функцією потенціометрії (наприклад, рН-150МИ). Діапазон вимірювальних значень повинен бути не менше 1000...+1000 mB, дискретністю 1 mB. В якості вимірювального електроду 2 використовується промисловий скляний редоксметричний електрод ЭО-01. Стерилізація виконується хімічним способом - зануренням в розчин С-4 на 15 хвилин. Електрод порівняння 3 - хлорсрібний промисловий електрод ЭВЛ-1М3.1. Для біологічних об'єктів великого розміру (собака, людина) запропонований низькоомний спосіб замикання електродом порівняння вимірювального контуру крізь сечовий міхур 5. Спосіб виконується наступним чином (фіг. 1,2). Після введення в сечовий міхур 5 катетера Foley 4 (№18 за шкалою Шар'єра) та роздування балону 7 через отвір для надування балону 8, дренажну воронку 9 катетера одягають на скляну колбу електроду порівняння 3. Опускають електрод порівняння 3 нижче рівня сечового міхура 5 та шприцем з голкою вводять 100 ml стерильного0,9% розчину NaСl вільну частину дренажної воронки 9. Утворюється безповітряний простір з іонною провідністю: електрод порівняння 3, електроліт в дренажній воронці 9 та катетері 4, електроліт в сечовому міхурі 5, що контактує з епітелієм сечового міхура. Електрод порівняння 3 переводиться в вертикальне положення робочою частиною донизу, відкривається пробка колби цього електроду. Низькоомний контакт створено, електрод порівняння 3 готовий до роботи. Реєстрація окисно-відновлювального потенціалу кожної обраної ділянки кишки 6 здійснюється прикладанням робочої частини вимірювального електроду 2 до цієї ділянки. Додатково для попередження пасивації (забруднення кров'ю, ексудатом, вмістом просвіту кишки) після кожного вимірювання робоча поверхня вимірювального електроду 2 обробляється стерильною серветкою з 70 % спиртом. Спосіб було апробовано на пацієнтах комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня № 5»(КУ СМКЛ № 5). Приклад клінічного застосування. Пацієнтка С., історія хвороби № 12455, 81 рік, поступила 23.11.2009 p. в хірургічне відділення №2 КУ СМКЛ №5 через 3 доби після початку захворювання з діагнозом гостра кишкова непрохідність. Після проведення передопераційної підготовки та отримання згоди на оперативне втручання проведена операція. 5 53129 Інтубаційний наркоз, середньо-серединна лапаротомія. При ревізії незначна кількість серозно-геморагічного ексудату з домішком фібрину. На відстані 180 см. від зв'язки Трейца ділянка тонкої кишки до 25 см. в дистальному напрямку безумовно візуально змінена: набрякла, червоно-чорного кольору, пульсація судин брижі цього сегменту відсутня, перистальтика не спостерігається, межа нежиттєздатної ділянки нечітка. Проведено визначення окисно-відновлювального потенціалу серозної оболонки різних ділянок тонкої кишки. Так, в проксимальному відділі тонкої кишки Eh= 234mB, в ділянці нежиттєздатного сегменту тонкої кишки Eh= -208mB, в дистальному відділі тонкої кишки Eh= -214mB. Діагностовано гостре порушення мезентеріального кровообігу в басейні а. mesenterica superior. Проведена резекція ділянки тонкої кишки в межах здорових тканин з ентероентероанастомозом «бік-в-бік». Післяопераційний період без ускладнень. Пацієнтка виписана на 14 добу. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 Показники окисно-відновлювального потенціалу серозної оболонки стінки проксимального відділу голодної кишки залежали від функціонального стану кишки, системної гемодинаміки, наявності запальних змін в серозній оболонці (перитоніт) та складали у різних пацієнтів Eh= -156...-270mB. Час, необхідний для стабілізації результату кожного вимірювання, складав 20 секунд. В усіх пацієнтів вимірювальний контур було надійно замкнуто запропонованим способом контакту електроду порівняння з тілом людини через сечовий міхур. Ускладнень, пов'язаних з порушенням відтоку сечі чи інфікуванням під час маніпуляції, не спостерігалось. Таким чином, використання запропонованого способу визначення окисно-відновлювального потенціалу дозволяє підвищити точність вимірювання за допомогою надійного контакту електроду порівняння з об'єктом дослідження та об'єктивізації роботи вимірювального електрода. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601