Спосіб оцінки адаптації пацієнтів при протезуванні на імплантатах

Спосіб оцінки адаптації пацієнтів при протезування на імплантатах, який включає цитоморфометричне дослідження відбитків ясен в ділянці протезування, обчислення індексу деструкції і за 3 ня; при СЦП СДГ від 1,10 до 1,0ум. од., СЦП ЛДГ від 2,7 до 2,85ум. од. - помірно виражене запалення. Між сукупністю основних ознак способу, який заявляється то очікуваним технічним результатом, проявляється причинно-слідчий зв'язок : додаткове дослідження активності СДГ і ЛДГ в нейтрофілах периферичної крові, визначення значень середнього цитохімічного показника СДГ і ЛДГ дозволяє порівняно зі способом-протипом дати оцінку процесів адаптації в більш ранні строки, більш достовірно спрогнозувати результати протезування з урахуванням системної реакції організму, а своєчасне виявлення критичних змін показників цитохімічної активності дегідрогеназ за відсутності клінічних проявів запальної реакції допомагає знизити ризик виникнення можливих ускладнень. Спосіб здійснюють наступним чином. Пацієнту після проведення клінічного обстеження, рентгенологічного, цитоморфометричного дослідження, визначення ІД і ЗДІ здійснюють протезування. Далі здійснюють відразу після фіксації протезів на імплантатах забір периферичної крові. Забір периферичної крові для дослідження проводять також на 1, 2, 3, 4, 5, 6 місяцях після протезування. В роботі використовують тонкі нативні мазки крові, висушені на повітрі, яких після відповідної обробки, інкубують протягом 45 хвилин при температурі 37 С. В якості індикатора ферментного процесу використовують нітротетразолій синій, який утворює при відновленні в клітині дрібні гранули формазану, що забарвлюють цитоплазму від димчасто-сірого до насиченого синього кольору. Ядра клітин дофарбовують розчином метиленового зеленого. Висушені мазки мікроскопують з імерсійним об'єктивом на мікроскопі МБІ-15. Приготовлені розчини реактивів у відповідних концентраціях і об'ємах наносять на мазок наступної послідовності. Визначення активності ЛДГ здійснюють за допомогою розчинів: ціаніду натрію, лактату натрію, НСТ, гемодез, нікотинамідаденіндинуклеотиду. Останній готують безпосередньо перед застосуванням. Відкладення гранул формазану спостерігається в місцях локалізації ЛДГ. Інтенсивність забарвлення варіює від димчасто-сірого до інтенсивного синього кольору. Ядра клітин були добре контуровані. Визначення активності СДГ здійснюють за допомогою розчинів: НСТ, сукцинату натрію, фосфатного буфера. Відмічають чітку локалізацію гранул формазану. Про активність СДГ судять за інтенсивністю відкладення гранул формазану. Для оцінки активності ферментів у клітинах крові обчислюють середній цитохімічний показник СЦП за формулою : СЦП ( Х1* 1) ,( Х2 * 2) ( Х3 * 3) ( Х4 * 4) 100 де X - кількість клітин із 100 проглянутих нейтрофілів в одному мазку з визначеним ступенем активності фермента, 100 - число проглянутих нейтрофілів в одному мазку, 1, 2, 3, 4- ступінь активності. 53444 4 При цьому виділяють чотири ступені активності : 4 ст. - нейтрофіл повністю покритий гранулами формазану; 3 ст. – 3/4 активності; 2 ст. – 1/2 активності і 1ст. – 1/4 активності. При СЦП СДГ від 1,65 до 1,30ум. од., СЦП ЛДГ від 2,14 до 2,5ум. од. - діагностують стан норми, при СЦП СДГ від 1,35 до 1,12ум. од., СЦП ЛДГ від 2,55 до 2,75ум. од. - слабко виражене запалення; при СЦП СДГ від 1,10 до 1,0ум. од., СЦП ЛДГ від 2,7 до 2,85ум. од. - помірно виражене запалення. Заявляємий спосіб був застосований у 46 осіб після протезування - 22 жінки і 24 чоловіки у віці 21-40 років. Пацієнти були розподілені на 2 групи: в 1 -у групу ввійшли 23 пацієнти, яким після проведеної імплантації були зафіксовані металокерамічні протези на основі кобальтохромового сплава. У другу групу - 23 особи, віднесені пацієнти, яким при протезуванні були виготовлені безметалеві керамічні протези з опорою на імплантати. Крім того, обстежено 15 практично здорових осіб, які не страждають на дентальну патологію - контрольна група. У таблиці 1 наведені результати дослідження цитохімічних показників нейтрофілів периферичної крові хворих з різними видами незнімних протезів з опорою на імплантати (ум. од.). Проведене дослідження цитохімічної активності нейтрофілів периферичної крові у ортопедичних хворих з різними видами незнімних протезів з опорою на імплантати показало, що після фіксації незнімних протезів, незалежно від їх виду, спостерігається зниження аеробного окислення - зменшення СЦП СДГ і ріст анаеробного гліколізу - збільшення СЦП ЛДГ. Застосування даного способу оцінки адаптації пацієнтів при протезуванні на імплантатах рекомендовано проводити у пацієнтів з металокерамічними протезами до 2-го і 6-го місяців після протезування на імплантатах, у пацієнтів з керамічними протезами - до 2-го і 4-го місяців. Саме ці строки є показовими, своєчасне виявлення критичних змін показників цитохімічної активності дегідрогеназ за відсутності клінічних проявів запальної реакції допоможе знизити ризик виникнення можливих ускладнень, оцінити результати ортопедичного лікування. Заявляємий спосіб є достатньо інформативним для виявлення строків адаптації при протезуванні на імплантатах. Найбільш швидке відновлення показників ферментативної активності спостерігалось у 2-у групі, де використовувались безметалеві керамічні протези - до 4-го місяця спостережень, в 1 -й групі - до 6-го місяця. Спосіб підтверджується наступними прикладами його використання. Приклад 1. Пацієнту К., 25. після опитування та обстеження, був поставлений діагноз - дефект зубного ряду 3 клас за класифікацією Кеннеді, втрата жувальної ефективності 12% за Агаповим. Пацієнту було рекомендовано проведення дентальної імплантації з подальшим протезуванням металокерамічною коронкою. Після проведення двоетапної імплантації в ділянці відсутнього 36, була виготовлена ме 5 53444 талокерамічна коронка на основі кобальтохромового сплава. Після протезування упродовж 1, 2, 3, 4, 5, 6 місяців у пацієнта була проведена оцінка адаптації по заявляемому способу. До 1-го місяця спостереження зміни показників були в межах норми - СЦП СДГ=1,56ум. од., СЦП ЛДГ=2,27ум. од. До 2-го місяця спостерігалось значне зниження аеробного окислення -СЦП СДГ=1,32ум. од., і збільшення СЦП ЛДГ=2,48ум. од., яка свідчить про ріст анаеробного гліколізу. В подальші строки спостережень - 3-й місяць показники ферментативної активності значно відрізнялись від контрольних діагностувалось слабко виражене запалення СЦП СДГ=1,3ум. од., СЦП ЛДГ=2,64ум. од. При цьому клінічно запальної реакції в навколоімплантатних тканинах не виявлялось, ІД=650, ЗДІ=21 відповідали слабко вираженому запаленню. Пацієнту був проведений комплекс професіональних гігієнічних заходів, дані додаткові рекомендації з індивідуального гігієнічного догляду за порожниною рота. До 6-го місяця спостережень показники цитохімічної активності СЦП нейтрофілів периферичної крові наблизились до норми, ІД і ЗДІ - в межах норми. Скарг пацієнт не пред'являє , при клінічному і рентгенологічному обстеженні ускладнень не виявлено. Приклад 2. Пацієнт В., 28 років, звернувся зі скаргами на відсутність зуба на верхній щелепі спереду, який 6 був втрачений в результаті травми 4 місяці тому. Після збору анамнезу і проведення обстеження пацієнту була запропонована дентальна імплантація. Ортопедичне лікування проводили за двоетапною методикою імплантації гвинтовим ендоосальним імплантатом "Уїмпл" з подальшим протезуванням керамічною коронкою. Упродовж 1,2,3,4,56 місяців ми спостерігали за показниками цитохімічної активності нейтрофілів периферичної крові цього пацієнта. До 1 -го місяця спостережень зміни показників були в межах норми - СЦП СДГ=1,55ум. од., СЦП ЛДГ=2,25ум. од. До 2 -го місяця спостерігалось значне зниження аеробного окислення - СЦП СДГ=1,30ум. од., і збільшення СЦП ЛДГ=2,51ум. од., яка свідчить про ріст анаеробного гліколізу. Показники СЦП СДГ, СЦП ЛДГ - в межах норми на пограничних значеннях, ІД=420 і ЗДІ=14 також відповідають нормі. Пацієнт скарг не пред'являє, клінічно - запальні явища не діагностуються. При подальшому спостереженні з 4-го місяця показники цитохімічної активності нейтрофілів периферичної крові були в межах норми, не наближаючись до пограничних значень. Даний спосіб оцінки адаптації пацієнтів при протезуванні на імплантатах є достатньо інформативним для виявлення строків адаптації. Заявляємий спосіб дозволяє знизити ризик виникнення можливих ускладнень, оцінити результати ортопедичного лікування. Таблиця 1 Групи спостережень Показ 1 група - Металокерамічні протези n=23 СДГ ЛДГ 2 група – Безметалеві керамічні протези n=23 СДГ ЛДГ Контроль n=15 СДГ ЛДГ 1 1,54 0,04 р>0,05 2,26 0,12 1,56 0,05 р>0,05 2,25 0,10 1,65 0,07 2,14 0,11 2 1,28 0,06 р