Спосіб оцінки стану адаптації

Спосіб оцінки стану адаптації, який включає дослідження крові, який відрізняється тим, що використовують периферичну кров, в якій визна 3 19215 - НТ, синій тетразолій - СТ, нітротетразолій синій НСТ, які під дією відновлюючих речовин перетворюються у водорозчинний забарвлений формазан, який дозволяє установити внутрішньоклітинну локалізацію дегідрогеназ під світловим мікроскопом. Клітини крові поміщають в середовище, що містить субстрат, кофермент, інгібітор ферментів, барвник, у вказаному середовищі клітини крові інкубують впродовж 45-60 хвилин при температурі 37°С. Єдиний фермент СДГ із визначаємих гістохіміно не вимагає кофермента, оскільки продукт фурамат, що утворюється, не гальмує реакцію, тому не потрібно вводить будь-який агент, що зв'язує його. Спосіб здійснюють наступним чином. При надходженні дітей на санаторнокурортний етап лікування проводять обстеження. Здійснюють забір крові і досліджують цитохімічні показники в нейтрофілах периферичної крові, далі їх аналізують. Для визначення активності дегідрогеназ в нейтрофілах крові, мазки клітин гепаринизованої крові роблять після обробки відповідними реактивами через годину після інкубації. В якості індикатора ферментного процесу використовують нітротетразолій синій - НСТ, що утворюється при відновленні в клітині дрібні гранули формазану і забарвлюють цитоплазму від димчастосірого до насиченого синього кольору. Використовують тонкі нативні мазки крові, висушені на повітрі, які після відповідної обробки інкубують протягом 45хв. при температурі 37°С. Ядра клітин дофарбовують розчином метилового зеленого. Висушені мазки мікроскопують з імерсійним об'єктивом на мікроскопі МБІ-15. Приготовлені розчини реактивів у відповідних концентраціях і об'ємах наносять на мазок в наступній послідовності. Для визначення активності ЛДГ застосовують розчини: цианіду натрію, лактату натрію, НСТ, гемодез, нікотинамідаденіндинуклеатиду - НАД, причому останній готують безпосередньо перед застосуванням. Відкладення гранул формазану спостерігають в місцях локалізації ЛДГ. Інтенсивність забарвлення варіює від димчасто-сірого до інтенсивного синього кольору. Ядра клітин хорошо контуріровані. Для визначення активності СДГ використовують розчини: НСТ, сукцинату натрію, фосфатного буфера. Відмічають чітку локалізацію гранул формазану. Про активність СДГ судять за інтенсивністю відкладення гранул формазану. Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 Для оцінки активності ферментів в клітинах крові обчислюють середній цитохімічний показник - СЦП за формулою: ( x1x1) ( x2x2) ( x3 x3) ( x 4 x 4) CЦЦ 100 де х - кількість клітин із 100 проглянутих нейтрофілів в одному мазку з певним ступенем активності фермента; 1, 2, 3, 4 - ступінь активності; 100 - число проглянутих нейтрофілів в одному мазку. Виділяють чотири ступені активності: 4-й ступінь - повна активність, оскільки нейтрофіл повністю вкритий гранулами формазану; 3-й ступінь – 3/4 активності; 2-й ступінь - 1/2 активності і 1-й ступінь 1 /4 активності. Визначають показники ферментативної активності нейтрофілів - сукцинатдегідрогеназу і лактатдегідрогеназу, та при значеннях 1,88±0,10 ум. од. і 2,26±0,14 ум. од відповідно судять про нормально виражений процес адаптації, при відхиленні від значень показників в бік зростання для ЛДГ - більш 13,7% і зниження для СДГ більш 15,9% судять про можливості розвитку процесів дизадаптації. Застосування запропонованого способу оцінки стану адаптації у дітей тривало і часто хворіючих, що заключається у визначенні показників ферментативної активності нейтрофілів периферичної крові в різних групах дітей підтверджується наступними прикладами його виконання. Приклад 1 Дитина К., 12 років. Поступив в санаторій. Було проведено дослідження запропонований способом. Показники ферментативної активності периферичної крові становили СДГ 1,87±0,09 ум. од., ЛДГ 2,25±0,13 ум. од., що відповідає нормі, а, отже, адекватним процесам адаптації. Приклад 2. Дитина Ж., 11 років. Поступив в санаторій. Було проведено дослідження запропонованим способом. Показники ферментативної активності нейтрофілів периферичної крові становили СДГ 1,54±0,05 ум. од., що було на 18% нижче показників норми - р