Спосіб отвердіння епоксидної композиції

Спосіб отвердіння епоксидної композиції, що включає створення механічної суміші з опроміне 3 53945 сять на попередньо обезжирену поверхню методом пневматичного розпилення. Як зв'язуюче для захисного покриття вибрано низькомолекулярну споксидно-діанову смолу марки ЕД-20 (ГОСТ 10687-76), яка у скловидному стані характеризується високими фізико-механічними властивостями та адгезійною міцністю до чорних металів І сплавів. Для зшивання епоксидного зв'язуючого використовували отверджувач поліетиленполіамін (ПЕПА) (ТУ 6-02-594-73). Отверджувач у зв'язуюче вводили при стехіометричному співвідношенні компонентів. Формування компаунду на основі епоксидної діанової смоли ЕД-20 та пластифікатора дозволяє поліпшити реологічні властивості епоксидних композицій та знизити залишкові напруження у процесі експлуатації покриття. Оброблення епоксидної діанової смоли у постійному магнітному полі забезпечує утворення вільних активних радикалів, що зумовлює Інтенсивну полімеризацію зв'язуючого. Оброблення епоксидної діанової смоли ультразвуком забезпечує формування матриці з високим вмістом гельфракції. Опромінення пластифікатора ультрафіолетом забезпечує утворення йонів, що сприяє кращому зшиванню епоксидної матриці. Це суттєво підвищує фізико-механічні характеристики захисних покриттів. Наступна термообробка суміші пластифікатора і епоксидної діанової смоли поліпшує міжфазну взаємодію і сприяє поліпшенню 4 антиседиментаційних та когезійних властивостей матеріалу. Термообробка композиції при температурі Т=323-343 К протягом часу =1,8-2,0 год. забезпечує утворення фізичних і хімічних зв'язків між макромолекулами зв'язувача І активними центрами на поверхні основи, що зумовлює поліпшення фізикомеханІчних властивостей композитів. Термообробка композиції при температурі, яка вища оптимальних режимів та з тривалістю, що більша за час =1,8-2,0год, зумовлює зменшення міжфазової взаємодії, що погіршує фізико-механічні властивості композита. Термообробка композиції при температурно-часових режимах, які нижчі від оптимальних значень, зменшує міжфазову фізичну і хімічну взаємодію, що погіршує властивості матеріалу. Таким чином, порівняно з відомими технічними рішеннями заявлений об'єкт та спосіб його отвердіння має суттєві відмінності, а отримання позитивного ефекту зумовлено усією сукупністю властивостей компонентів. В таблиці 1 наведено приклади конкретного виконання способу отвердіння епоксидної композиції: технічні рішення згідно з заявкою, контрольні приклади способу отвердіння прототипу, а також їхні порівняльні властивості при різних температурно-часових режимах отвердіння. Таблиця Спосіб отвердіння епоксидної композиції № 1 1 2 3 4 5 6 7 8 Етапи способу отвердіння епоксидної композиції Режими формування згідно з винаходом І ІІ III 3 4 5 І 6 II 7 ІІІ 8 IV 9 V 10 VI 11 VIІ 12 VIII 13 IX 14 X 15 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 333 343 303 313 323 343 333 1,9 2,0 1,5 1,7 2,0 1,8 + + + + + + 2 Оброблення епоксидної діанової смоли + у постійному магнітному полі Оброблення епоксидної ліанової смоли + ультразвуком Змішування епоксидної діанової смоли і стверджувана Опромінення пластифікатора ультра+ фіолетом Змішування епоксидної діанової смоли і + пластифікатора Температура термообробки смоли і 323 пластифікатора, К Тривалість термообробки смоли і плас1,8 тифікатора, год. Змішування обробленої епоксидної діанової смоли, + опроміненого пластифікатора та отверджувача Контрольні приклади Прототип I 16 II 17 ІІІ 18 + + + + + + + + + + + 333 323 343 353 363 323 333 343 1,8 2,0 1,9 1,9 2,3 2,5 1,8 1,9 2.0 + + + + + + 5 53945 6 Продовження таблиці Характеристики епоксидного композита 1 Когезійна міцність, МПа 54,8 55,3 55,9 48,6 47,5 54,2 53,9 55.4 53,6 54,8 55,7 49,5 47,3 36,7 35,4 36,9 Примітка: + етап технологічного процесу отвердіння епоксидної композиції проводили; - етап технологічного процесу отвердіння епоксидної композиції не проводили Дослідження когезійної міцності при розтягуванні покриттів проводили на розривній машині FM-1000. При дослідженнях зразок навантажували ступінчасте з кроком збільшення зовнішнього навантаження на 250Н. Для випробувань використано стандартний плоский зразок (ГОСТ 3248-81) зі сталі Ст. 3, на який до половини довжини робочої частини з обох сторін основи симетрично наносили покриття. Перед проведенням досліджень на одну зі сторін Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко зразка .наклеювали тензодатчики для визначення деформацій основи і покриття, а на другу наносили мітки для визначення деформації оптичним методом після руйнування тензодатчиків. На основі отриманих результатів досліджень шляхом зіставлення механічних характеристик будували криві залежності напружень від відносних деформацій у покритті, після чого розраховували когезійну міцність покриття. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601