Спосіб поліпшення лучних травостоїв

1 Спосіб поліпшення лучних травостоїв, що включає ПІДСІВ багаторічних бобових трав шляхом врізання їх насіння у непорушену дернину лучного травостою, який відрізняється тим, що ПІДСІВ здійснюють у вихідний бобово-злаковий травостій на другому чи третьому роках його користування насінням іншого бобового компонента 2 Спосіб за п 1 , який відрізняється тим, що в люцерно-злаковий травостій засівають насіння конюшини лучної, повзучої чи гібридної або лядвенцю рогатого 3 Спосіб за п 1 , який відрізняється тим, що в лучноконюшино-злаковий травостій засівають насіння люцерни посівної, конюшини повзучої чи лядвенцю рогатого Винахід відноситься до галузі сільського господарства, зокрема до способу поліпшення сіяних бобово-злакових травостоїв на лучних угіддях шляхом підсіву багаторічних бобових трав Одним із ефективних заходів збільшення виробництва високоякісних кормів на природних кормових угіддях при зменшенні антропогенного навантаження на довкілля та економії азотних добрив в умовах гострого їх дефіциту та несприятливої екологічної ситуації в Україні, особливої актуальності набуває раціональне використання біологічних факторів інтенсифікації лучного кормовиробництва і в першу чергу потенціалу багаторічних бобових трав, як дешевого джерела симбіотичного азоту Підвищення ефективності використання симбіотичного азоту бобових трав розв'язується, в основному шляхом збагачення ними лучних ценозів Проте, до останнього часу, в Україні симбіотичний азот бобових трав у луківництві використовується ще недостатньо В значній мірі це пов'язано й з тим, що багато питань даної проблеми ще не вирішено Без розв'язання цієї проблеми,, в умовах тяжкого економічного стану сільського господарства, нарощувати виробництво кормів буде важко травосумішок із включенням до них насіння одного чи двох видів бобових трав [2] Інші ВІДОМІ способи базуються на всіванні насіння бобових у частково порушену дернину, зокрема у прорихлену смугу в дернині, з допомогою комбінованого агрегату, яким ці технологічні операції або й обробка старого травостою гербіцидом здійснюються за один прохід [4], або у попередньо прорихлену дернину звичайними дисковими знаряддями чи зубовими важкими боронами з підсіванням насіння звичайною рядковою сівалкою з дводисковими сошниками [5] Старий розкидний спосіб базується на розсіванні насіння бобових по поверхні лучної дернини в період таломерзлого стану ґрунту [3] Найближчим аналогом збагачення лучного травостою бобовими травами є пряме врізання насіння їх у непорушену дернину лучного злакового чи різнотравно-злакового травостоїв сівалкою з дводисковими сошниками [1, 5] Види бобових трав, які підсівають повинні відповідати екологічним умовам місцезростання, та агротехнічним вимогам щодо удобрення та використання Кращими агротехнічними строками підсіву є ПІДЗИМНІЙ, який здійснюється при настанні стійкого похолодання, коли насіння через брак тепла не зможе прорости до весняного потепління та ранньовесняний - зразу ж після розмерзання або й по таломерзлому ґрунту Підсівання трав з врізанням насіння у дернину здійснюється у вологий грунт сівалками з двохдисковими сошниками, зокрема, зернотукот Одним із відомих способів збагачення лучних ценозів бобовими є створення сіяних бобовозлакових травостоїв шляхом залуження при докорінному поліпшенні вироджених природних кормових угідь, яке включає традиційну підготовку ґрунту із знищенням старої рослинності та сівбу ю ю 54115 рав'яною для прямої сівби СЗПП-4 чи СЗПП-8, зернотукотрав'яною СЗТ-3.6А або зернотуковою рядовою СЗ-3.6А на глибину 1-2см Норма висіву схожого насіння при підсіванні конюшини лучної чи люцерни посівної становить 8-12кг/га, лядвенцю рогатого чи конюшини повзучої - 3-5, конюшини гібридної - 5-8кг/га Недоліком всіх відомих способів збагачення лучних ценозів бобовими травами є те, що вони не враховують негативного впливу можливого "бобововтомлення" ґрунту внаслідок їх автоінтоксикації на їх СТІЙКІСТЬ у травостоях, не передбачають проведення заходів подолання цього негативного явища та подовження продуктивної дії за роками користування симбіотичного азоту бобових трав у складі бобово-злакових травосумішок, внаслідок випадання бобових для підтримання продуктивності угідь на належному рівні, вимагають суттєвих додаткових витрат на внесення високоенерго- й високоресурсозатратних азотних добрив або й перезалуження, навіть, з попереднім вирощуванням протягом 1-2 років однорічних культур, не враховують необхідності підсіву багаторічних бобових трав у вихідний бобово-злаковий травостій з метою подовження їх продуктивної дії Розкидний спосіб підсівання не забезпечує надійного проростання насіння й приживання сходів У цьому зв'язку поставлена задача розробити спосіб поліпшення лучних угідь шляхом збагачення іхтравостоїв бобовими компонентами, який дає можливість подолати негативний вплив автоінтоксикації на їх СТІЙКІСТЬ у складі бобово-злакових травосумішок, і на цій основі подовжити за роками користування позитивний вплив симбіотичного азоту багаторічних бобових трав на лучні ценози, зокрема на їх продуктивність та якість корму Поставлена задача вирішується тим, що розроблено спосіб поліпшення лучних травостоїв, який передбачає ПІДСІВ насіння багаторічних бобових трав шляхом врізання його у непорушену дернину Агроекологічні умови, сільськогосподарські машини та норми висіву насіння, необхідні для застосовування даного способу наведені при характеристиці найближчого аналога Спосіб від найближчого аналога має ВІДМІННІСТЬ утому, що з метою подовження симбіотичної дії багаторічних бобових трав ПІДСІВ їх здійснюється не в злаковий чи різнотравно-злаковий, а у вихідний бобово-злаковий травостій на другому чи третьому роках його користування 3 метою подолання негативних наслідків автоінтоксикації спосіб включає взаємозамшу бобового компонента за роками користування, зокрема у вихідний лучноконюшино-злаковий травостій - підсівання лядвенцю рогатого або люцерни посівної чи конюшини повзучої, а в люцерно-злаковий - конюшини лучної, повзучої чи гібридної або лядвенцю рогатого При підсіванні багаторічних бобових трав без взаємозаміни бобового компонента внаслідок негативного алелопатичного взаємовпливу, що приводить до автоінтоксикації, знижується схожість насіння та приживання сходів, що в кінцевому підсумку негативно позначається на їх СТІЙКОСТІ, продуктивності лучного ценозу та якості корму При взаємозамші бобових компонентів, що передбачається даним способом, помітно підвищується у ценозі вміст цих трав, внаслідок чого зростає продуктивність бобово-злакового ценозу, особливо за виходом з 1 га сирого протеїну, рівень компенсації мінерального азоту симбіотичним, дещо збільшується вміст у кормі сирого протешу Вирішення даної задачі підтверджується таким прикладом Таблиця Ефективність підсіву бобових трав шляхом врізання насіння у непорушену дернину вихідного бобово-злакового травостою на низинних луках Полісся України % у сухій масі Сирого протебобових трав шу Підсівання на другому році користування (1997-2001 рр ) Лучноконюшино-злаковий травостій 55,2 8,5 62/67 19 15,4 61,2 9,7 78/87 25 15,9 63,1 10,3 84/97 31 16,4 66,1 11,3 92/113 36 17,1 63,9 11,1 86/110 35 17,3 Люцерно-злаковий травостій 47,5 7,4 35/48 21 15,5 51,4 8,4 51/65 26 16,4 57,7 9,6 69/85 ЗО 16,6 57,3 9,5 68/83 32 16,5 ПІДСІЯНИЙ ВИД та норма висіву Суха маса, Сирий протейого схожого насіння, кг/га ц/га їн, ц/га Без підсіву Конюшина лучна -10 Лядвенець рогатий - 4 Конюшина повзуча - 4 Люцерна посівна -1 0 Без підсіву Люцерна посівна -10 Конюшина лучна -10 Конюшина повзуча - 4 HIPos, Ц/га Без підсіву Конюшина лучна -10 Лядвенець рогатий - 4 Симбіотичний азот, кг/га* 4,5 Підсівання на 3-му році користування (1998-2001 рр ) Лучноконюшино-злаковий травостій 39,7 5,7 26/20 9 50,4 7,9 62/57 24 52,3 9,0 68/75 32 14,4 15,7 16,6 54115 Продовження таблиці Ефективність підсіву бобових трав шляхом врізання насіння у непорушену дернину вихідного бобово-злакового травостою на низинних луках Полісся України % у сухій масі Сирого протекг/га ц/га їн, ц/га бобових трав шу Підсівання на другому році користування (1997-2001 рр ) Лучноконюшино-злаковий травостій 55,2 9,5 78/83 37 17,2 53,0 9,0 70/75 35 17,0 Люцерно-злаковий травостій 45,1 7,2 44/45 26 16,0 52,2 9,0 68/75 34 17,2 62,0 11,2 100/112 45 18,1 57,3 10,3 85/97 45 18,0 3,0 ПІДСІЯНИЙ ВИД та норма висіву Суха маса, Сирий проте його схожого насіння, Конюшина повзуча - 4 Люцерна посівна -10 Без підсіву Люцерна посівна -10 Конюшина лучна -10 Конюшина повзуча - 4 HIPos, Ц/га Симбіотичний азот, кг/га* * - рівень компенсації мінерального азоту симбіотичним, у чисельнику в розрахунку на суху масу, у знаменнику - на сирий протеїн Література 1 Кургак В,Г, Корчемний В П Ефективність підсіву бобових трав у дернину лучних ценозів // 36 Наук, праць Інституту землеробства УААН - К -2000 -Вип 1 - С 124-129 2 Кутузова А А , Ахламова Н М Рекомендации по созданию и использованию бобовозлаковых пастбищ и сенокосов в центральных районах лесной зоны европейской части СССР М Колос, 1978-с 25 3 Ларш І В Куксін /І В Луківництво і пасовищне господарство - К Дерсільгоспвидав, 1960с 483 4 Мащак Я I , Напрняк Т В Продуктивність та якісний склад корму при відновленні виродженого пасовища // Прередпрне та гірське землеробство і тваринництво, - 2001 - В и п 43, - Ч 1, - С 128-133 З Смелов С П Теоретические основы луговодства - М Колос, 1966 -с 367 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24