Спосіб покращення старовікових зрошуваних культурних пасовищ

Спосіб покращення старовікових зрошуваних культурних пасовищ, який включає підсів бобового 28974 Поставлена задача вирішується тим, що спосіб покращення старовікових зрошувальних культурних пасовищ, який включає підсів бобового компоненту і догляд за травостоєм, згідно з винаходом, ранньою весною до відростання трави випалюють старий травостій, проводять рихлення дернини на глибину 4-5 см чергуючими смугами з шириною кожної обробленої смуги 30 см і необробленої 60 см, потім в зоні розрихлених смуг висівають бобові компоненти нормою 6-8 кг/га і закотковують грунт. Експериментальні дослідження підтверджують економічну доцільність і можливість здійснення запропонованого способу, проведеного лабораторією кормовиробництва Інституту зрошуваного землеробства в 1990-1996 рр. на старосіяних злакових травостоях зрошуваного пасовища держгоспу "Львівський" Бериславського району Херсонської області. Травостій зрошуваного пасовища (п'ятирічного використання) включав 73% грястиці збірної, 16% стоколосу безостого, 11% різнотрав'я. Бобові трави та костриця лучна були відсутні в травостої. Щільність травостою складала 1076 пагонів на 1 м2, урожайність не перевищувала 68 ц/га сухої речовини на удобреному фоні, що є низьким показником продуктивності для зрошуваного пасовища та незадовільною якістю корму. Грунти пасовищного масиву чорноземи південні, малогумусні, середнєсуглинкові. В орному шарі 0-30 см гумусу (по Тюріну) - 2,1%, рухомого фосфору (по Мочигину) - 2,7 мг, обмінного калію 30 мг/100 г грунту. В дослідах вивчали два фактори: фактор А - спосіб підсіву бобових трав в старосіяну дернину, фактор В - норми внесення добрив. Дослідження проводили методом розщеплених ділянок. Посівна площа ділянок - 320 м2, облікова - 250 м2. Повторність 4-и кратна. Травостій використовували п'ятикратно. Перший цикл скошували, послідуючі - випасали. Облік урожаю проводили укісним методом. Комплекс агротехнічних заходів за запропонованим способом здійснювали у відповідності до схеми досліду наступним чином. Ранньою весною на ділянці, де передбачені досліди за фактором А, випалювали надземні залишки травостою. Для здійснення механічної обробки дернини і смугового підсіву з'єднали в один агрегат фрезерний культиватор КФГ-3,6 і сіялку СЗТ-3,6. При механічній обробці дернини смугами на фрезерному культиваторі зняли частину ножів, щоб розрихлена смуга шириною 30 см повторювалася через 60 см. При роботі агрегату рихлення дернини і посів насіння бобових трав нормою 6-8 кг/га (люцерни і конюшини лучної) в оброблені смуги проводилися одночасно. Після підсіву ділянки коткували кільчатозубчастими котками. Дослідження з внесенням азотних добрив проводили на другій рік після підсіву трав. Сходи бобових трав були не дружніми. В залежності від способу сівби і обробці дернини повнота сходів істотно змінювалася. Найбільш повні сходи одержані на варіанті 2 запропонованого способу - 187 шт/м2. На ділянках першого варіанту сходи бобових трав були дуже зрідженими 105 шт/м2 (табл. 1). Дані табл. 1 свідчать, що подальший ріст і розвиток сходів трав визначали способи їх підсіву. Майбутнє одержаних сходів і молодих рослин різне. Лише частина їх сформувалась в дорослі рослини, а останні загинули за різних причин. Гинули в наслідок конкуренції з дорослими рослинами і від дії на них фізичних факторів. Маючи міцну, дуже розгалужену, кореневу систему, дорослі рослини перехоплюють воду і елементи мінерального живлення, тому сходи, витративши запасні речовини насіння, попадають в умови надто бідного забезпечення вологою та мінерального живлення, пригнічуються і тому відмирають. А на ділянках, де обмежили конкуренцію дорослих рослин і зробили рихлення дернини у смугах, ріст бобових трав, виживання сходів було у два рази вище в порівнянні з ділянками, де конкуренція дорослих рослин не обмежена. Сходи насіння різних видів бобових трав неоднаково реагували на пригнічення дорослими рослинами. Так на ділянках смугового посіву з ліквідуванням старого травостою 61% сходів конюшини лучної досягали розвитку дорослих рослин, люцерни - 30%. На ділянках суцільного підсіву бобові мали слабкіший розвиток. До осені рослини конюшини лучної залишалися в кількості 21% від сходів, люцерни - лише 8% (табл. 1). Приріст надземної маси бобових залежав від темпів їх росту та розвитку. Якщо на кращому варіанті у першому укосі надземна суха речовина складала 93 г люцерни і 51 г/м2 конюшини лучної, то у другому укосі суха маса зросла до 161 г та 126 г/м2 відповідно. На варіанті суцільного посіву надземна суха маса в другому укосі дорівнювала у люцерни 71 г, у конюшини лучної - 53 г/м2. Найбільш активно росли рослини на ділянках смугового підсіву з ліквідуванням старого травостою. За укосами лінійний приріст підсівних трав суттєво змінювався. В першому укосі бобові трави росли повільно. В період скошування старого травостою на сіно висота молодих рослин досягла у люцерни 21 см, у конюшини лучної - 10 см. На ділянках суцільного підсіву висота рослин була менше 13 і 8 см відповідно. В другому укосі ріст підсіяних трав активізувався, так як молоді рослини зміцніли, а світові умови зрівнялись. На початку скошування другого укосу висота люцерни дорівнювала 48 см, конюшини лучної - 36 см. З другого укосу злаковий травостій пасовища починав перетворюватися в злаково-бобовий. В травостої виразно позначилися люцерно-конюшині смуги. Повний розвиток підсівних бобових трав наступив на другий рік вегетації. Найбільший вміст бобових відзначено на варіанті 2 (смуговий підсів після ліквідування залишків травостою). В середньому за вегетацію частка бобових складала 48%. При цьому в першому циклі на них приходилось 28-37%, в другій частині літа вміст бобових збільшився до 67-74%. В бобовому компоненті мала перевагу конюшина лучна. З 48% на її частку припадає 27%. На варіанті 1 (суцільного підсіву в необроблену дернину після ліквідування залишків травостою) вміст бобових не перевищив 10%, де більше половини приходилось також на конюшину лучну (табл. 2). 2 28974 На другий рік підсіяне пасовище використовувалося з повним навантаженням. Продуктивність травостоїв збільшилась, але по варіантах досліду була суттєва різниця. Без внесення добрив на варіанті 2 смугового підсіву після ліквідування залишків травостою урожайність склала 71,6 ц/га цілком сухої маси. Найменша урожайність одержана на варіанті суцільного підсіву - 54,8 ц/га. Неоднаково відреагували травосумішки на внесення азотних добрив. Найбільша урожайність при внесенні 180-240 кг/га азоту одержана на варіанті 2 - 113,3-122,2 ц/га сухої маси. Трохи менше одержали пасовищного корму на варіанті 1 - 78,791,1 ц/га. На контрольному варіанті урожайність складала 73,2-81,0 ц/га (табл. 3). Аналіз формування урожаю поліпшеної якості показав, що підсів трав за запропонованим способом має високу ефективність і вирішує поставлену задачу. Підсів бобових трав на неудобреній ділянці по смугах (варіант 2) забезпечує одержання 67 ц/га сухої маси, на контрольному варіанті при внесенні 180 кг/га азоту урожайність склала 70,7 ц/га. За рахунок підсіву бобових трав і біологічної азотфіксації за запропонованим способом було заощаджено 170 кг/га мінерального азоту або 5 ц аміачної селітри, при збереженні об'єму збору повноцінного білка і зниження матеріальних витрат в 2,0-2,5 раза в порівнянні з кореневим поліпшенням зрошуваних пасовищ. Таблиця 1 Ріст і розвиток бобових трав в залежності від способів їх підсіву в злаковий травостій, в рік сівби Варіант досліду 1 2 3 4 5 Спосіб підсіву бобових трав в злаковий травостій Суцільний підсів в необроблену дернину після ліквідування залишків травостою Підсів смугами після ліквідування залишків травостою Підсів смугами без ліквідування залишків травостою Суцільний підсів в необроблену дернину без ліквідування залишків травостою Норма Кількість Висота Надземна Надземна висіву, сходів, рослин через суха речови- суха речовишт./м2 шт./м2 45 днів, см на І укіс, г/м2 на ІІ укіс, г/м2 люцеко- люце- ко- люце- ко- люце- ко- люце- корна нюши рна нюши рна нюши рна нюши рна нюши на на на на на 320 120 69 36 13 8 38 22 71 53 320 120 124 63 21 10 93 51 161 126 320 120 51 26 14 9 30 18 63 39 320 120 Зріджені сходи Пригнічення рослин і їх загибель Таблиця 2 Зміна ботанічного групового складу травостою на другий рік після підсіву бобових трав, % (в середньому за сезон) Варіант досліду 1 2 3 4 5 Спосіб підсіву бобових трав і злаковий травостій Суцільний підсів в необроблену дернину після ліквідування залишків травостою Підсів смугами після ліквідування залишків травостою Підсів смугами без ліквідування залишків травостою Злаковий травостій без підсіву (контроль) Суцільний підсів в необроблену дернину без ліквідування залишків травостою Всього бобові В тому числі конюшина люцерна лучна Злакові трави Різнотрав’я 10 4 6 82 8 48 21 27 45 7 10 3 7 81 9 89 11 89 11 Таблиця 3 3 28974 Урожайність зрошуваного пасовища в залежності від способів підсіву бобових трав в старосіяний травостій Варіант досліду 1 2 3 4 5 Норма добрив (В) 0 Суцільний підсів в необроблену дерР60N90 нину після ліквідування залишків траР60N180 востою Р60N240 0 Підсів смугами після ліквідування заР60N90 Р60N180 лишків травостою Р60N240 0 Підсів смугами без ліквідування заР60N90 лишків травостою Р60N180 Р60N240 0 Злаковий травостій без підсіву (контР60N90 Р60N180 роль) Р60N240 0 Суцільний підсів в необроблену дерР60N90 нину без ліквідування залишків травоР60N180 стою (прототип) Р60N240 НІР05 ц/га для способів підсіву для добрив Спосіб підсіву бобових трав (А) Роки використання 1995 1996 54,8 36,2 68,0 53,4 78,7 71,1 91,1 79,4 71,6 62,3 89,4 77,9 113,3 98,3 122,2 113,4 33,0 40,5 42,8 63,8 57,7 75,8 67,0 83,4 42,5 31,4 63,3 55,1 73,2 68,2 81,0 72,6 42,5 31,4 63,3 55,1 73,2 68,2 81,0 72,6 4,1 6,3 5,1 9,4 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 4 В середньому за 1995-1996 рр. 45,5 63,1 74,9 85,3 67,0 83,6 105,8 117,8 36,7 53,0 66,6 75,2 36,9 59,2 70,7 76,8 36,9 59,2 70,7 76,8