Спосіб сівби лучних трав
Номер патенту: 49571
Опубліковано: 16.09.2002
Автори: Кургак Володимир Григорович, Камінський Віктор Францевич, Тітова Валентина Микитівна
Формула / Реферат
Спосіб сівби лучних трав, що включає при створенні сіяних бобово-злакових травостоїв роздільне почергове розміщення при сівбі злакових (тимофіївка лучна, костриця лучна, стоколос безостий чи їх сумішки) і бобових (конюшина лучна, люцерна посівна, конюшина гібридна, конюшина повзуча і лядвенець рогатий чи їх парні сумішки) компонентів у окремі рядки чи смуги весною безпокривно чи підпокривно, літом безпокривно, який відрізняється тим, що почергове розміщення злакових і бобових компонентів здійснюється в окремі рядки чи смуги шириною міжрядь чи смуг 10-30 см.
Текст
Спосіб сівби лучних трав, що включає при створенні сіяних бобово-злакових травостоїв роздільне почергове розміщення при сівбі злако вих (тимофіївка лучна, костриця лучна, стоколос безостий чи їх сумішки) і бобових (конюшина лучна, люцерна посівна, конюшина гібридна, конюшина повзуча і лядвенець рогатий чи їх парні сумішки) компонентів у окремі рядки чи смуги весною безпокривно чи підпокривно, літом безпокривно, який відрізняється тим, що почергове розміщення злакових і бобових компонентів здійснюється в окремі рядки чи смуги шириною міжрядь чи смуг 10-30 см Винахід відноситься до галузі сільського господарства, зокрема до способу сівби бобовозлакових травосумішок на лучних угіддях У комплексі ефективних заходів збільшення виробництва і поліпшення якості кормів на природних кормових угіддях при збереженні оптимальної екологічної рівноваги довкілля та економії матеріальних та енергетичних ресурсів, в умовах ще недостатнього забезпечення луківництва азотом добрив і несприятливої екологічної ситуації в Україні, особливої актуальності набуває раціональне використання біологічних факторів інтенсифікації даної галузі і перш за все потенціалу багаторічних бобових трав, як дешевого джерела симбіотичного азоту Без розв'язання цієї проблеми неможливо збільшити виробництво кормів За нашими розрахунками, потребу сіяних лук не менше як на половину можна покривати за рахунок ефективного використання потенціалу бобових трав шляхом збагачення лучних травостоїв бобовими компонентами ням злакового і бобового компонентів в один рядок [1] Іншими відомими способами сівби є старий розкидний спосіб, де злаковий і бобовий компоненти висіваються одночасно [1], розкидно-рядовий, коли один з цих компонентів висівається в рядок, інший - врозкид [2], перехресний, де один чи обидва компоненти висівають у двох напрямках [2], парцелярний, коли компоненти висівають почергово смугами у двох напрямках [3] Найближчим аналогом способу, що заявляється, є смуговий, який передбачає почергове розміщення в окремі рядки чи смуги лучних трав і покривної культури або різних компонентів лучних травосумішок, зокрема низових і верхових трав [4, 5] Цим способом не визначена оптимальна ширина міжрядь чи смуг Можливе використання цього способу для конструювання лучних бобовозлакових, зокрема лучних травостоїв Проте, даних про ефективність, оптимальних параметрів розміщення компонентів та їх норм висіву немає Недоліком відомих способів є те, що вони не враховують ценотичних особливостей (поводження) бобових компонентів у бобово-злакових агроценозах, тобто не враховують характеру їх взаємовідносин із злаками від чого в кінцевому підсумку залежить СТІЙКІСТЬ бобових, продуктивність травостоїв, якість корму тощо При розміщенні в один рядок злакових і бобових компонентів швидко випадає з травостою другий компонент внаслідок пригнічення його першим, особливо при сівбі з ценотичноактивним злаком, зокрема грястицею Одним із визначальних засобів управління видовою структурою сіяних бобово-злакових ценозів, поряд з добором видів і сортів лучних трав та їх сумішок, є конструювання лучних ценозів, яке здійснюється при сівбі і передбачає таке розміщення компонентів, що забезпечує для бобових сприятливі умови і дозволяє їм найбільш повно використовувати надземне і підземне середовище Відомий традиційний спосіб сівби суцільний, коли створюють суцільні агроценози з розміщен 1 ю 49571 збірною та на високому агрофоні Розкидний і розкидно-рядовий способи не забезпечують надійної заробки насіння та повноцінних сходів, особливо в посушливу погоду Перехресний і парцелярний способи потребують двох проходів агрегату і додаткових затрат праці та нерівномірний розподіл насіння по поверхні грунту За існуючого смугового способу з почерговим розміщенням компонентів часто рекомендується застосовувати широкі смуги чи міжряддя, що за тривалого використання лучних травостоїв, як свідчать наші дослідження (приклади 1 і 2), Приводить до різкого зниження продуктивності внаслідок випадання бобових та появі після них малоцінного різнотрав'я У цьому зв'язку поставлена задача розробити спосіб сівби лучних трав при створенні бобовозлакових ценозів, який забезпечує підвищення СТІЙКОСТІ бобових компонентів і на цій основі ефективність використання симбіотичного азоту, завдяки чому підвищується продуктивність лучних угідь, поліпшується якість корму та родючість грунту при економії енергетичних ресурсів без забруднення довкілля засобами хімізації Поставлена задача вирішується тим, що розроблено спосіб сівби лучних трав при створенні бобово-злакових травостоїв передбачає роздільне почергове розміщення злакових (тимофіївки лучної, костриці лучної, стоколосу безостого та їх сумішок з нормою висіву від 8 до 25 кг/га схожого насіння) і бобових (з нормою висіву схожого насіння, кг/га конюшини лучної - 8 -10, люцерни посівної - 10 -12, конюшини гібридної - 6 - 8, конюшини повзучої і лядвенцю рогатого - 4 - 6 чи їх сумішок) компоне нтів у окремі рядки чи смуги Сівбу трав здійснюють навесні безпокривне чи підпокривно чи влітку безпокривне не пізніше 20 серпня дещо переобладнаними зернотукотрав'яною сівалкою СЗТ-3,6 (згідно схеми сівби перекриваються ВІДПОВІДНІ сошники, у зерновий ящик засипають злаки, у менший бобові) або сівалкою з перемінною колією СН16ПМ (насіннєвий ящик ділиться на дві частини з можливістю подачі насіння злаків і бобових у різні сошники) Спосіб має ВІДМІННІСТЬ у тому, що почергове розміщення злакових і бобових компонентів здійснюється в окремі рядки чи смуги з шириною міжрядь (смуг) 10 - 30см Це істотно підвищує СТІЙКІСТЬ бобових компонентів (на 4 - 6 абсолютних ВІДСОТКІВ) у зв'язку з меншою конкуренцією їх із злаками та продуктивність бобово-злакових травостоїв і дає змогу з метою підвищення їхньої продуктивності й отавності у злаковій частині висівати ценотично активні злаки (грястицю збірну), а також вносити помірні дози азотних добрив Перевага ценозів з вузькими міжряддями і смугами (10 - 30см) перед широкими (45 і більше см) зумовлюється, з одного боку, наближенням кореневої системи бобових до злаків, що створює сприятливі для живлення останніх симбіотичним азотом, а з іншого кращим заповненням і використанням звільненого простору злаками після випадання бобових на другому і особливо на третьому і наступних роках користування лучними агроценозами Вирішення даної проблеми підтверджується такими прикладами Приклад 1 Таблиця Середня продуктивність бобово-грястицезбірних ценозів*, сформованих залежно від способів розміщення при сівбі бобових і злакових компонентів (1990 -1992 рр ) Спосіб розміщен- Ширина між- Суха ня (тип агроцено- ряддя (сму- маса, зу)** ги), см ц/га Кормові ОДИНИЦІ, ц/га Сирий протеїн, ц/га Обмінна енергія, ГДж/га Окупність затрат енергії *** Вміст у сухій біомасі, % сирого бобових протеїну трав РбоКі2О Сумісний в один рядок (АЦС) Роздільний В рядки (АЦР) Роздільний В рядки (АЦР) Роздільний В смуги (АЦСм) Роздільний В рядки (АЦР) Роздільний В смуги (АЦСм) Роздільний В рядки (АЦР) Роздільний В смуги (АЦСм) Сумісний в один рядок (АЦС) 10 62,4 53,0 8,4 55,7 1,6 13,5 24 10 75,5 64,2 10,7 67,4 1,9 14,2 ЗО ЗО 72,6 61,7 10,4 64,8 1,9 14,3 28 ЗО 73,3 62,3 10,4 65,4 1,9 14,2 29 50 53,7 45,6 7,3 47,9 1,4 13,6 26 50 61,1 51,9 8,4 54,4 1,6 13,7 26 70 51,7 43,9 6,9 46,1 1,3 13,4 24 70 56,8 48,3 7,7 50,7 1,4 13,5 24 84,6 1,7 13,9 15 N160P60K120 10 98,4 80,6 13,2 49571 Спосіб розміщен- Ширина між- Суха ня (тип агроцено- ряддя (сму- маса, зу)** ги), CM ц/га Кормові ОДИНИЦІ, ц/га Сирий протеїн, ц/га Обмінна енергія, ГДж/га Продовження таблиці Вміст у сухій біоОкупність масі, % затрат енерсирого бобових гії *** протеїну трав Роздільний В ряд10 105,9 90,0 15,5 94,5 1,9 ки (АЦР) Роздільний В рядЗО 105,0 89,3 15,5 93,8 1,9 ки (АЦР) Роздільний В смуЗО 101,3 86,1 15,1 90,4 1,8 ги (АЦСм) Роздільний В ряд50 81,7 69,4 12,1 72,8 1,5 ки (АЦР) Роздільний В сму50 87,7 74,5 13,1 78,2 1,6 ги (АЦСм) Роздільний В ряд70 78,6 66,8 11,6 70,1 1,4 ки (АЦР) Роздільний В сму70 84,9 72,2 12,7 75,8 1,6 ги (АЦСм) НІРоб, ц/га за факторами Агроценоз 9,0 Добрива 10,7 ^Бобовий компонент люцерна посівна (70%) + конюшина лучна (30%) **АЦС - агроценоз суцільний, АЦР - агроценоз рядковий, АЦСм - агроценоз смуговий ***Відношення виходу з 1 га обмінної енергії (ГДж) до сукупно затраченої (ГДж/га) 14,6 12 14,8 18 149 19 14,8 13 14,9 16 14,7 10 14,9 15 Приклад 2 Таблиця Середні продуктивність ценозів, сформованих з конюшини повзучої й грястиці збірної або стоколосу безостого, залежно від способів розміщення бобових і злакових компонентів при різних дозах азотних добрив (1988-1990рр) Вміст у сухій біомаСпосіб розміщен- Ширина між- Суха Кормові Сирий Обмінна Окупність сі, % ня (тип агроцено- ряддя (сму- маса, ОДИНИЦІ, протеїн, енергія, затрат енергії сирого бобових *** зу)** ги), CM ц/га ц/га ГДж/га ц/га протеїну трав Злаковий компонент грястиця збірна РбоКі2О Сумісний в одиь рядок (АЦС) Роздільний В рядки (АЦР) Роздільний В рядки (АЦР) Роздільний В смуги (АЦСм) Роздільний В смуги (АЦСм) Сумісний в одиь рядок (АЦС) Роздільний В рядки (АЦР) Роздільний В смуги (АЦСм) 15 69,2 58,8 ИЛ 61,7 1,8 16,1 26 15 81,2 69,0 14,0 72,5 2,1 17,2 38 ЗО 81,7 69,4 13,8 72,9 2,1 16,9 35 45 67,1 57,0 10,7 59,9 1,7 15,9 24 75 62,2 52,8 9,8 55,4 1,6 15,8 24 N160P60K120 15 85,8 72,9 13,7 76,5 17 16,0 15 15 93,9 79,8 16,0 83,8 1,8 17,0 23 45 87,7 74,5 14,7 78,2 1,7 16,8 14 Злаковий компонент стоколос безостий РбоКі2О Роздільний В рядки (АЦР) Роздільний В смуги (АЦСм) HIPos, Ц/га ЗО 84,2 72,1 14,2 75,7 2,2 16,8 37 45 66,5 56,5 10,6 59,3 1,7 15,9 23 9,1 49571 Умовні позначення у прикладі 2 тіж, що й у прикладі 1 Література 1 Ларін І В, Куксін М В Луківництво і пасовищне господарство - К Дерсільгоспвидав, 1960 483 с 2 Н Г Андреев Луговодство - М Сельхозгиз, 1961 -568 с 3 Номоконов Л И , Сидоренко В Т Теория и практика конструирования и экспериментального воспроизведения высокопродуктивных кормовых агроценозов // Структурно-функциональная организация биогеоценозов - М Наука, 1980 -С 164 -184 4 Минина И П Некоторые методические вопросы в експериментальной работе с травосмесями // Докл на совещании по стационарным геоботаническим исследованиям - М - Л Изд-во АН СССР, 1954 - С 228-241 5 Шенников А П , Бахтеев Ф X Влияние размещения компонентов травосмесей на их урожайность (Программа, методика и схемы опытов) // Доклады на совещании по стационарным геоботаническим исследованиям - М - Л АН СССР, 1954 -С 241 -251 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod of sowing meadow grasses
Автори англійськоюKaminskyi Viktor Frantsevych
Назва патенту російськоюСпособ сева луговых трав
Автори російськоюКаминский Виктор Францевич
МПК / Мітки
МПК: A01C 5/00
Мітки: спосіб, лучних, трав, сівби
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-49571-sposib-sivbi-luchnikh-trav.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб сівби лучних трав</a>
Попередній патент: Спосіб хірургічного лікування перелому суглобового відростка нижньої щелепи
Наступний патент: Спосіб лікування затяжних пневмоній
Випадковий патент: Пневморешітний сепаратор із замкненою повітряною системою