Спосіб асептизації ранових поверхонь у тварин

Спосіб асептизації ранових поверхонь у тварин, який включає підготовку ранової поверхні до 3 антисептичного розчину фурациліну на основі диметилсульфоксиду з добре вираженими бактерицидними, бактеріостатичними, пенетруючими та протизапальними властивостями, який би забезпечував надійну асептизацію ранових поверхонь у тварин, як в ході завершального етапу оперативного втручання, так і при лікуванні гнійноускладнених випадкових ран. Технічний результат досягається тим, що для асептизації використовують 0,2 %-ий розчин фурацилІну у 50 %-му розчині диметилсульфоксиду, який шляхом аерозольного зрошування наносять безпосередньо на ранову поверхню, або зрошують ним перев'язку при накладанні пов'язки залежно від характеру рани. Технічний результат заявленого способу обумовлений сукупним виконанням всіх етапів способу. Так, використання 50 %-ого розчину диметилсульфоксиду в якості розчинника забезпечує можливість збільшити розчинність фурациліну у ньому до 1:500, тобто 0,2 %-ї концентрації, що значно підвищує бактерицидні та бактеріостатичні властивості даного розчину. Використання 50 %-ого розчину диметилсульфоксиду забезпечує відмінну пенетрацію діючої речовини у товщу операційних, гнійно-ускладнених чи випадкових ран. Крім цього ДМСО володіє вираженими протизапальними властивостями, що у комплексі із фурациліном, який впливає на процеси грануляції позитивно впливає на регенеративні процеси у тканинах. Аерозольний чи аплікативний способи нанесення даного антисептичного розчину на ранові поверхні у тварин, знижують фактор надмірного подразнення тканин з боку дренажів. Отже, наведені дані пояснюють механізм позитивного впливу заявленого способу шляхом використання 0,2 %-ого розчину фурациліну у 50 %му ДМСО у вигляді аерозолю, що підвищує ефективність антисептичної обробки операційних та гнійно-ускладнених випадкових ран у тварин. При проведенні патентно-інформацІйного пошуку заявником і авторами знайдено технічне рішення, в якому є ряд суттєвих ознак, спільних із заявленим / Загальна ветеринарна хірургія / І. С. Панько, В. М. Власенко, М. В. Рубленко [та ін.] ; за ред. I. С. Панько. - вид. 2-е доп. і перероб. - Біла Церква, 2008. - 325: спосіб включає підготовку ранової поверхні до асептизації: первинну хірургічну обробку гнійно-ускладнених випадкових ран, механічне очищення ранової поверхні та саме асептизацію антисептичними розчинами фурациліну і забезпечення відтоку ранового ексудату. Однак наявність зазначених, спільних з найближчий аналогом ознак недостатня для одержання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. У патентній і науково-технічній інформації винахідниками не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від найближчий аналогу і забезпечують досягнення технічного результату тим, що для асептизації використовують 0,2%-ий розчин фурациліну у 50%-му розчині диметилсульфоксиду, який шляхом аерозольного зрошуван 54173 4 ня наносять безпосередньо на ранову поверхню, або зрошують ним перев'язку при накладанні пов'язки залежно від характеру рани. Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема оперативної хірургії, а саме до способів асептизації ранових поверхонь операційних чи гнійно-ускладнених випадкових ран у тварин. Корисна модель, може бути використана спеціалістами ветеринарної медицини в установах різних форм власності з метою забезпечення тривалої, надійної, бактерицидної та бактеріостатичної дії у товщі травмованих тканин, зниження місцевої запальної реакції, що в комплексі сприяє позитивному ходу регенеративних процесів при лікуванні ран у тварин. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином: готують антисептичний розчин шляхом розчинення фурациліну у 50 %-му розчині ДМСО (фармакопейний розчин диметилсульфоксиду розведений дистильованою водою до 50 %-ї концентрації) з розрахунку 1:500, тобто до 0,2 %-ї концентрації; проводять первинну хірургічну обробку або туалет операційної чи гнійно-ускладненої випадкової рани; проводять аерозольне зрошення ранових поверхонь 0,2 %-им розчином фурациліну у 50 %-му розчині ДМСО; у випадку гнійно-ускладнених ран додатково названим розчином зрошують перев'язку і накладають пов'язку, залежно від характеру рани; Приклад конкретного виконання заявленого способу. Ефективність заявленого способу та визначення переваги його над найближчий аналогом підтверджені прикладом конкретного виконання способу. Дослідження проводили на клініці кафедри хірургії Львівського національне університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. 3. Ґжицького та на базі навчально-наукововиробничого центру "Комарнівський". Матеріалом для проведення досліджень були бугайці віком 12-18 місяців живою масою понад 220-250 кг. Тварини були клінічне здоровими, що підтверджувалось клінічним обстеженням та лабораторним аналізом крові. З діагностичноекспериментальної метою усім дослідним тваринам була проведена руменотомія. При лікуванні операційних ран тварини були поділені на дві групи по 10 голів у кожній. Тваринам дослідної групи антисептичну обробку післяопераційних ран проводили заявленим способом, контрольної групи за відомим способом. Порівнюючи характер місцевого процесу та загоєння ран у тварин обох груп, було відмічено, що протягом перших діб післяопераційного періоду майже у всіх тварин контрольної групи спостерігався Інтенсивний набряк навколоранових тканин; у 3-ох тварин була помітна виражена слизистогнійна ексудація. Зовні - рана нерівномірно вкрита засохлими кірочками слизисто-гнійного ексудату, краї рани набряклі, дно запавше. У тварин, яким для післяопераційної асептизації ранових поверхонь використовували 0,2 %-ий 5 54173 розчин фурациліну у 50 %-му розчині диметилсульфоксиду, місцевий запальний процес у більшості тварин проходив менш виражено. А саме набряк навколоранових тканин у деяких частинах рани набував розлитого характеру і без чітких меж переходив у здорові тканини. Виділення слизистого запального ексудату припинилось до середини 3ої доби післяопераційного періоду. Рана рівномірно вкрита підсохлими кірочками. Починаючи з 5-ої доби післяопераційного періоду локальні межі запального набряку у тварин дослідної групи значно зменшились, тактильна та больові чутливості тканин навколо рани знизились. Рана чиста, суха без видимих виділень та нашарувань. Тваринам контрольної групи, у яких спостерігали яскраво виражені ознаки місцевого запального процесу, ускладненого гнійною інфекцією, після попереднього туалету ранових поверхонь, провели лікування 0,2 %-им розчином фурациліну у 50 %-му розчині ДМСО. Станом на 5-6 добу інтенсивність слизисто-гнійних виділень значно знижувалась, локальні межі запального набряку зменшились. Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 Отже, результати конкретного виконання заявленого способу свідчать про переваги його перед найближчий аналогом: - використання 50 %-ого розчину диметилсульфоксиду в якості розчинника забезпечує можливість збільшити розчинність фурациліну у ньому до 1:500, тобто 0,2 %-ї концентрації, що значно підвищує бактерицидні та бактеріостатичні властивості даного розчину; - використання 50 %-ого розчину диметилсульфоксиду забезпечує відмінну пенетрацію діючої речовини у товщу травмованих в ході операції тканин чи гнійно-ускладнених випадкових ран; - аерозольний чи аплікативний спосіб нанесення даного антисептичного розчину на ранові поверхні знижує фактор надмірного подразнення тканин збоку дренажІв та не порушує регенеративних процесів, що свідчить про ефективність заявленого способу асептизації ранових поверхонь чи лікуванні гнійно-ускладнених випадкових ран у ветеринарній хірургії. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601