Спосіб доменної плавки

Спосіб доменної плавки, що включає нагрівання дуття в повітронагрівачах, контроль вологості гарячого дуття в прямому повітропроводі, регулювання вологості дуття за рахунок подачі пари, який відрізняється тим, що підведення пари на зволоження дуття здійснюють безпосередньо у піднасадочний простір того повітронагрівача, який працює в режимі "дуття" з температурою в піднасадочному просторі не нижче "точки роси", причому при досягненні температурою піднасадочного простору "точки роси" повітронагрівач переводиться в режим "нагрівання". (19) (21) u201003954 (22) 06.04.2010 (24) 25.11.2010 (46) 25.11.2010, Бюл.№ 22, 2010 р. (72) ДОНСКОВ ЄВГЕНІЙ ГАВРИЛОВИЧ, ШЕРЕМЕТ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, ЛЯЛЮК ВІТАЛІЙ ПАВЛОВИЧ, КЕКУХ АНАТОЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ТАРАКАНОВ АРКАДІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ, ЛИСТОПАДОВ ВЛАДИСЛАВ СТАНІСЛАВОВИЧ, МІРОШНИЧЕНКО ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ, АДАМЕНКО ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ 3 На відміну від відомого способу доменної плавки, що включає нагрівання дуття в повітронагрівачах, контроль вологості гарячого дуття в прямому повітропроводі, регулювання вологості дуття за рахунок подачі пари в повітропровід холодного дуття перед клапаном "Снорт", у пропонуємому способі для забезпечення високої ефективності доменної плавки підведення подаваємої на зволоження пари здійснюють безпосередньо у піднасадочний простір кожного повітронагрівача, що працює в режимі "дуття" з температурою в піднасадочному просторі не нижче "точки роси", причому при досягненні температурою піднасадочного простору "точки роси", повітронагрівач переводиться в режим роботи "нагрівання", що виключає конденсацію пари тобто виділення вологи із зволоженого дуття. Спосіб здійснюється в такий спосіб. На доменних печах водяна пара на зволоження дуття подається у повітропровід холодного дуття (ХД) в районі клапана "Снорт", що, наприклад, на печах об'ємом 2000 м3 розташований на відстані ~25 м від шибера холодного дуття ближнього повітронагрівача (ПН № 4). При цьому на шляху від клапана "Снорт" до шибера холодного дуття (ШХД) повітронагрівача № 4 повітропровід холодного дуття знижується двома уступами, що створює умови для безумовного стоку конденсату, якщо він утворюється з пари, по повітропроводу холодного дуття та скупчуванню його над ШХД № 4. Переміщенню конденсату по повітропроводу сприяє також рух потоку дуття, що здійснюється в тім же напрямку. Конденсат, якщо він утворюється із зволоженого дуття на горизонтальній ділянці повітропроводу холодного дуття між ПН № 4 і ПН № 3, переноситься потоком дуття і збирається над ШХД № 3; відповідно, над ШХД № 2 і ШХД № 1 збирається конденсат, що випав у повітропроводі ХД між ПН № 3 і ПН № 2, і далі між ПН № 2 і ПН № 1. Кожний з патрубків шиберів холодного дуття служить своєрідним збірником конденсату - водовідвідником, стосовно розташованої перед ним по ходу дуття ділянки холодного повітропроводу. Вся волога, що конденсується на ділянці у період роботи повітронагрівача "на нагріванні" або "на відділенні" збирається, таким чином, у патрубку над шибером холодного дуття. При постановці повітронагрівачів у режим "дуття" вода, що скупчилася на холодних шиберах, викидається в піднасадочний простір повітронагрівачів. 54683 4 Графік зміни вмісту вологи в дутті наведений на фіг. 1. Як видно, від першого повітронагрівача до четвертого у початковий період дуття (перші 20 хвилин) середня вологість зростає від 31,4 до 71,2 г/нм3; наприкінці періоду дуття вологість від ПН № 1 до ПН № 4 збільшується також від 27,2 до 28,8 г/нм3, але залишається менше вхідної (у клапана "Снорт" - 30 г/нм3). На протязі дуттьового періоду вологість дуття знижується на ПН № 1 - від 31,4 до 27,2 г/нм3; на ПН № 2 - від 37,3 до 27,4 г/нм3; на ПН № 3 - від 43,1 до 27,8 г/нм3 і на ПН № 4 вміст вологи в дутті змінюється найбільше - від 71,2 до 28,8 г/нм3. Для виключення попадання води в піднасадочний простір повітронагрівача та виключення коливань вологості гарячого дуття в режимі роботи повітронагрівачів "на дутті" підвід пари на зволоження дуття здійснюють безпосередньо у піднасадочний простір кожного повітронагрівача, що працює в режимі "дуття" з температурою в піднасадочному просторі не нижче "точки роси". Причому при досягненні температурою піднасадочного простору "точки роси", повітронагрівач автоматично переводиться в режим "нагрівання". Підведення пари безпосередньо в піднасадочний простір повітронагрівача виключає попадання в цей простір води, а недопущення зниження температури в піднасадочному просторі нижче "точки роси", в режимі "дуття" не дозволяє волозі конденсуватися в цьому просторі. Приклад реалізації способу. На доменній печі об'ємом 2000 м3, що працює із заданою продуктивністю 3900 т/добу, витратою коксу 468 кг/т чавуну, витратою дуття 4000 нм3/годину тиском дуття 420 кПа, температурою дуття 1030°С, витратою природного газу 60 м3/т чавуну і тривалістю періодів роботи кожного з повітронагрівачів "на дутті" 2 години та "на нагріванні" 6 годин здійснюють підведення пари в піднасадочний простір кожного повітронагрівача. Вологість дуття підтримують на постійному рівні 27 г/нм3 для забезпечення витрати кисню на рівні 107 м3/т чавуну. Тривалість роботи повітронагрівачів "на дутті" визначають за зниженням температури піднасадочного простору до рівня "точки роси", який визначають за номограмою (92°С). При зниженні температури піднасадочного простору до "точки роси" здійснюють обов'язкове перемикання роботи повітронагрівачів з режиму "дуття" у режим "відділення" і потім - на "нагрівання". 5 Комп’ютерна верстка В. Мацело 54683 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601