Лікувальний розчин для зрошування при кандидозному ураженні слизової оболонки

Лікувальний розчин для зрошування при кандидозному ураженні слизової оболонки, що містить спирт етиловий, етер діетиловий, прополіс, 3 Поставлене завдання вирішується тим, що лікувальний розчин для зрошування при кандидозному ураженні слизової оболонки, який містить спирт етиловий, етер діетиловий, прополіс згідно корисною моделі додатково включає лекроїн, куріозин, мікомакс і 30% розчин поліетиленоксиду. Лікарська паста готується ex tempore, у такому співвідношенні компонентов, мас.%: спирт етиловий 34,00-35,00 етер діетиловий 19,00-18,00 прополіс 24,00-22,00 лекроїн 0,50-1,00 куріозин 3,00-2,00 мікомакс 4,00-6,00 30% розчин поліетиленоксиду 15,50-16,00. Склад готують так: дрібно розтирається прополіс у кількості 22,00-24,00мас.% і вміщується в посуд з темного скла, який заливають підігрітим 96° етиловим спиртом (мас. спирту досягає 34,0035,00мас.%); одночасно додається 18,0019,00мас.% діетилового етеру (pro narcosi). Протягом тижня спирто-етерова суміш прополісу настоюється в темній пляшці з притертою кришкою (щоб речовина не випарилася) до максимального розчинення (періодично її на протязі кожного дня збовтують двічі-тричі). Розчинену і вистояну суміш фільтрують через декілька шарів марлі. Проціджений розчин збагачують лекроїном, куріозином, мікомаксом і 30% розчином поліетиленоксиду. Здобута лікувальна суміш ретельно перемішується до повного розчинення і зберігається у прохолодному місці в посуді з темного скла з притертою кришкою. Термін зберігання до 2 років. Новим є те, що запропонована нами корисна модель лікувального розчину для зрошування при кандидозному ураженні слизової оболонки більш ефективна за рахунок уведення додаткових препаратів: лекроїну, куріозину, мікомаксу і 30% розчину поліетиленоксиду, з якими й пов'язаний збільшений терапевтичний ефект авторської композиції: під час зрошування лікувальним розчином зникає біль, набряк пошкоджених тканин значно зменшується, мікозна флора деградує (змін набуває як кількість дріжджових грибів, так і якість останніх - вони втрачають агресивність, тобто стають менш вірулентними), прискорюється загоєння елементів ураження, ризик розвитку алергічних реакцій зведений до мінімуму. Спирто-етерова суміш прополісу (в кількості 75,00-77,00мас.%) - багатокомпонентний препарат, для якого характерні значно виражена знеболююча, імунобіологічна, міцна антибактеріальна, протизапальна, ранозагоюча, гіпосенсибілізуюча, седативна та дезодоруюча дії. Додаткові інгредієнти, що ми, як автори, запропонували до складу лікувального розчину, не тільки потенціюють дію відомою суміші, але проявляють інші важливі властивості. Лекроїн (в кількості 0,50-1,00мас.%) - міцний протиалергічний препарат; стабілізатор мембран опасистих клітин. Він гальмує вивільнення гістаміну, лейкотриєнів і інших біологічно активних речовин, які з'являються під час руйнування опасистих клітин; пригнічує міграцію нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів. 54858 4 Куріозин (в кількості 2,00-3,00мас.%) - гіалуронова кислота - природний полімер мукополісахаридного типу і важливий структурний елемент сполучної тканини. За рахунок високої гідрофільності гіалуронова кислота створює дисперсійний матрикс із молекулами води. Проявляє протизапальний ефект, сприяє оптимальним умовам для активації, міграції і проліферації клітин. А це, в свою чергу, відбивається на відновленні тканин. Покращуючи мікроциркуляцію, впливає на ангіогенез. Мікомакс (в кількості 4,00-6,00мас.%) - антибактеріальний засіб, активно пригнічує грибкову флору. 30% розчин поліетиленоксиду (в кількості 15,50-16,00мас.%) - препарат володіє високою осмотичною активністю, завдяки якій надає виражену дегідратуючу дію, прискорює очищення пошкоджених поверхонь і їх епітелізацію. Авторський лікувальний розчин активно впливає як на грибкову флору (зменшуючи кількість останньої), так і на якісно змінену слизову оболонку ротової порожнини, істотно покращуючи розвинуту клінічну картину. Показання до застосування: кандидозний гінгівіт, кандидозний стоматит, кандидозний глосит, кандидозний хейліт. Наводимо конкретні приклади. Приклад 1 Хвора З., 38 років заявилася зі скаргами на біль і печіння в порожнині рота, що підсилювалися під час вживання їжі, сухість в роті. Три тижні тому назад перебувала у стаціонарі з приводу лікування пневмонії. Приймала міцну антибактеріальну терапію. Неприємні відчуття у роті з'явилися три доби тому назад. Об'єктивно: слизова оболонка ротової порожнини гіперемована та набрякла. Ниткоподібні сосочки язика атрофовані. На покривному епітелії цього органу виявляється наліт сірувато-білого кольору, який знімається достатньо легко, оголюючи еродовані ділянки. Подібні зміни знайдені на слизовій оболонці щік. Пальпація цих ділянок викликає неприємні відчуття. Слини небагато, але вона в'язка, тягнеться нитками. Реґіонарні лімфатичні вузли - без особливостей. Згідно з розвитком клінічної картини і даними лабораторних досліджень було поставлено діагноз: гострий атрофічний кандидозний стоматит. Лікування: під час першого відвідування після ретельного видалення нальоту з покривного епітелію пацієнтці було запропоноване на декілька секунд затримувати в роті лікувальний розчин для зрошування при його апробації, який включав в себе спирт етиловий в кількості 34,00мас.%, етер діетиловий - 19,00мас.%, прополіс - 24,00мас.%, які були збагачені лекроїном - 0,50 мас.%, куріозином - 3,00мас.%, мікомаксом - 4,00мас.%, і 30% розчином поліетиленоксиду - 15,50мас.%. Зрошування здійснювали кілька разів. Воно одразу ж зменшило інтенсивність болю, зникло відчуття печіння, гіперемовані ділянки дещо зблідли. Зміни клінічної картини адекватні кількісному зменшенню колоній дріжджових грибів. Після кожного сеансу 5 зрошення обов'язково проводилося бактеріологічне дослідження, яке й фіксувало суттєві зміни. Медикаментозна терапія, що проводилася лікарем-стоматологом, підсилювалася призначенням препаратів для приймання вдома. Рекомендована дієта, яка передбачала прийом білкової, кисломолочної та рослинної їжі, але обмежувала продукти, які містять вуглеводи. Через 3 дні (3 сеанси) стан слизової оболонки ротової порожнини істотно змінився. Зовсім зникли біль і відчуття печіння, слизова оболонка чиста, гіперемія і наліт зникли, ерозії епітелізувалися. Надані рекомендації щодо подальшого лікування ще на 3 доби. Завершилося лікування мікробіологічним дослідженням, яке підтвердило позитивний результат терапії (при мікроскопії знайдені одиночні дріжджові клітки в декількох полях зору, що розмножуються брунькуванням). Приклад 2 Пацієнтка Л., 58 років звернулася до лікаряпародонтолога зі скаргами на біль, печіння і сухість у роті. Неприємні відчуття різко підсилювалися під час вживання їжі. Захворіла вперше, після перенесеного грипу. Рахує себе хворою близько трьох днів. Об'єктивно: слизова оболонка піднебіння, альвеолярних відростків верхньої і нижньої щелеп гіперемована, набрякла, вкрита білуватим, пінистим нальотом, який легко знімається, після чого оголюється яскраво гіперемовані ділянки. Аналогічні зміни відбулися і на поверхні язика. Слина в'язка, тягнеться нитками. Пальпація зафарбованих у червоний колір ділянок викликає неприємні відчуття, не різко виражений біль. Реґіонарні лімфатичні вузли - без особливостей. Поставлено діагноз: гострий кандидозний псевдомембранозний стоматит (анамнестичні данні, візуально-інструментальні методи були підтверджені лабораторними дослідженнями). Лікування: під час першого відвідування після ретельного видалення нальоту з покривного епітелію пацієнтці було запропоноване на декілька секунд затримувати в роті лікувальний розчин для зрошування при його апробації, який включав в себе спирт етиловий в кількості 35,00мас.%, етер діетиловий - 18,00мас.%, прополіс - 22,00мас.%, які були збагачені лекроїном - 1,00мас.%, куріозином - 2,00мас.%, мікомаксом - 6,00мас.%, і 30% розчином поліетиленоксиду - 16,00мас.%. Зрошування здійснювали кілька разів. Воно одразу ж зменшило інтенсивність болю, зникло відчуття печіння, гіперемовані ділянки дещо зблідли. Зміни клінічної картини адекватні кількісному зменшенню колоній дріжджових грибів. Після кожного сеансу зрошення обов’язково проводилося бактеріологічне дослідження, яке й фіксувало суттєві зміни. Зміни клінічної картини адекватні кількісному зменшенню колоній дріжджових грибів. Після кож Комп’ютерна верстка О. Рябко 54858 6 ного сеансу зрошення обов'язково проводилося бактеріологічне дослідження, яке й фіксувало суттєві зміни. Після першого відвідування біль зник зовсім, трохи зменшилася набряклість, слизова зблідла. Слина нормальної консистенції. Друге (воно ж останнє) відвідування - повторне зрошення і змащування запропонованим засобом. Поліпшення клінічної картини супроводжувалося істотними змінами мікробіологічного пейзажу, що підтверджувалося даними лабораторних досліджень. Призначення для виконання в домашніх умовах не включали заходи загального протимікозного впливання. Засіб для лікування випробувано на 7 пацієнтах-добровільцях. Нормалізація процесу відбувалася через 1-5 сеансів. При діагностиці більш важких випадків термін лікування дещо продовжувався (наприклад, кандидозний стоматит у пацієнта із цукровим діабетом): індивідуальна схема терапевтичних втручань ускладнювалася не тільки призначенням пероральних протигрибкових препаратів, але і зменшувалися на 1/2 або на 1/3 дози від звичайно рекомендованих; проведенням загальнозміцнюючої терапії, але призначенням інших препаратів, тощо. Незважаючи на різні ступені тяжкості захворювання, хворі та лікарі одразу відмічали полегшення стану: фіксували зникнення болю, зменшення запальних явищ, тощо. Таким чином, застосування засобу - лікувального розчину для зрошування при кандидозному ураженні слизової оболонки, що заявляється, дозволяє спостерегти прогнозований лікувальний ефект, достовірно зменшити як кількість відвідувань (у разі легких випадків від 5 до 2, середньої тяжкості від 10 до 5), так і тривалість лікування до 4-7 днів; спростити медикаментозну обробку покривного епітелію за рахунок 2-3 разового зрошування лікарською речовиною, уникнути передозування при зовнішньому застосуванні; досить тривалий час користуватися ним, оскільки наша композиція не потребує жорстких умов зберігання, а також не спостерігається феномен звикання до неї; прискорити загоювання як поверхневих дефектів покривних тканин, так і глибоких виразок. Алергійні реакції не спостерігалися. Джерела інформації, які бралися до уваги: 1. Грохольский А.П., Кодола Н.А., Бургонский В.Г., Чайковский Ю.Б. Нетрадиционные методы лечения в стоматологии - К.: Здоров'я, 1995. с.163-184. 2. Хоружа Р.Ю., Чайковська І.В., Комаревська О.В., Хоружий Є.Г., Осокіна T.I. Деклараційний патент №53142 Україна, МКВ А61К35/78. Засіб для лікування мікозного ураження слизової оболонки ротової порожнини. - Опубл. від 15.01.03. - Бюл. №1. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601