Склад лікувальної композиції для місцевої терапії кандидозів

Склад лікувальної композиції для місцевої терапії кандидозів, який включає спирт етиловий, етер діетиловий, прополіс, який відрізняється тим, що додатково містить тизоль, у наступному співвідношенні компонентів, мас.%: спирт етиловий 30,00-32,00 етер діетиловий 17,00-19,00 прополіс 23,00-22,00 тизоль 30,00-27,00. (19) (21) u201006509 (22) 28.05.2010 (24) 25.11.2010 (46) 25.11.2010, Бюл.№ 22, 2010 р. (72) ХОРУЖА РИТТА ЮХИМІВНА, ХОРУЖИЙ МИХАЙЛО ЄВГЕНОВИЧ, ХОРУЖИЙ ЄВГЕН ГРИГОРОВИЧ (73) ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО 3 прополіс 23,00-22,00 тізоль 30,00-27,00 Склад готують так: дрібно розтирається прополіс у кількості 22,00-23,00мас. % і вміщується в посуд з темного скла. Потім підігрівається 96 етиловий спирт, який гарячим заливають у підготовлений прополіс (мас. спирту досягає 30,0032,00мас. %). До одержаної суміші додають 17,0019,00мас. % діетилового етеру (pro narcosi). Протягом тижня спирто-етерова суміш прополісу настоюється в темній пляшці з притертою кришкою (щоб речовина не випарилася) до максимального розчинення (періодично суміш на протязі кожного дня збовтують двічі-тричі). Розчинену і вистояну суміш фільтрують через декілька шарів марлі. Проціджений розчин збагачують тізолем у кількості 27,00-30,00мас.%. Здобута лікувальна суміш ретельно перемішується до повного розчинення і зберігається у прохолодному місці в посуді з темного скла з притертою кришкою. Термін зберігання до 2 років. Новим є те, що запропонована нами корисна модель складу лікувальної композиції для місцевої терапії кандидозів більш ефективніша за рахунок уведення додаткового препарату - тізолю, з яким і пов'язаний збільшений терапевтичний ефект чотирьохкомпонентної суміші: практично з моменту нанесення її на locus morbi зникає біль, пошкоджені тканини поступово перетворюються - набряк також зникає, слизова оболонка набуває рожевого кольору, значно зменшується кількість мікозної флори, прискорюється загоєння елементів ураження, тощо. Спирто-етерова суміш прополісу (в кількості 70,00-73,00мас.%), по-перше, знеболює пошкодженні тканини (аналгезуюча властивість), подруге, знешкоджує патогенні мікроорганізми (антибактеріальна властивість), по-третє, впливає на всі фази запального процесу (протизапальна властивість), а разом з цим дезактивує біологічно активні речовини (гіпосенсибілізуюча властивість), підштовхує епітелізацію постраждалих тканин (ранорегенеруюча властивість); діє як імунобіологічний, седативний та дезодоруючий засіб. Додатковий компонент, що ми, як автори, запропонували до складу, не тільки потенціює дію відомою суміші, але проявляє інші властивості. Тізоль (в кількості 27,00-30,00мас.%) - аквакомплекс гліцеросольвату титану - унікальний препарат, який володіє протизапальною, протинабряковою, протисверблячою, антисептичною діями, стимулює регенерацію тканин, активізує локальний кровотік. Для тізолю характерна так звана транскутанна провідність через шкіру і слизові оболонки лікарських засобів, тобто даний препарат полегшує проникність крізь покривні тканини інших медикаментозних препаратів. Авторський склад лікувальної композиції достовірно впливає як на зрослу кількісно грибкову флору так і на якісно змінену слизову оболонку ротової порожнини. Показання до застосування: кандидозний гінгівіт, кандидозний стоматит, кандидозний глосит, кандидозний хейліт. Наводимо конкретні приклади. 54859 4 Приклад 1. Хвора Д., 28 років з'явилася зі скаргами на біль і печіння в порожнині рота, що підсилювалися під час вживання їжі. Три тижні тому назад перебувала у стаціонарі з приводу лікування гострого бронхіту. Приймала антибактеріальні препарати. Неприємні відчуття у роті з'явилися три доби тому назад. Об'єктивно: слизова оболонка ротової порожнини гіперемована та набрякла. Ниткоподібні сосочки язика атрофовані. На покривному епітелії цього органу виявляється наліт сірувато-білого кольору, сирної консистенції, який знімається достатньо легко, оголюючи еродовані ділянки. Подібні зміни знайдені на слизовій оболонці щік. Пальпація цих ділянок викликає неприємні відчуття. Реґіонарні лімфатичні вузли - без особливостей. Згідно з розвитком клінічної картини і даними лабораторних досліджень було поставлено діагноз: гострий атрофічний кандидозний стоматит. Лікування: під час першого відвідування після ретельного видалення нальоту з покривного епітелію було апробовано лікарську композицію, яка складається з спирту етилового - 32,00мас.%, етеру діетилового 19,00мас.%, прополісу 22,00мас.% та тізолю 27,0мас.%. Перше змащування одразу ж зменшило інтенсивність болю, зникло відчуття печіння, гіперемовані ділянки дещо зблідли. Зміни клінічної картини адекватні кількісному зменшенню колоній дріжджових грибів (після кожного сеансу змащування обов'язково проводилося бактеріологічне дослідження). Медикаментозна терапія, що проводилася лікарем-стоматологом, підсилювалася призначенням препаратів для приймання вдома. Рекомендована дієта, яка передбачала прийом білкової, кисломолочної та рослинної їжі, та обмеження щодо вуглеводів. Через 3 дні (3 сеанси) стан слизової оболонки ротової порожнини істотно змінився. Зовсім зникли біль і відчуття печіння, слизова оболонка чиста, гіперемія і наліт зникли, ерозії епітелізувалися. Надані рекомендації щодо подальшого лікування ще на 3 доби. Завершилося лікування мікробіологічним дослідженням, яке підтвердило позитивний результат терапії (при мікроскопії знайдені одиночні дріжджові клітки, що розмножуються брунькуванням в декількох полях зору). Приклад 2. Пацієнтка Л., 38 років звернулася до лікаря-пародонтолога зі скаргами на біль, печіння і сухість у роті. Неприємні відчуття різко підсилювалися під час вживання їжі. Захворіла вперше. Рахує себе хворою близько трьох днів. Об'єктивно: слизова оболонка піднебіння, альвеолярних відростків верхньої і нижньої щелеп гіперемована, набрякла, вкрита білуватим, пінистим нальотом, який легко знімається, після чого оголюється яскраво гіперемовані ділянки. Аналогічні зміни відбулися і на поверхні язика. Слина в'язка, тягнеться нитками. Пальпація зафарбованих у червоний колір ділянок викликає неприємні відчуття, не різко виражений біль. Реґіонарні лімфатичні вузли - без особливостей. Поставлено діагноз: гострий кандидозний псевдомембранозний стоматит (візуально 5 54859 інструментальні методи були підтверджені лабораторними дослідженнями). Лікування: під час першого відвідування після ретельного видалення нальоту з покривного епітелію було апробовано лікарську композицію, яка включала в себе спирт етиловий - 30,00мас.%, етер діетиловий 17,00мас.%, прополіс 23,00мас.%, тізоль 30,0мас.%. Перше змащування одразу ж зменшило інтенсивність болю, зникло відчуття печіння, гіперемовані ділянки дещо зблідли. Зміни клінічної картини адекватні кількісному зменшенню колоній дріжджових грибів (що підтверджувалося бактеріологічним дослідженням). Після першого відвідування біль зник зовсім, трохи зменшилася набряклість, слизова зблідла. Слина нормальної консистенції. Друге (воно ж останнє) відвідування - повторне зрошення і змащування запропонованим засобом. Поліпшення клінічної картини супроводжувалося істотними змінами мікробіологічного пейзажу (при мікроскопії знайдені одиночні дріжджові клітки, що розмножуються брунькуванням в декількох полях зору). Призначення для виконання в домашніх умовах не включали заходи загального протимікозного впливання. Склад лікувальної композиції для місцевої терапії кандидозів випробувано на 7 пацієнтахдобровільцях. Нормалізація процесу відбувалася через 1-5 сеансів. При діагностиці більш тяжких випадків термін лікування дещо подовжувався. Схема терапевтичних впливань індивідуалізувалася за рахунок не тільки призначення протигрибкових препаратів per os, але й проведення гіпосенсибілізуючої та загальнозміцнюючої терапії, тощо. Але в будь-якому випадку, незважаючи на Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 різні ступені тяжкості захворювання, і хворі, і лікарі одразу відмічали полегшення: фіксували зникнення болю, зменшення запальних явищ, тощо. Таким чином, застосування складу лікувальної композиції, що заявляється, для місцевої терапії кандидозів дозволяє надзвичайно швидко спостерегти прогнозований лікувальний ефект, достовірно зменшити як кількість відвідувань (у разі легких випадків від 5 до 2, середньої тяжкості від 10 до 5), так і тривалість лікування до 4-7 днів; спростити медикаментозну обробку покривного епітелію за рахунок 2-3 разового змащування лікарською композицією, що виконує водночас роль і лікувальної пов’язки (утворена плівка зберігається декілька годин); уникнути передозування при зовнішньому застосуванні (в порівнянні з тими лікарськими формами, котрі готуються безпосередньо перед застосуванням); досить тривалий час користуватися цим складом, оскільки наша композиція не потребує жорстких умов зберігання, а також не спостерігається феномен звикання до неї; прискорити загоювання як поверхневих дефектів покривних тканин, так і глибоких виразок. Алергійні реакції не спостерігалися. Джерела інформації, які бралися до уваги : 1. Грохольский А.П., Кодола Н.А., Бургонский В.Г., Чайковский Ю.Б. Нетрадиционные методы лечения в стоматологии- К.: Здоров'я, 1995.- С. 163-184. 2. Хоружа Р.Ю., Чайковська І.В., Комаревська О.В., Хоружий Є.Г., Осокіна T.I. Деклараційний патент №53142 Україна, МКВ А61К35/78. Засіб для лікування мікозного ураження слизової оболонки ротової порожнини.- Опубл. від 15.01.03.-Бюл. №1. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601