Спосіб прогнозування розвитку аутоімунної кризи

Спосіб прогнозування розвитку аутоімунної кризи, що включає відбір та аналіз діагностичних показників з остаточним прогнозуванням перебігу, який відрізняється тим, що додатково визначають фактори Хагемана та Крістмаса як маркери пошкодження ендотеліальних клітин, концентрацію проконвертину, як діагностичні показники антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла та великі лімфоцити з гранулами в периферійній крові, а при аналізі розраховують прогностичний де антинейтрофільні цитоплазматичні анАНЦА титіла, ВГЛ - великі лімфоцити, що містять гранули, ХФ - фактор Хагемана, КФ - фактор Крістмаса, ПК - проконвертин, п - значення показника у пацієнта, к - контрольне значення Винахід відноситься до медицини, а саме, до досліджень або аналізу матеріалів особливими способами, переважно біологічних, здебільшого переферичної крові, та може бути використаним в КЛІНІЦІ внутрішніх хвороб, наприклад в ревматологи чи терапевтичній практиці для оцінки запальних процесів ревматичних захворювань Відомий спосіб прогнозування розвитку аутоімунної кризи, що містить відбір та аналіз діагностичних показників з остаточним прогнозуванням перебігу, у ВІДПОВІДНОСТІ з яким, відбір діагностичних показників виконують під час комплексної терапії глюкокортикоідними та цитостатичними препаратами, аналізують щонайменше 10 показників, які підтверджують розвиток аутоімунної кризи при ревматичних захворюваннях з аутоіммунним та імунокомплексним механізмами розвитку [1,2,3] До причини, що стримують досягнення очікуваного технічного результату, належать низька інформативність діагностичних критеріїв, внаслідок ігнорування специфічних показників відповідної реакції організму при появі запального процесу, та замала швидкість визначення патологічного стану, що стримує можливість прогнозування розвитку аутоімунної кризи при ревматичних захворюваннях з аутоіммунним та імунокомплексним механізмами, а також застосування своєчасних лікувально-тактичних заходів Іншім способам прогнозування аутоіммунної кризи з аналогічного приводу також властива низька інформативність визначення патологічного стану, що дозволяє їх використати лише для оцінки тяжкості процесу [4,5] В основу способу прогнозування розвитку аутоїмунної кризи поставлено задачу шляхом використання специфічних показників ранньої відповідної реакції ендотеліальних клітин і показників клітинних імунологічних реакцій підвищити інформативність та швидкість визначення патологічного стану при використанні Означений вище технічний результат досягається тим, що у -відомому способі прогнозування розвитку аутоімунної кризи, що містить відбір та аналіз діагностичних показників з остаточним прогнозуванням перебігу, згідно з винаходом, додатково визначають фактори Хагемана та Крістмаса, як маркери пошкодження ендотеліальних клітин, концентрацію проконвертину, як діагностичні показники -антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла та великі лімфоцити з гранулами в периферійній крові, а при аналізі розраховують прогностичний індекс і, якщо останній сягає понад 1,0ум од , прогнозують розвиток аутоімунної кризи, за умови, що прогностичний індекс розраховують за формулою індекс і, якщо останній сягає понад 1,0 ум од , прогнозують розвиток аутоімунної кризи, за умови, що прогностичний індекс розраховують за формулою 0,7- АНЦА КФп^ФХп^ПКп, Пі (0,35-ВГЛ)+ (0,7-АНЦА) КФк ФХк' ПКк ю ю 55244 0,7хАНЦА (О,35хЯГЛ)+(О,7хіЩ4) "КФк ФХк ПКк де АНЦА - антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла, ВГЛ - великі лімфоцити, що містять гранули, ХФ - фактор Хагемана, КФ - фактор Крістмаса, ПК - проконвертин, п - значення показника у пацієнта, к - контрольне значення Причинно-наслідковий зв'язок сукупності суттєвих ознак з означеним вище технічним результатом полягає в наступному Встановлено, що ВІДПОВІДНОЮ реакцією організму на розвиток аутоімунної кризи у хворих на ревматичні захворювання з аутоімунним та імунокомплексним механізмами розвитку є зміни показників клітинного і гуморального імунітету, який виникає пізніше ніж розгортуються ускладнення 3 цього приводу, дослідження маркерів активації і пошкодження клітин ендотелію, який ґрунтується, з одного боку, на фізіологічно закріпленій спроможності лейкоцитів швидко реагувати на будь які зміни гомеостазу в організмі, а з другого, на випередженні змін активності факторів згортання крові та їх біологічно активних речовин при запальних процесах у хворих на ревматичні процеси з аутоімуннимта імунокомплексним механізмами розвитку Як інформативні маркери дослідження у 164 хворого шляхом проточної флюорометри (з застосуванням фіксованих спиртом нейтрофілів) відбирали антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла У лейкоцитах периферійної крові, з фарбуванням по Папенгейму - великі лімфоцити, що містять гранули, фактори Хагемана та Крістмаса, як маркери пошкодження ендотеліальних клітин і проконвертин біохімічними засобами Дослідження проводили як при потрапленні хворого до стаціонару, так і протягом всього терміну лікування Аналіз отриманих даних дозволив дійти висновку про наявність тісного взаємозв'язку між станом клітинного імунітету та реологічними властивостями крові, що дозволило обчислити прогностичний індекс Вибір критеріальних значень показника здійснено математичним шляхом, на підставі розрахунків термодинамічної оцінки фазних станів бюсистеми за результатами біохімічних досліджень, з подальшою інтерпретацію результатів на 1000 випадків При встановленні критеріїв виходили з фактичних даних досліджуваних показників антинейтрофільних цитоплазматичних антитіл великих лімфоцитів з гранулами, факторів Хагемана та Крістмаса та проконвертину Результати проведених досліджень дозволили встановити математичну залежність прогностичного індексу від середніх значень показників антинейтрофільних цитоплазматичних антитіл, великих лімфоцитів з гранулами, факторів Хагемана, Крістмаса та проконвертину Критичним значенням прогностичного індексу є 1,0 ум од, яка відповідає наявності розвитку ускладнень в перебіп ревматичного захворювання, наприклад, аутоімунної кризи Тож, сукупність відокремлюючих ознак винаходу, що заявляється, є суттєвою бо має причин но-наслідковии звязок з очікуваним технічним результатом, а саме, з підвищенням інформативності оцінки та підвищенням швидкості визначення патологічного стану Додаткові властивості запропонованого рішення задачі полягають в технологічності виконання, мінімізації обсягу досліджуваного матеріалу, обмеженні використання додаткового обладнання та доступності відтворення ВІДОМОСТІ, ЩО підтверджують можливість здійснення способу прогнозування розвитку аутоімунноі кризи з отриманням технічного результату полягають в наступному Для здійснення способу прогнозування розвитку аутоімунної кризи необхідні фотометр (проточна фотометрія), світовий мікроскоп, набір реактивів Антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла визначають шляхом проточної флюорометрії з застосуванням нейтрофілів, що фіксуються спиртом, у лейкоцитах периферійної крові - великі лімфоцити, що містять гранули при фарбуванні за Папенгеймом, фактори Хагемана та Крістмаса, як маркери пошкодження ендотеліальних клітин, і проконвертин Термін визначення антинейтрофільних цитоплазматичних антитіл обмежують 20 хвилинами, великих лімфоцитів з гранулами - 15 хвилинами, фактори Хагемана та Крістмаса та проконвертин -ЗО хвилинами Спосіб прогнозування розвитку аутоімунної кризи здійснюється у наступній ПОСЛІДОВНОСТІ Спочатку виготовляють ЦИТОЛОГІЧНІ мазки з періферійної крові шляхом проколу 3-го пальця лівої руки Мазки фіксують ЗО сек етанолформаліновим агентом Надалі проводять цитохіМІЧНІ реакції на мазках крові для виявлення великих лімфоцитів з гранулами та фарбують їх шляхом Папенгейма Одночасно, шляхом проточної флюорометри, з застосуванням фіксованих спиртом нейтрофілів, визначають антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла Фактори Хагемана та Крістмаса, як маркери пошкодження ендотеліальних клітин, і проконвертин визначають традиційними біохімічними засобами Після визначення показників розраховують прогностичний індекс Г7,„ і-ї* — 0,7* АНЦА КФп^л ФХплл