Спосіб диференційної діагностики соматоформних розладів

Спосіб диференційної діагностики соматоформних розладів, що включає застосування опитувальників з наступним якісно-логічним узагальненням показників психофізіологічного стану пацієнта, який відрізняється тим, що виконують психометричне визначення типу адаптивного реагування, 3 істотно не порушується (гармонійний, ергопатичний та анозогнозичний тип реагування); 2) дезадаптивне реагування з інтрапсихічною спрямованістю (тривожний, іпохондричний, неврастенічний, обсесивно-фобічний та апатичний типи реагування); 3) дезадаптивне реагування з інтерпсихічною спрямованістю (сенситивний, егоцентричний, ейфоричний та паранойяльний типи реагування). За вказаною методикою вивчають рівень виразності кожного з наведених адаптивних типів реагування. Основними засобами диференційної діагностики вегетативних соматоформних розладів є спеціальні опитувальники, які здатні виявляти типи реагування пацієнта та ступінь його астенізації, спричинений наявністю соматичного захворювання та реакцією хворих на соматичні захворювання (Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройства. - М.: Медицина, 1987. - 304с.). Однак ці засоби дослідження надають лише можливість одержувати попередню якісну оцінку щодо індивідуального типу реагування пацієнта, а не її діагностувати, оскільки не враховуються всі можливі типи. Спосіб діагностики соматоформних розладів (Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия. - М.: Медицина, 1996. - 464с.), який включає застосування опитувальників з наступним якісно-логічним узагальнення показників тривожності, психосоціальної значимості та клінічної оцінки важкості перебігу соматичного захворювання за умов відсутності патологічних та вогнищевих уражень мозку. Цей спосіб включає врахування вказаних показників та передбачає проведення якісної оцінки психометричних показників. Отже, способи, які використовуються для диференційної діагностики вегетативних соматоформних розладів розроблені з урахуванням психологічних, електрофізіологічних та клінікопсихологічних показників. Відомий спосіб (Пат. 67625 А, Україна, МКІ 7 А61В10/00. Спосіб діагностики невротичних розладів у хворих на вегетативну дистонію / Григорова І.А., Циганенко А.Я., Шкляр С.П. (UA). - Заявка №200311110471; Заявлено 20.11.2003p.; Опубліковано 15.06.2004, Бюл. №6), який дозволяє кількісно оцінювати наявні у пацієнта прояви, вимірювати їх виразність та отримувати узагальнену кількісну диференційно-діагностичну їх оцінку. Однак, цей спосіб, також, не ураховує тип реагування пацієнта і його адаптаційні резерви. Недоліками вказаного способу є відсутність кількісної оцінки можливих типів адаптивного реагування та необхідність проведення стандартного загальноклінічного обстеження, що обумовлює значну тривалість та ресурсозатратність способупрототипу. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті і результату, що може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу диференційної діагностики вегетативних соматоформних розладів, в якому за рахунок використання найбільш інформативних критеріїв, досягається можливість у скрінінг 55414 4 режимі визначитись стосовно діагностичної та психокорекційної тактики. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики вегетативних соматоформних розладів, який включає застосування опитувальників з наступним якісно-логічним узагальненням показників психофізіологічного стану пацієнта, згідно з корисною моделлю, виконують психометричне визначення типу адаптивного реагування, після чого у визначеній послідовності виконують кількісну оцінку цих вимірів з використанням узагальненого диференційно-діагностичного критерія (ДКСФР), який розраховують за формулою ДКСФР=(Д1+Д2+Д3+...+Дn)/Q -β, де Дn - діагностичний коефіцієнт по кожному із типів адаптивного реагування конкретного пацієнта, Q -β - показник рівня безпомилковості диференційної діагностики; і коли ДКСФР≤-1,0 констатують наявність недиференційованого соматоформного розладу, при значенні ДКСФР≥+1,0 - соматизованого соматоформного розладу, а у межах значень ДКСФР від -1,0 до +1,0 констатують діагностично невизначену ситуацію. Діагностику соматизованих вегетативних соматоформних розладів досягають тим, що комплексно враховують виразність відомих типів адаптивного реагування пацієнта, що дозволяє у скрінінг - режимі визначитись стосовно діагностичної та психокорекційної тактики за рахунок використання найбільш інформативних критеріїв. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах, наприклад при плановому обстеженні пацієнта, із застосуванням опитувальника ЛОБІ вимірюють індивідуальні рівні (співставляючи з референтними показниками, які наведені у дужках) виразності типів відношення до здоров'я: обсесивності (