Спосіб оцінки репарації після установки дентальних імплантатів

Спосіб оцінки репарації після установки дентальних імплантатів, що включає цитоморфометричне дослідження відбитків ясен в периімплантатній ділянці, наступне обчислення індексу деструкції і запально-деструктивного індексу, який відрізняється тим, що додатково досліджують 3 нці, наступне обчислення індексу деструкції і запально-деструктивного індексу, згідно корисної моделі, додатково досліджують СДГ і ЛДГ периферичної крові пацієнта, додатково досліджують активність дегідрогенах нейтрофілів периферичної крові пацієнта, обчислюють значення середнього цитохімічного показника - СЦП для СДГ і ЛДГ, і при величині СЦП СДГ від 1,85 до 1,91ум. од, а СЦП ЛДГ від 2,28 до 2,45ум. од. - судять про стан норми, при СЦП СДГ від 1,34 до 1,4ум. од., а СЦП ЛДГ від 2,87 до 3,01ум. од. - судять про слабко виражене запалення; при СЦП СДГ від 1,50 до 1,53ум. од., а при СЦП ЛДГ від 2,67 до 2,78ум. од. - судять про виражене запалення навколоімплантатних тканин. Між сукупністю основних ознак способу, який заявляється та очікуваним технічним результатом, проявляється причинно-слідчий зв'язок: додаткове дослідження активності СДГ і ЛДГ в нейтрофілах периферичної крові та обчислення СЦП СДГ і СЦП ЛДГ, за значенням якого визначають наявність і ступінь виразності запальної реакції, дозволяє дати більш точну оцінку процесів репарації в ранні строки, а також дозволяє контролювати результати імплантації з урахуванням системної реакції організму, що сприяє зниженню ризику виникнення можливих ускладнень з урахуванням своєчасного проведення профілактично-лікувальних заходів, індивідуально підбираємих, що дозволяє добитися очікуваного технічного результату. Спосіб здійснюють наступним чином. Пацієнту після проведення клінічного обстеження, рентгенологічного, цитоморфометричного дослідження, визначення ІД і ЗДІ здійснюють імплантацію. Далі здійснюють відразу після установки імплантатів забір периферичної крові. Забір периферичної крові для дослідження проводять також на 1, 3, 6, 12 місяцях після протезування. В роботі використовують тонкі нативні мазки крові, висушені на повітрі, які після відповідної обробки, інкубують протягом 45 хвилин при температурі 37 С. В якості індикатора ферментного процесу використовують нітротетразолій синій, що утворюється при відновленні в клітині дрібних гранул формазану, які забарвлюють цитоплазму від димчасто-сірого до насиченого синього кольору. Ядра клітин забарвлюють розчином метиленового зеленого. Висушені мазки мікроскопують з імерсійним об'єктивом на мікроскопі МБІ-15. Приготовані розчини реактивів у відповідних концентраціях і об'ємах наносять на мазок наступної послідовності. Визначення активності СЦП ЛДГ здійснюють за допомогою розчинів: цианіду натрію, лактату натрію, НСТ, гемодез, нікотинамідаденіндинуклеотиду. Останній готують безпосередньо перед застосуванням. Відкладання гранул формазану спостерігається в місцях локалізації ЛДГ. Інтенсивність забарвлення варіює від димчастосірого до інтенсивного синього кольору. Ядра клітин були добре контуровані. Визначення активності СЦП СДГ здійснюють за допомогою розчинів: НСТ, сукцинату натрію, фосфатного буфера. Відмічають чітку локалізацію 55837 4 гранул формазану. Про активність СЦП СДГ судять за інтенсивністю відкладення гранул формазану. Для оцінки активності ферментів в клітинах крові обчислюють середній цитохімічний показник СЦП СЦП за формулою: ( Х1* 1) ( Х2 * 2) ( Х3 * 3) ( Х4 * 4) СЦП 100 де X - кількість клітин із 100 проглянутих нейтрофілів в одному мазку з певним ступенем активності фермента; 100 - число проглянутих нейтрофілів в одному мазку; 1, 2, 3, 4 - ступінь активності. При цьому виділяють чотири ступеня активності : 4 ст. – нейтрофіл повністю покритий гранулами формазану; 3 ст. – 3/4 активності; 2 ст. – 1/2 активності і 1ст. – 1/4 активності. При СЦП СДГ від 1,85 до 1,91ум. од, СЦП ЛДГ від 2,28 до 2,43ум. од. - діагностують стан норми, при СЦП СДГ від 1,34 до 1,39ум. од., СЦП ЛДГ від 2,87 до 3,02ум. од. - слабко виражене запалення; при СЦП СДГ від 1,5 до 1,53ум. од., СЦП ЛДГ від 2,67 до 2,78ум. од. - помірно виражене запалення. Спосіб був застосований у 87 осіб після протезуванняя - 37 жінок і 50 чоловіків у віці 21-64 років. Пацієнти були розподілені на 2 групи: в 1-у групу ввійшли ортопедичні хворі без соматичної патології - 20 пацієнтів; у 2-у групу - ортопедичні хворі із соматичною патологією виразкова хвороба щлунка і 12-ти палої кишки - 27 пацієнтів. Крім того, обстежено 15 практично здорових осіб норма, які не страждають на дентальну патологію - контрольна група. Застосування даного способу оцінкиклінічного стану м'яких тканин периімплантатної ділянки у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і 12-ти палої кишки показує, що ознаки запалення зникають тільки до 12 місяця. Заявлений спосіб цитохімічної оцінки процесів репарації при установці імплантатів у ортопедичних хворих з виразковою хворобою шлунка і 12-ти палої кишки є високоефективним і рекомендується до застосування на 3 і 6 місяцях після протезування. Саме ці строки є показовими, своєчасне виявлення критичних змін показників цитохімічної активності дегідрогеназ за відсутності клінічних проявів запальної реакції допоможе знизити ризик виникнення можливих ускладнень, достовірно оцінити процеси репарації. В таблиці 1 наведені цитохімічні показники нейтрофілів периферичної крові у ортопедичних хворих після установки імплантатів на тлі виразкової хвороби шлунка і 12-ти палої кишки. Спосіб підтверджується наступними прикладами його використання. Приклад 1. Пацієнту С, 45. після опитування та обстеження був поставлений діагноз - дефект зубного ряду на верхній щелепі 4 клас за класифікацією Кеннеді, втрата жувальної ефективності 12% за Агаповим, в анамнезі супутньої патології не спостерігалось. Пацієнту було рекомендовано проведення дентальної імплантації з подальшим протезуванням металокерамічною коронкой. Була проведена двоетапна імплантація в ділянці відсутнього 12, 5 55837 Після протезування протягом 1, 3, 6, 12 місяців у пацієнта була проведена оцінка процесів репарації по заявляемому способу. До 1 місяця спостережень спостерігалось зниження аеробного окислення і ріст анаеробногоСЦП СДГ=1,53ум. од., СЦП ЛДГ=2,65ум. од. До 3 місяця спостерігалось значне зниження аеробного окислення -СЦП СДГ=1,39ум. од.,і збільшення СЦП ЛДГ=2,71ум. од., яка свідчить про ріст анаеробного гліколізу. В подальші строки спостережень - 6 місяців спостерігалась нормалізація цитохімічної активносі нейтрофілів - СЦП СДГ=1,65ум. од., СЦП ЛДГ=2,51ум. од., ІД і ЗДІ - в межах норми. Скарг пацієнт не пред'являє, при клінічному і рентгенологічному обстеженні ускладнень не виявлено. Приклад 2. Пацієнт В., 32 роки, звернувся зі скаргами на відсутність зуба на верхній щелепі справа, який був втрачений в результаті ускладненого карієсу 3 місяці тому. В анамнезі - виразкова хвороба шлунка і 12-ти палої кишки. Після проведення обстеження пацієнту була запропонована дентальна імплантація. Ортопедичне лікування проводили за двоетапною методикою імплантації гвинтовим ендоосальним імплантатом "Уїмпл" з подальшим 6 протезуванням металокерамічною коронкою. Протягом 1, 3, 6, 12 місяців ми спостерігали за показниками цитохімічної активності нейтрофілів периферичної крові цього пацієнта. До 1 місяця спостерігалось зниження аеробного окислення - СЦП СДГ=1,50ум.од., і ріст анаеробного гліколізу СЦП ЛДГ=2,67ум. од. До 3 місяця спостерігалось значні зміни показників - СЦП СДГ=1,34ум. од., і СЦП ЛДГ=2,87ум. од., яка свідчить про слабко виражене запалення. До 6 місяця спостережень цитохімічний дисбаланс залишався високим, що говорить про слабко виражене запалення, при цьому значення ІД і ЗДІ також свідчили про слабко виражене запалення. Наближення цитохімічних показників до контролю спостерігалось тільки до 12 місяця, ІД=420 і ЗДІ=14 відповідали нормі. Пацієнт скарг не пред'являє. При клінічному огляді ознак запалення не виявлено. Даний спосіб цитохімічної оцінки процесів репарації при установці імплантатів у ортопедичних пацієнтів є достатньо інформативним для виявлення процесів репарації, строків протезування. Заявляємий спосіб дозволяє знизити ризик виникнення можливих ускладнень, оцінити результати ортопедичного лікування. Таблиця 1 Групи спостережень Пока зник 1 група -Ортопедичні СДГ р хворі без соматичної ЛДГ р патології n=20 2 група -Ортопедичні СДГ р хворі із соматичною ЛДГ р патологією n=27 Контроль (здорові) СДГ р n=15 ЛДГ р 1 Строки спостережень (місяці) 3 6 12 1,53 0,05 0,05 1,50 0,03