Спосіб оцінки раннього порушення імунологічного стану хворих на диференційований рак щитоподібної залози після радіойодотерапії

Спосіб оцінки раннього порушення імунологічного стану хворих на диференційований рак щитоподібної залози після радіойодотерапії, який включає визначення кількісних імунологічних показників, який відрізняється тим, що визначають імунофенотипічні характеристики - вміст активованих НLА-DR+-клітин та CD38+-Т-лімфоцитів, вміст CD19+-B-лімфоцитів - показників адаптивного імунітету, кількість CD95+-клiтин крові - маркера апоптозу лімфоцитів, визначають функціональні U 1 3 factor (s) in patients receiving therapeutic doses of iodine-131 //Mutat Res.-2002 .-514, №1-2.-P.77-85.]. Однак, цитогенетичні ушкодження лімфоцитів (утворення мікроядер, хромосомні аберації, зміна експресії та транскрипції генів) свідчать тільки про ймовірність функціональної неповноцінності клітин імунної системи або ж про можливість інтерфазної загибелі (апоптозу) лімфоцитів. При цьому клітини з абераціями можуть елімінуватися з крові шляхом апоптозу. Клітини, що вижили, передають мутації нащадкам. Це може призвести до порушення функції або до малігнізації клітини. Відомі також способи оцінки порушення стану імунної системи після опромінення [Пат. 2106634 RU, МПК 6 G01N33/53. Способ оценки нарушений иммунного статуса при воздействии радиации. / Государственный НИИ курортологии Пятигорска; Гринзайд Ю.М., Денешко Н. И. - 95115190/14; Заявл. 25.08.1995; Опубл. 10.03.1998, Бюл. №7; Пат. 74321А UA, МПК 7 G01N33/53. Спосіб діагностики стану імунної системи. / Науковий центр радіаційної медицини АМН України; Базика Д.А., Бєляєва Н.В, Голярник НА. - 2003119896; Заявл. 04.11.2003; Опубл. 15.11.2005, Бюл. №11]. Відомі способи оцінки порушення стану імунної системи у онкохворих після комбінованого променевого лікування [Кузьмина Е. Г., Гусєва М.И, Дорошенко Л.Н. и др. Иммунный статус больных раком тела матки после комбинированного и сочетанного лучевого лечения. // Рос. онкологический журнал.-1998, №4. - C.19-23]. Також відомий і спосіб визначення радіойодіндукованих змін лімфоцитів хворих на ДРЩЗ [Tofani A, Sciuto R, Cioffi RP et all. Radioiodine-induced changes in lymphocyte subsets in patients with differentiated thyroid carcinoma // Eur. J. Nucl. Med. 1999.- 26, №8.- P.824-829]. Однак, у перших трьох вказаних способах визначається вплив зовнішнього або комбінованого опромінення на імунологічні показники, що не є тотожним до внутрішнього опромінення йодом-131 прооперованих хворих на ДРЩЗ. Крім того, в усіх наведених способах оцінюється імунний статус тільки з позиції кількісної характеристики популяцій і субпопуляцій лімфоцитів і не визначається їх функціональна здатність. За прототип взятий спосіб визначення імунного статусу у дітей, хворих на ДРЩЗ, які отримували гормональне лікування тироксином та РЙТ. В даному способі визначаються кількісні імунологічні показники: кількість Т- і В-лімфоцитів, Т-активних лімфоцитів, теофілін-чутливих (Т-супресори) та теофілін-резистентних (Т-хелпери) субпопуляцій лімфоцитів у тесті розеткоутворення (Е-РУК та ЕАС-РУК), вміст комплементу, сироваткових імуноглобулінів (IgA, IgG, IgM), рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), лізоциму [Воронцова Т. В., Шаврова Е.Н., Кучинская С.В. и др. Состояние иммунной системы детей больных раком щитовидной железы, получающих гормональное лечение и радиойодтерапию // Иммунопатология, аллергология, инфектология." 2001, №2.- С.38-45]. Після виявлення кількісних змін наведених популяцій та субпопуляцій клітинного імунітету робиться висновок про дозозалежний вплив на дані показники 44804 4 радіойодного лікування, в той час як з боку гуморального імунітету істотних відхилень не відзначено. Однак, і в даному прототипі імунологічні показники визначаються тільки кількісно і не визначаються імунофенотипічні та функціональні показники, що має вирішальне значення у виявленні наслідків радіаційного ушкодження клітин. Визначення кількісного складу лімфоцитів не повністю відображає їх функціональну спроможність. Не завжди напрямок зміни кількості клітин збігається з напрямком зміни їхньої функції, що може зумовлюватись компенсаторними реакціями організму. До того ж визначення імунологічних показників, проведене авторами, здебільшого, за допомогою малоінформативних та застарілих методик і з використанням суб'єктивного методу підрахунку одержаних результатів. В основу даної корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб оцінки раннього порушення імунологічного стану хворих на ДРЩЗ після РЙТ шляхом визначення певних показників імунофенотипу та функціональної здатності клітин периферичної крові хворих. Це дозволить підвищити ефективність аналізу і визначити найбільш інформативні показники, які найбільше відображають вплив радіойоду на клітини імунної системи та вказують на можливість розвитку вторинного імунодефіциту. А також дозволить визначити доцільність застосування засобів імунокорекції в комплексному лікуванні хворих на ДРЩЗ для поліпшення якості їхнього життя. Поставлена задача досягається тим, що в способі, який включає визначення кількісних імунологічних показників, згідно з даною корисною моделлю, визначають імунофенотипічні характеристики - вміст активованих HLA-DR+-клітин та СD38+-Т-лімфоцитів, вміст CD19+-В-лімфоцитів показників адаптивного імунітету, кількість CD95+клiтин крові - маркеру апоптозу лімфоцитів, визначають функціональні показники клітин периферичної крові - проліферативну активність Тлімфоцитів, активність IL-2-продукції лімфоцитів крові - функціональні показники адаптивного імунітету, цитотоксичну активність природних кілерних клітин та нейтрофілів - показників вродженого імунітету, рівень циркулюючих імунних комплексів в сироватці крові як ланку гуморального імунітету і при зниженні експресії маркерів HLA-DR+-клітин, СD38+-Т-лімфоцитів, CD19+-В-лімфоцитів, проліферативної активності Т-лімфоцитів та активності IL-2-продукції лімфоцитів роблять висновок про недостатність адаптивного імунітету, при зниженні цитотоксичної активності природних кілерних клітин і нейтрофілів - про пригнічення вродженого імунітету, при підвищенні рівня експресії маркеру CD95+-клiтин - про збільшення апоптозу лімфоцитів, при збільшенні ж рівня циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові роблять висновок про порушення гуморальної ланки імунітету. До даного рішення автори прийшли, досліджуючи імунологічні показники у прооперованих хворих на ДРЩЗ до та через місяць після курсу РЙТ. Враховуючи те, що імунологічні показники характеризуються високою індивідуальною варіа 5 бельністю, вибирали ті з них, які змінювались у більшості хворих цих груп. В результаті встановлено, що у хворих на ДРЩЗ через місяць після курсу 131I-терапії в порівнянні з початковим значенням достовірно знижений вміст НLА-DR+-клітин ((24,5±1,3) % проти (28,1±1,0) %, р