Спосіб оцінки кісткової маси за її соматометричним градієнтом

Спосіб оцінки кісткової маси за її соматометричним градієнтом, що включає вимір швидкості поширення ультразвуку через кістку та його широкосмугового ослаблення кісткою, який відрізня 3 генологічні ознаки її дефіциту з'являються лише на тлі (20,0÷30,0) % втрати KM. Окрім цього, цей метод за показниками специфічності та чутливості значно поступається сучасним методам остеоденситометрії (Чечурин Р.Е., Рубин М.П. Лучевые методы диагностики системного остеопороза / Мед. радіологія и радиац. Безопасность. - 2001. - Т.46, №4. С.75-81). Фотонні і рентгенівські денситометри підрозділяються на моно- і двохроматичні. Монохроматичні дають можливість досліджувати лише кортикальну тканину кістки, тоді як двохроматичні кортикальну і трабекулярну її компоненти, що дозволяє визначати мінеральну щільність кісток периферичного і осьового скелету, після чого за спеціальною формулою перерахувати вірогідну KM у конкретного пацієнта (Сміян С.І., Жулкевич І.В., Масик О.М., Гаврилюк М.Є., Бабінець Л.С. Нові підходи до оцінки структурно-функціональних характеристик кісткової тканини за даними лонгітудинальної кісткової денситометрії // Шпитальна хірургія. - 2000. - №1. – С.134-136). Метод фотонної абсорбціометри базується на реєстрації детектором пропущених з контрольованого радіоізотопного джерела через кістку фотонів. Низька енергія фотонів сприяє максимальному контрасту між кісткою і м'якими тканинами, проте послаблення фотонного пучка м'якими тканинами не дозволяє застосовувати цей метод для осьового скелету (Дедух Н.В., Шевченко Н.С., Шевченко С.Д., Ермак Т.А., Спилиотина Т.В. Состояние костной ткани у детей и подростков по данным однофотонной денситометрии // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1999. - №1.- С.13-16). Метод двохфотонної абсорбціометри базується на застосуванні двох дискретних фотонних джерел опромінення, що дозволяє додатково визначати товщину м'яких тканин і мінеральну щільність на шляху пучка; метод дозволяє вимірювати вміст мінералів у будь-якій ділянці скелету. Однак, методи фотонної абсорбціометри застосовується рідко, оскільки мають джерело радіоактивного випромінювання догляд та технічна експлуатація якого надскладна (Пат. №2159577, RU), а оцінка KM - утруднена за рахунок значних індивідуальних коливань показників стану KM. Кількісна комп'ютерна томографія дозволяє просторово розподілити кортикальну та трабекулярну компоненти кістки, а також використовувати об'ємні, а не лінійні характеристики і показники. Окрім того, при комп'ютерній томографії виключається проекційне накладення кісткових структур і навколишніх тканин, що підвищує точність вимірювання кісткової маси. Проте, цей метод є досить вартісним і характеризується відносно великим променевим навантаженням, що значно обмежує його застосування у клінічній практиці, насамперед серед дітей та осіб молодого віку (Митник З.М. Можливості комп'ютерної томографії в діагностиці остеопорозу // Український медичний альманах. 2001. - №2. - С.53-55). Перелічені методи не знайшли широкого застосування для оцінки КМ у зв'язку з технічною складністю та високою вартістю процедури інструментальних досліджень та подальших розрахунків 55932 4 (Рассохин Б.М., Зубовский Г.А., Сергеев И.Е., Пуртова Г.С. Остеопенический синдром у детей и подростков, больных сколиозом // Український медичний альманах. - 2000. - Т.3, №4. - С.71-75). Ці методи не ефективні у роботі практикуючого лікаря з ряду причин: висока вартість, значна доза опромінення, великий діапазон коливання даних та відсутність їх стандартизації у різних онтогенетичних та клінічних групах пацієнтів (Рубин М.П., Чечурин Р.Е., Зубова О.М. Остеопороз: диагностика, современные подходы к лечению, профилактике // Тер. архив. - 2002. - №1. - С.32-37). Відомий спосіб оцінки кісткової маси базується на кількісній ультразвуковій кістковій денситометрії та включає вимір міцності кісткової тканини (МКТ) за швидкістю поширення через неї ультразвуку. При цьому для розрахунку індексу міцності кісткової тканини використовуються результати прямих вимірів, що відображають еластичність, жорсткість і щільність кістки (Фролова Т.В., Корж М.О., Шкляр С.П. Оцінка структурно-функціонального стану кісткової тканини дітей шкільного віку та підлітків за результатами ультразвукової денситометрії // Методичні рекомендації. - Київ: МОЗ та АМН України, 2006. - 20с). Однак, застосування способу передбачає оцінку розрахованого показника кісткової маси без урахування маси тіла та зросту пацієнта, що зменшує точність оцінки та не враховує особливості онтогенетичного та репаративного остеогенезу. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу оцінки кісткової маси, в якому за рахунок додаткового дослідження, досягаєтеся підвищення точності оцінки кісткової маси шляхом визначенні міцності кісткової тканини на стандартизовану масу тіла людини. Поставлена задача вирішується у відомому способі оцінки кісткової маси, який включає вимір швидкості поширення ультразвуку через кістку та його широкосмугового ослаблення кісткою, згідно з корисною моделлю, додатково вимірюють зріст стоячи (ЗР, дм) та масу тіла (МТ, кг) людини, а оцінку кісткової маси виконують з використанням соматометричного градієнта кісткової маси (G), який розраховують за формулою G=ІМКТ:МТ:ЗР2, де індекс міцності кісткової тканини, що розраховується за формулою ІМКТ=100-ШПУ/ШОУ, ШПУ швидкість поширення ультразвуку через кістку (м/с), ШОУ - показник широкосмугового ослаблення ультразвуку кісткою (дБ/МГц); і коли соматометричний градієнт кісткової маси конкретного пацієнта знаходиться у межах (G± ) од. для відповідної віко-статевої групи, кісткову масу оцінюють як нормальну, і навпаки. Підвищення точності оцінки кісткової маси людини досягають тим, що комплексно враховують зросто-вагові показники людини, які впливають на кісткову масу. Останнє відіграє вирішальну роль у підвищенні точності оцінки кісткової маси, оскільки виключається вплив генеалогічних чи аліментарних факторів та аномалій тілобудови (соматотипу) людини. Тобто, застосування корисної моделі, 5 55932 спроможне стандартизовано враховувати зростовагові особливості пацієнтів при оцінці їх кісткової маси. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах виконують виміри зросту стоячи (З, у дм) та масу тіла (МТ, у кілограмах) людини, а також з використанням одного із відомих ультразвукових денситометрів проводять виміри показників швидкості поширення ультразвуку через кістку (ШПУ) і ослаблення ультразвуку кісткою (ШОУ). Після виконання перелічених вимірів, розраховують індекс міцності кістки (ІМК) як співвідношення між ШПУ і ШОУ та визначають соматометричний градієнт кісткової маси (G) за формулою G=IMKТ:МТ:ЗР2. При цьому, отриманий показник порівнюють з регіональним референтним віко-статевим показником соматометричного градієнту кісткової маси. І, коли соматометричний градієнт кісткової маси конкретної людини знаходиться у межах (G± ) од для відповідної вікостатевої групи, кісткову масу оцінюють як нормальну, і навпаки. Приклад 1: застосування корисної моделі в популяційних технологіях. При проведенні комплексного медичного огляду школярів (учнів 5 класу) застосовано переносний ультразвуковий кістковий денситометр, яким виконано ультразвукову кісткову денситометрію. Так, зокрема у Дмитра Л., 11 років показники швидкості поширення ультразвуку через кістку становлять 1555,4 м/с, а показник широкосмугового ослаблення ультразвуку кісткою становить 89,5дБ/МГц, а ІМКТ=1001555,4/89,5=82,6од.; зріст обстеженого стоячи становись 3=12,7дм, а маса тіла МТ=35,0кг. Розраховуємо соматометричний градієнт кісткової маси (G) за формулою G=IMKT:MT:ЗP2=82,6:35,0:12,72=0,0146. Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 Регіональні референтні значення соматометричного градієнту кісткової маси для цієї вікостатевої категорії знаходяться у межах (0,0175±0,0003)од. Оскільки соматометричний градієнт кісткової маси конкретного обстеженого становить 0,0146 та знаходиться за межами референтного рівня, кісткову масу оцінюють як знижену. Приклад 2: застосування корисної моделі в клінічних технологіях. При проведенні первинного обстеження пацієнта чоловічої статі 23р. з травматичним пошкодженням лицевого черепа (перелом нижньої щелепи) з метою забезпечення первісного стану репаративного остеогенезу, із застосуванням ультразвукового кісткового денситометра виконано виміри швидкості поширення ультразвуку через кістку (становлять 1587,0м/с) та показника широкосмугового ослаблення ультразвуку кісткою (становить 106,5дБ/МГц), а також зріст обстеженого стоячи (становить 17,5дм) та масу його тіла (МТ=76,2кг). Розраховуємо ІМКТ=1001587,0/106,5=85,1од. Розраховуємо соматометричний градієнт кісткової маси (G) за формулою G=ІМКТ:МТ:ЗР2=85,1:76,2:17,5=0,0036. Регіональні референтні значення соматометричного градієнту кісткової маси для цієї вікостатевої категорії знаходяться у межах (0,0045±0,0006)од. Оскільки соматометричний градієнт кісткової маси конкретного обстеженого становить 0,0036 та знаходиться за межами референтного рівня, кісткову масу оцінюють як знижену, що може впливати на активність репаративного остеогенезу та перебіг пошкодження. Отже, як продемонстровано на прикладах, застосування корисної моделі дозволяє в скринінгових та клінічних технологіях підвищувати точність оцінки кісткової маси шляхом визначення соматометричного градієнту кісткової маси людини. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601