Спосіб діагностики ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа

Спосіб діагностики ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа, що включає якіснодихотомічний аналіз симптоматичних проявів, який відрізняється тим, що попередньо вимірюють швидкість поширення ультразвуку через кістку і показник його широкосмугового ослаблення, визначають дистопію елементів зубного ряду і тип 3 дної щілини та інших потребує інтегрального підходу, оскільки немає таких фізіологічних чи патологічних процесів у організмі, перебіг яких не міг позначитися на динаміці метаболізму, а надалі на мікро- й макроархітектоніці кістки [Суханов А.В. Перестройка костной ткани после нарушения целостности костей /А.В. Суханов, А.С. Аврунин, Н.В. Корнилов // Морфология. - 1997. - №6. - С.82-87; Рожинская Л.Я. Остеопороз: діагностика нарушений метаболизма костной ткани и кальцийфосфорного обмена /Л.Я. Рожинская //Клин. лаб. діагностика. - 1998. - №5. - С.25-32]. Окрім того, прогнозування ускладненого перебігу пошкоджень лицевого скелета може ґрунтуватися на сукупності анамнестичних даних, скарг пацієнта, клінічних проявах, даних променевого, біохімічного та, у окремих випадках, гістоморфологічного досліджень, що може свідчити про особливості перебігу репаративного остеогенезу [Нагірний Я.П. Шляхи оптимізації репаративного остеогенезу у хворих з травматичними переломами нижньої щелепи // Дис... д-ра мед наук: 14.01.22 - стоматологія. Тернопільський держ. мед. університет, 2008. 298с.]. Незважаючи на достатню кількість методів за допомогою яких можливо прогнозувати ускладнений перебіг травматичних пошкоджень лицевого черепа, на теперішній час, загальновизнаний підхід передбачає урахування несприятливого впливу факторів ризику, структурно - функціонального стану кісткової тканини [Шубич М.Г. Проблемы минерализации и деминерализации тканей скелета / М.Г. Шубич, Г.М. Могильная // Матер. съезда травматологов-ортопедов Беларусии. - Минск, 1984. - Т.2. - С.188]. Для прогнозування ускладненого перебігу травматичних пошкоджень застосовується біоенергетична рентгенівська та фотонна абсорбціометрія, рентгенографія, кількісне ультразвукове дослідження і кількісна комп'ютерна томографія, котрі не знайшли широкого застосування у зв'язку з технічною складністю та високою вартістю процедури інструментальних досліджень та прогнозування. Зокрема, прогнозування виникнення порушень ремоделювання кісткової тканини виконують за даними комп'ютерної фотоденситометрії [Северин М.В. Регенерация костной ткани при экстремальных воздействиях на організм / М.В. Северин, Б.Г. Юшков, А.П. Ястребов. - Екатеринбурн: Из-во Уральского гос. мед. института, 1993. - 246с.], яку проводять у разі наявності в анамнезі двох та більше переломів трубчатих кісток. Водночас, для прогнозування тяжкості порушень структурнофункціонального стану кісткової тканини застосовують комплексний підхід з використанням клінікоанамнестичних індикаторів щодо наявності/відсутності окремих факторів ризику та симптоматичних проявів [Пат. №2194994, RU, МПК7 G01N33/68 Способ диагностики тяжести остеопороза / Гос. федеральное учреждение науки Уральский НИИ. Трифонова Е.Б., Гюльназарова С.В. Заявка №2001120188/14 от 18.07.2001. Опубл. 20.12.2002]. Відомий спосіб, яким вибірково використовуються дані щодо впливу біологічних та генеалогіч 55931 4 них факторів для прогнозування порушень кісткового метаболізму [Method for diagnosis and management of osteoporosis: Пат. 6249692 США, МКИ7, А61В5/00. Cowin Stephen С, The Research Foundation of City Univ. of New York. №09/641634; Заявл. 17.08.2000; Опубл. 19.06.2001; НКИ 600/407]. Цей спосіб дозволяє в системі клінічного моніторингу ураховувати необхідну кількість факторів для прогнозування, однак його застосування орієнтовано лише на пацієнтів з порушенням структурно-функціонального стану кісткової тканини, що не дозволяє урахувати стигми дисембріогенезу з локалізацію у зубо - щелепній ділянці; окрім того, спосіб базується на якісно - дихотомічному аналізі цих факторів, що унеможливлює отримання інтегральної оцінки ризику з урахуванням віко-статевих особливостей стану кісткового метаболізму конкретного пацієнта. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу діагностики ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа, в якому за рахунок зміни характеру дослідження, досягається реєстрація наявних у пацієнта стигм дисембріогенезу і вимір показників структурно - функціонального стану кісткової тканини. Задача, яку покладено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі діагностики ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа, який включає якісно - дихотомічний аналіз симптоматичних проявів, згідно з корисною моделлю, попередньо вимірюють швидкість поширення ультразвуку через кістку і показник його широкосмугового ослаблення, визначають дистопію елементів зубного ряду і тип прикусу, а діагностику ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа виконують використовуючи інтегральний показник ризику (ІПР), що розраховують за формулою ІПР=(ПК1+ПК2+ПК3+...ПКn)/Qα-β, де ПК1-ПКn прогностичні коефіцієнти по кожному із п врахованих індикаторів, Qα-β - показник рівня безпомилковості прогнозу при заданому рівні його точності; і коли, при послідовному додаванні прогностичних коефіцієнтів, ІПР≥+1,0, діагностують високий ризик; при ІПР≤-1,0 - низький ризик; в інтервалі значень від -1,0 до +1,0 констатують наявність невизначеної клінічної ситуації щодо ступеня ризику формування ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа. Підвищення точності діагностики ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа досягають тим, що комплексно враховують наявні у пацієнта стигми дизембріогенезу та первісний структурнофункціональний стан кісткового метаболізму. Останнє відіграє вирішальну роль у підвищенні точності діагностики ускладненого перебігу пошкоджень лицевого скелета, оскільки враховуються найбільш ранні та прогностично значимі індикатори розвитку ускладненого перебігу. Окрім того, принцип прийняття прогностичного рішення досить простий і зводиться до додавання патометричних коефіцієнтів, за умов додержання послідовності аналізу індикаторів - стигм фенотипу та показників 5 55931 ультразвукової денситометрії. Вказаний алгоритм не тільки враховує наявні індикатори, але і зводить до мінімуму кількість кроків прогностичної технології за рахунок застосування найбільш інформативних критеріїв. Отже, застосування корисної моделі, спроможне надавати допомогу лікарям стоматологам щелепно-лицевим хірургам у діагностиці можливості виникнення ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа, зокрема - на етапі добору тактики та індивідуалізації лікування пацієнтів з травмами лицевого черепа. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах, зокрема при первинному огляді пацієнта з травматичним пошкодженням лицевого черепа, реєструють наявні у пацієнта стигми дизембріогенезу (дистопія елементів зубного ряду, типи порушення прикусу, інші) та у плановому порядку (впродовж терміну до 5 діб) виконують оцінку структурно - функціонального стану кісткової тканини, застосовуючи ультразвукову денситометрію, після чого виконують процедуру діагностування можливості виникнення ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа; для кожного із індикаторів використовують відповідні прогностичні коефіцієнти, а послідовність їх використання при проведенні процедури прогнозування визначається діагностичною цінністю індикаторів. Для діагностики застосовують відповідні прогностичні коефіцієнти по наступним індикаторам (подані в порядку зменшуваної інформативності): швидкість поширення ультразвуку через кістку: більша референтних значень (ПК1=+5,8), нормальна або менша (ПК1=-1,6); широкосмугове ослаблення ультразвуку при проходженні через кістку: менше референтних значень (ПК2=+4,7), нормальне або більше (ПК2=-1,2); наявність аномалій росту зубів (ПК3=+5,1) чи відсутність таких аномалій (ПК3=-1,2); наявність (ПК4=+4,6) чи відсутність високого піднебіння (ПК4 = -0,7); наявність дистального прикусу (ПК5=+6,7), відсутність (ПК5=-0,2); наявність/відсутність херувізму (ПК6: +8,3; -0,2); наявність/відсутність патології прикусу (ПК7: +3,2; 0,5). Застосовуючи відповідні прогностичні коефіцієнти, діагностують ризик ускладненого перебігу, попередньо дібравши необхідний рівень точності Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 прогнозу: наприклад, при заданій точності на рівні р≤0,03, Qα-β=15,0; і коли, при послідовному додаванні прогностичних коефіцієнтів, ІПР≥+1,0, прогнозують високий ризик; при ІПР≤-1,0 - низький ризик; в інтервалі значень від -1,0 до +1,0 конcтатують наявність невизначеної клінічної ситуації щодо ступеня ризику формування ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа. Приклад, який демонструє спосіб: Віталій К., 27p., звернувся до спеціалізованого відділення щелепно-лицевої хірургії через 3 роки після травми лицевого черепа (перелом нижньої щелепи). За результатами денситометричних вимірів з використанням п'яткового денситометра "Sonost - 2000" та клінічного обстеження з'ясовано, що показник швидкості поширення ультразвуку через кістку перевищує референтні значення (ПК1=+5,8); широкосмугове ослаблення ультразвуку при проходженні через кістку - менше референтних значень (ПК2=+4,7), аномалій росту зубів не виявлено (ПК3=-1,2); не виявлено також високого піднебіння (ПК4=-0,7), однак має місце дистальний прикус (ПК5=+6,7); процедуру діагностування призупинено, оскільки, як показують розрахунки ІПР=(+5,8+ +4,7+(-1,2)+(-0,2)+6,7)/13=15,8/13=1,21, досягнуто діагностичного порогу. Отже, підвищену проникність кістки для ультразвукових променів з одночасним зменшенням широкосмугового ослаблення ультразвуку можна пояснити первісно незадовільним структурно - функціональним станом кісткової тканини і процесів кісткового ремоделювання, що, як відомо, не сприяє репаративному остеогенезу. Окрім того, у пацієнта має місце дистальний прикус, як індикатор несприятливого перебігу травми. Ці індикатори і визначили високий ризик ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа у Віталія К. Загалом, верифікація розробленого алгоритму діагностики виконана на двох клінічних групах пацієнтів (з ускладненим та неускладненим перебігом пошкоджень лицевого черепа) і показала, що частота помилок першого роду (гіпердіагностики високого ризику) становить близько 1,0%, а помилок другого роду (гіподіагностики високого ризику) складає близько 4,0%. Наведене свідчить, що специфічність прогностичного алгоритму становить 96,0%, а його чутливість -99,0%. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601