Спосіб медичної реабілітації перехворілих на тяжку форму епідемічного паротиту

1. Спосіб медичної реабілітації перехворілих на тяжку форму епідемічного паротиту, що включає проведення фізіотерапевтичних заходів та введення загальнозміцнюючих засобів (полівітамінів), який відрізняється тим, що додатково вводять імуноактивний препарат алфагін. 2. Спосіб за п. 1 який відрізняється тим, що вводять алфагін по 2 капсули 2 рази на день після вживання їжі протягом 30-40 діб поспіль. (19) (21) u201011381 (22) 24.09.2010 (24) 10.03.2011 (46) 10.03.2011, Бюл.№ 5, 2011 р. (72) ЛОСКУТОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ (73) ЛОСКУТОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ 3 57853 осіб. Обидві групи хворих були рандомізовані за віком, терміном госпіталізації та тяжкістю клінічного перебігу хвороби. Хворі основної групи отримували курс медичної реабілітації згідно до заявленого способу, тобто полівітаміни, раціональний режим праці та відпочинку та алфагін, хворі групи зіставлення приймали лікувалися за допомогою існуючого способу, тобто виконували раціональ 4 ний режим праці та відпочинку та отримували лише полівітаміни. При проведені імунологічного обстеження встановлено, що до початку курсу медичної реабілітації в обох групах відмічалося однотипові зміни імунологічних показників. А саме Т-лімфопенії (зниження кількості CD3+-лімфоцитів), суттєве зменшення кількості Т-хелперів (CD4+) та імунорегуляторного показника РБТЛ с ФГА (таблиця). Таблиця Вплив заявленого та існуючого способів медичної реабілітації на деякі імунологічні показники в обстежених реконвалесцентів на ЕП (М±m) Імунологічні показники Норма Заявлений спосіб (n=30) 46,5  16 , 66,2  11 , Існуючий спосіб (n=28) 46,8  17 , 513  13 , , CD3+. % 69,5±2,1 0,1 0,01 CD4+, % 45,5±1,6 28,6  0,9 44,3  0,8 28,9  10 , 35,5  0,9 0,1 0,01 CD8+, % 23,1±1,2 19,2  0,0 22,1  11 , 19,3  1,1 19,9  0,9 0,1 0,05 CD4/CD8 1,97±0,03 1,49  0,03 2,00  0,04 15  0,03 , 178  0,02 , 0,1 0,5 РБТЛ, % 62,2±2,2 38,4  16 , 57,3  19 , 38,2  17 , 45,2  16 , 0,1 0,5 Р Примітка: в чисельнику показники до початку медичної реабілітації, в знаменнику після її завершення. Після завершення курсу медичної реабілітації відповідно до заявленого способу в основній групі хворих відмічалося суттєве покращення імунологічних показників, а саме ліквідація Т-лімфопенії, нормалізація кількості Т-хелперів та коефіцієнту CD4/CD8 (Th/Ts), суттєве підвищення показника РБТЛ з ФГА. У групі зіставлення, яка отримувала лікування згідно до існуючого способу найближчого аналога, позитивні зміни імунологічних показників були суттєво меншими: у хворих цієї групи після закінчення курсу лікування зберігалася Тлімфопенія, зниження кількості CD4+- клітин та показника РБТЛ (таблиця). Отже, проведені імунологічні дослідження свідчать, що заявлений спосіб медичної реабілітації позитивно впливає на імунологічні показники у перехворілих на ЕП, тобто заявлений спосіб патогенетично обґрунтований і доцільний для клінічного використання. Нами не було відмічено ніяких побічних ефектів від призначення алфагіну. Таким чином, заявлений спосіб медичної реабілітації реконвалесцентів на тяжку форму ЕП є патогенетично обґрунтованим, ефективним, має суттєві переваги відносно існуючого способу найближчого аналога і тому може бути рекомендований для використання в клінічній практиці. Вищенаведені дані можуть бути підкріплені наступними клінічними прикладами. Приклад 1 Хворий С, 20 років, військовослужбовець, захворів гостро, раптово, коли підвищилася температура тіла до 39,9°С, з'явилася загальна слаб кість, нездужання, знизився апетит. На другий день температура тіла досягла 40,6°С, з'явилася припухлість та болісність обох привушних слинних залоз. Крім того скаржився на головний біль, відсутність апетиту, поганий сон, загальна слабкість, нездужання. В анамнезі – контакт з хворими на ЕП у військовій частині за 2 тижні до початку захворювання. При огляді: загальний стан тяжкий. Температура тіла 40,2°С. Відмічається збільшення та болісність привушних слинних залоз з обох боків. Позитивні синдроми Філатова та Мурсу. AT 100/60 мм рт. ст. Пульс 120 уд/хв., ритмічний, задовільних якостей. Встановлений діагноз: "ЕП, тяжка форма, типовий перебіг". У подальшому діагноз підтверджений серологічно підвищенням титрів специфічних антитілув парних сироватках у 4 рази. Призначено лікування: детоксикуюча терапія (внутрішньовенне введення 5% розчину глюкози 500 мл та 5% розчину аскорбінової кислоти – 10 мл, реополіглюкіну – 400 мл), амізон усередину по 0,5 г 3 рази на день після прийому їжі протягом 6 діб поспіль. Клінічний нагляд за хворим дозволив встановити, що під впливом лікування самопочуття та загальний стан хворого суттєво покращився, знизилася температура тіла, зменшилася вираженість інших симптомів інтоксикації. Тривалість пропасниці склала 5 діб, збереження загальної слабкості та нездужання - 6 діб, головного болю та зниження апетиту - 6 діб. Болісність привушних слинних залоз зберігалася також протягом 6 діб, збільшення цих залоз - 8 діб. У цілому наприкінці першого ти 5 57853 жня лікування хворого його загальний стан та самопочуття були задовільними. Імунологічне обстеження хворого С. після проведеного лікування дозволило відмітити збереження Т-лімфопенії (47% СО3+-клітин), зниження кількості Т-хелперів (29% СО4+-лімфоцитів), а також імунорегуляторного індексу CD4/CD8 (1,52), а також показника РБТЛ з ФГА (39%). В періоді ранньої реконвалесценції (після виписки перехворілого із стаціонару) призначений курс медичної реабілітації згідно до заявленому способу - полівітаміни по 1 драже двічі на добу протягом 1 місяця і алфагін по 2 капсули 2 рази на день після вживання їжі протягом 30 діб поспіль. Повторне обстеження після завершення курсу медичної реабілітації дозволило встановити підвищення кількості СО3+-клітин до 65%, CD4+ до44%, коефіцієнту CD4/CD8 - до 2,1, а показники РБТЛ підвищився до 57%, що відповідає межам норми. Можна вважати реконвалесцентка тяжкої форми ЕП повністю одужалим. Диспансерний нагляд протягом 1 року після виписки із стаціонару дозволив встановити ефективність заявленого способу медичної реабілітації із повним одужанням хворого. Протягом наступних трьох років у С. народився син. Приклад 2 Хворий М, 19 років, студент. За 2-3 тижні до захворювання мав у себе в родині контакт з хворою на ЕП молодшою сестрою. Захворів гостро, раптово. Відмічалося підвищилася температура тіла до 39,8°С, загальна слабкість, нездужання, головний біль, ломота у всьому тілі. На другий день хвороби з'явилося збільшення та болісність обох привушних слинних залоз обох боків, температура тіла підвищилася до 40,5°С. При огляді: загальний стан хворої тяжкий. Скаржився на значну слабкість, на головний біль, відсутність апетиту, нездужання. Відмічається суттєве збільшення та чутливість при пальпації привушних слинних залоз з обох боків. AT 100/50 мм рт. ст. Пульс 120 уд/хв., задовільних якостей. Відмічається позитивні синдроми Філатова та Мурсу. Встановлений діагноз: "ЕП, тяжка форма, типовий перебіг". У подальшому діагноз підтверджений серологічний підвищений титрів специфічних антитіл у парних сироват Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 ках у 4 рази. Призначено лікування: детоксикуюча терапія (внутрішньовенне крапельне введення 5% розчину глюкози – 500 мл та 5% розчину аскорбінової кислоти – 20 мл, реоколіглюкіну – 400 мл), амізон по 0,5 г 3 рази на день усередину після прийому їжі протягом 7 днів поспіль. Під впливом призначеного лікування самопочуття та загальний стан хворого поступово поліпшилися. Тривалість збереження пропасниці склала 6 діб, збереження загальної слабкості, нездужання, головного болю та зниження апетиту - також 6 діб. Збільшення привушних слинних залоз зберігалася 8 діб, їхня болісність при пальпації - 6 діб. До початку другого тижня лікування загальний стан хворої та її самопочуття суттєво покращилися і в цілому були задовільними; ускладнень не відмічено. Імунограма хворого М після проведеного лікування характеризувалася Т-лімфопенією (47%), суттєвим зниженням кількості Т-хелперів (27% CD4+-лімфоцитів) та коефіцієнту CD4/CD8 (1,35), показника РБТЛ з ФГА (39%). Після виписки з інфекційного стаціонару хворому М призначено курс медичної реабілітації, який включав полівітаміни та алфагін по 2 капе, двічі на добу після вживання їжі протягом 40 діб. Повторне імунологічне обстеження після завершення курсу медичної реабілітації та одужання хворого дозволило встановити чітко виражену позитивну динаміку імунологічних показників, саме ліквідацію Т-лімфопенії (CD3+ - 65%), збільшення кількості Т-хелперів (CD4+ - до 45%), нормалізацію імунорегуляторного індексу CD4/CD8 (2,05), а також показника РБТЛ (59%). Проведення диспансерного нагляду протягом 1 року дозволило встановити відсутність ускладнень та повне одужання хворого. Таким чином, заявлений спосіб медичної реабілітації реконвалесцентів тяжкої форми ЕП має суттєві переваги щодо існуючого способу найближчого аналога. Заявлений спосіб корисний, оскільки він сприяє прискоренню одужання хворих та зменшенню частоти розвитку ускладнень. Тому він може бути рекомендований для використання в умовах лікувально-профілактичних закладів, поперед всього - інфекційних відділень та лікарень. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601