Спосіб профілактики рецидиву алергодерматозів у хворих з наявністю імунодефіцитних станів

1. Спосіб лікування рецидивних форм алергодерматозів у хворих з наявністю вторинних імунодефіцитних станів, що включає введення антигістамінних препаратів, який відрізняється тим, що додатково вводять імуноактивний препарат алфагін. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вводять алфагін по 2 капсули 2 рази на день після вживання їжі протягом 30-40 діб поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u201011380 (22) 24.09.2010 (24) 10.03.2011 (46) 10.03.2011, Бюл.№ 5, 2011 р. (72) ЛОСКУТОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ЦИПОРЕНКО СЕРГІЙ ЮРІЙОВИЧ (73) ЛОСКУТОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ЦИПОРЕНКО СЕРГІЙ ЮРІЙОВИЧ 3 При розробці корисної моделі для оцінки ефективності заявленого способу профілактики розвитку рецидивів у хворих на АД з наявністю імунодефіцитних станів було обстежено дві групи пацієнтів на АД, у яких при клініко-лабораторному обстеженні встановлено наявність суттєвого ступеня імунодефіциту. Перша група включала 48 хворих на АД (26 чоловіків і 22 жінки); друга група 56 хворих на АД (30 чоловіків і 26 жінок). Вік хворих в обох групах був від 20 до 45 років. При імунологічному обстеженні у всіх хворих, що включені до обох груп встановлено наявність вираженого імунодефіцитного стану (ІІ-ІII ступеню за класифікацією Г.М.Дранника), про що свідчило наявність Т-лімфопенії: зниження кількості СD3+-клітин, та числа СD4+-лімфоцитів (Т-хелперів/індукторів) при помірному зменшенні також кількості СD8+-клітин (Т-супресорів/кілерів) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8. Хворі першої групи одержували лікування АД згідно до відомого способу-найближчого аналога, хворі другої групи - згідно до заявленого способу. При проведенні клінічного обстеження хворих обох груп вивчали можливість з'явлення клінічної симптоматики, яка свідчила про розвиток рецидивів АД - інтенсивного свербежу шкіри та шкіряний синдром, який характеризувався уртикарним або папульозним висипом. В результаті проведених досліджень встановлено, що в першій групі хворих на АД з наявністю імунодефіцитних станів розвиток рецидиву АД виникли у 14 (29,2±3,8%) першої групи. Клінічна симптоматика рецидиву розвинулися переважно протягом 20-30 діб від зникнення клінічних проявів хвороби. В другій групі, хворі якої отримували лікування із заявленим способом, клінічна симптоматика АД виявлена у 5 хворих цієї групи (8,9±2,1%), тобто в 2,9 рази рідше, ніж в обстежених хворих першої групи. Отже, заявлений спосіб має суттєві переваги перед відомим способом-найближчим аналогом, оскільки він сприяє зниженню частоти розвитку рецидивів у хворих на АД з наявністю імунодефіцитів в середньому 3,3 рази. Імунологічні показники у пацієнтів обох груп до початку лікування були однотиповими та характеризувались Т-лімфопенією (зниження рівня CD-3+клітин у хворих першої групи до 51,1±2,0% і в другій - до 48,3±2,2%, при регіональній нормі для осіб даного віку 62,3±1,4% (Р