Спосіб визначення інтенсивності звуку на поверхні джерела шуму

Спосіб визначення інтенсивності звуку на поверхні джерела шуму, що включає вимірювання швидкості коливань приймачем віброшвидкості, встановленим на поверхні джерела, і визначення звукового тиску безпосередньо на поверхні дже 3 дає 2/3 відповідної віддалі для іншого приймача звуку, а величину звукового тиску на поверхні знаходять за виміряними величинами звукового тиску біля двох приймачів звуку. Корисна модель, що заявляється, ілюструється кресленням, на якому показана загальна схема реалізації способу. Спосіб визначення інтенсивності звуку на поверхні джерела шуму здійснюється наступним чином. Приймачі звуку 1 і 2, розміщені у вузьких трубах 3 і 4, приєднуються до поверхні джерела шуму 5, а приймач віброшвидкості 6 кріпиться до поверхні джерела біля кінців труб. Приймачі звуку 1 і 2 розміщені на віддалях l1 і l2 від поверхні джерела шуму (див. креслення), при цьому віддаль l2 =2l1/3. Приймачі звуку і віброшвидкості з'єднані з вимірювальними приладами 7, 8, 9, 10 і 11. При коливаннях поверхні джерела шуму у вузьких трубах утворюються плоскі звукові хвилі, які розповсюджуються уздовж труб і відбиваються від торцевих стінок, утворених приймачами звуку. В результаті накладення прямих і зворотних плоских хвиль, які переміщуються в протилежних напрямах, в трубах утворюються стоячі хвилі з максимумами (пучностями) і мінімумами (вузлами) звукового тиску. Якщо віддаль l1 дорівнює половині довжини звукової хвилі для нижньої граничної частоти октавної смуги, то біля приймача звуку 1 матимуть місце максимуми звукового тиску, які відповідають нижній і верхній граничним частотам октавної смуги і пропорційні звуковому тиску на поверхні джерела, і мінімум звукового тиску, який відповідає середній частоті октавної смуги (тиск дорівнює нулю). Біля приймача звуку 2 при віддалі h = 2l1/3 максимум звукового тиску відповідає середній частоті октавної смуги і пропорційний звуковому тиску на поверхні джерела, а мінімуми звукового тиску відповідають нижній і верхній граничним частотам октавної смуги. 57886 4 Електричні сигнали, пропорційні сумарним величинам звукового тиску на поверхнях приймачів звуку, надходять у вимірювальні прилади 7 і 8, які містять підсилювачі та октавні фільтри, і далі подаються у вимірювальний прилад 9. В цьому приладі в результаті додавання протилежно обернених сигналів від двох приймачів звуку сумарна частотна характеристика стає лінійною, а з сумарного сигналу виділяється складова, пропорційна звуковому тиску на поверхні джерела шуму в октавній смузі частот. Величина швидкості коливань по нормалі до поверхні джерела шуму визначається з використанням приймача віброшвидкості 6 і вимірювального приладу 10, який також містить октавні фільтри. Електричні сигнали від приладів 9 і 10 надходять у вимірювальний прилад 11, в якому шляхом операції множення визначається величина інтенсивності звуку на поверхні джерела шуму в октавній смузі частот. Формування плоскої звукової хвилі у вузьких трубах забезпечується вибором співвідношення між довжиною труби і її діаметром за відомими теоретичними залежностями, при цьому верхня частотна межа утворення плоскої хвилі обмежена діаметром приймача звуку. Стандартні приймачі звуку дозволяють забезпечити визначення інтенсивності на частотах, відповідних верхній межі нормованого діапазону звукових частот. Нижня межа частотного діапазону застосування способу визначається можливістю утворення в трубі стоячої хвилі з мінімальною частотою коливань, що забезпечується вибором довжини труб. При виконанні вказаних вимог до довжини, діаметра труб та при витримуванні встановлених віддалей між приймачами звуку і поверхнею джерела шуму інтенсивність звуку на поверхні джерела в октавних смугах визначиться у всьому робочому діапазоні частот. 5 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 57886 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601