Спосіб відкритої розробки родовищ

Спосіб відкритої розробки родовищ, що передбачає поділ покладу на ділянки, видобуток корисних копалин, їх передзбагачення в кар'єрі і рекультивацію земної поверхні, який відрізняється тим, що видобуток корисних копалин і рекульти вацію земної поверхні ведуть послідовно по ділянках, при цьому розкривні роботи і видобуток корисних копалин здійснюють трьома західками, розташовуючи розкривні породи першої західки на другій і третій, третьої - на першій і другій, а центральної - на першій і третій, після цього вироблений простір другої західки використовують під хвостосховище, при цьому відходи збагачення до створення хвостосховища на першій ДІЛЯНЦІ складають в тимчасовому відстійнику на денній поверхні ділянки, що відпрацьовується останньою, потім, після підготовки хвостосховища, на другій ДІЛЯНЦІ приступають до рекультивації земної поверхні на першій і так далі Винахід відноситься до гірської справи і може бути використаний при розробці родовищ корисних копалин, наприклад ільменіту ВІДОМІ способи розробки родовищ по дражній системі розробки з використанням драг, екскаваторно-гідравлічним способом з розмиванням попередньо розпушених порід та ІНШІ /1/ Найбільш близьким по своїй технічній суті до пропонуємого способу є спосіб розробки з передзбагаченням руди в кар'єрах і складуванням у виробленому просторі ВІДХОДІВ збагачення і розкрив них порід 121 Спосіб полягає в наступному На період створення першої внутрішньо кар'єрної ємкості для складування хвостів пропонується така ПОСЛІДОВНІСТЬ відпрацювання заходок Спочатку відпрацьовують першу заходку шириною 120м з розміщенням розкривних порід на денній поверхні другої заходки Після ЦЬОГО виконують розкривні роботи на четвертій заходці Розкривні породи четвертої заходки розміщують на денній поверхні п'ятої і третьої заходок із мінімальними коефіцієнтами переекскавацм Після відпрацювання рудних ПІСКІВ першої заходки добувні роботи виконують у четвертій заходці, а розкривні роботи - в другій заходці ходці, а розкрив ні роботи - на третьей з складуванням порід розкриття у вироблений простір четвертої заходки і так далі Технологія ведення гірничих робіт з передзбагаченням руди в кар'єрах дозволяє не відчужувати земельні угіддя навколо межі рудного покладу шириною 100м і складувати відходи збагачення у виробленому просторі Проте, вона має істотну ваду, яка полягає у відсутності на території земельного відводу ділянки для складування ВІДХОДІВ збагачення до створення першої внутрішньо кар'єрної ємності Крім цього, у технології підготування першої внутрішньо кар'єрної ємності використовується ділянка родовища площею в п'ять заходе к, що ускладнює технологічний процес і збільшує час підготування шламосховища Таким чином у способі розробки з передзбагачениям не передбачається складування ВІДХОДІВ збагачення на території земельного відводу, до створення першої внутрішньо кар'єрної ємності, для підготування якої використовується площа в п'ять заходок В основу винаходу поставлена мета створення способу відкритої розробки родовищ, у якому за рахунок поділу покладу на ділянки і відпрацювання кожної ділянки трьома заходками з використанням центральної заходки під хвостосховище і тимчасовим складуванням ВІДХОДІВ на денній поверхні ді Об'єм розкривних порід першої і другої заходок переекскавують у вироблений простір першої заходки Після відпрацювання запасів четвертої заходки видобуток руди виконують у другій за (О о 00 00 ю 58806 лянки, що відпрацьовується останньою, забезпечується ефеїсгивне ведення гірничих робіт з одночасним запровадженням у виробничий цикл внутрішньокар'єрного шламосховища на першій ДІЛЯНЦІ Поставлена задача досягається тим, що в способі розробки родовищ, який включає поділ покладу на ділянки, видобуток корисних копалин, її передзбагачення в кар'єрі і рекультивацію земної поверхні, ВІДПОВІДНО до винаходу, роботи ведуть послідовно по ділянках трьома заходками, розташовуючи породи розкриття першої заходки на другій і третій, третьої - на першій і другій, а центральної - на першій і третій Після ЧОГО вироблений простір другої заходки використовується під хвостосховище, при цьому відходи збагачення, до створення хвостосховища на першій ДІЛЯНЦІ, складуються в тимчасовому відстійнику на денній поверхні ділянки, що відпрацьовується останньою Після ПІДГОТОВКИ хвостосховища на другій ДІЛЯНЦІ приступають до рекультивації земної поверхні на першій і так далі Таким чином, поділом родовища на ділянки, відпрацюванням ділянок трьома заходками і тимчасовим складуванням ВІДХОДІВ збагачення, на ДІЛЯНЦІ що відпрацьовується останньою, досягається технічний результат - підвищення ефективності ведення гірничих робіт за рахунок зниження КІЛЬКОСТІ заходок до трьох і використання виробленої центральної заходки під хвостосховище Спосіб здійснюється таким чином Оконтурено родовище корисних копалин розділяють на експлуатаційні ділянки (фиг 1), розробку яких ведуть у такій ПОСЛІДОВНОСТІ (фіг 2) спочатку гірничі роботи ведуть на першій заходці зі складуванням розкривних порід на денній поверхні другої і третьої заходок Видобувний забій розташовують із невеликим відставанням від розкривного забою Потім відпрацьовують третю заходку, розміщуючи роз кривні породи на денній поверхні другої заходки и у виробленому просторі першої Після ЦЬОГО роблять виїмку розкривних порід і видобуток корисних копалин на другій заходці, складуючи розкривні породи на денній поверхні першої і третьої заходок, здійснюючи підготування ємності для складування хвостів збагачення Під час відпрацювання першої ділянки для складування ВІДХОДІВ збагачення використовують тимчасове хвостосховище, розташоване на денній поверхні ділянки, відпрацювання якої передбачається робити в останню чергу (фіг 1) Після відпрацювання першої ділянки і створення на ній ємності для складування ВІДХОДІВ збагачення починають відпрацювання другої ділянки, складуючи хвости на першій ДІЛЯНЦІ ПО закінченні відпрацювання другої ділянки починають відпрацювання третьої ділянки, складуючи хвости на другій ДІЛЯНЦІ, а на першій ДІЛЯНЦІ роблять рекультивацію Відпрацювання наступних ділянок і складування хвостів збагачення виконують у такому ж порядку До моменту початку гірничих робіт на останній ДІЛЯНЦІ тимчасове хвостосховище, розташоване на ньому, зневоджується і приймає стан, придатний для розробки Збагачувальний агрегат при відпрацюванні першої ділянки розташовують на останній ДІЛЯНЦІ (поблизу тимчасового хвостосховища), на час відпрацювання другої ділянки - на першій ДІЛЯНЦІ, третьої ділянки - на другій ДІЛЯНЦІ І так далі Джерела інформації 1 Ржевский В В Технология и комплексная механизация открытых горных работ Учебник Изд 2, перераб и доп М » «Недра», 1975 -574с 2 Геотехнічна механіка МІЖВІД зб наук праць / Ін-т геотехнічної механіки HAH України Дн-ськ, 1998 - Вип 4 - 172с 58806 Комп'ютерна верстка Т Чепелева Підписано до друку 05 09 2003 Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ТОВ "Міжнародний науковий комітет", вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна