Спосіб визначення стресостійкості людини при проведенні професійного психофізіологічного відбору

1. Спосіб визначення стресостійкості людини при проведенні професійного психофізіологічного відбору, при якому людині, що обстежується, демонструють, за допомогою відповідних технічних засобів, подразники у вигляді графічних зображень у режимі вибору двох із трьох; початкову експозицію подразника встановлюють 900 мс, кожну наступну експозицію подразника змінюють залежно від характеру відповіді: після правильної відповіді наступну експозицію сигналу U 2 (19) 1 3 Недоліком цього способу є те, що дослідження проводиться двічі для чіткого визначення сили НП та не проводиться визначення стресостійкості. Задачею корисної моделі, що заявляється, є створення способу оцінки стійкості до стресу людей, які проходять професійний психофізіологічний відбір на роботу з підвищеним нервово-психічним напруженням. Поставлена задача вирішується в корисній моделі, що заявляється, таким чином. В першій програмі людині, яка обстежується, демонструють, за допомогою відповідних технічних засобів, подразники у вигляді графічних зображень у режимі вибору двох із трьох. Початкову експозицію подразника встановлюють 900 мс, кожну наступну експозицію подразника змінюють залежно від характеру відповіді: після правильної відповіді наступну експозицію сигналу зменшують на 20 мс, а після помилкової відповіді її збільшують на ту ж величину. Реєструють кількість подразників продиференційованих за 5 хв. У другій програмі людині, що обстежується, одночасно з основними сигналами (геометричними фігурами), подаються додаткові подразники (сигнали-перешкоди), які спричинюють виникнення стресових ситуацій. Як додаткові сигнали використовуються візуальні та/або звукові стимули відволікаючого характеру, та/або звукова інформація з негативною оцінкою роботи досліджуваного, яка дається незалежно від об'єктивних результатів тестування. Сигналиперешкоди генеруються відповідними технічними засобами. Силу НП та стресостійкість оцінюють в балах за кількістю подразників, які продиференціював обстежуваний в цих двох програмах. Поставлена задача вирішується шляхом розширення варіантів оцінок властивостей вищої нервової діяльності людини за рахунок проведення додаткової оцінки за двома програмами без додаткових витрат та без використання додаткових засобів, що дає можливість підвищити надійність способу оцінки стресостійкості і визначити наскільки обстежуваний придатний працювати в екстремальних ситуаціях. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Обстежуваній людині, у якої визначають її індивідуальні психофізіологічні властивості вищої нервової діяльності для виявлення її професійної придатності, демонструють, за допомогою відповідних технічних засобів, подразники у вигляді графічних зображень у режимі вибору двох із трьох. Початкову експозицію подразника встановлюють 900 мс, кожну наступну експозицію подразника змінюють залежно від характеру відповіді: після правильної відповіді наступну експозицію сигналу зменшують на 20 мс, а після помилкової відповіді її збільшують на ту ж величину. Реєструють кількість подразників продиференційованих за 5 хв. При цьому людині, що обстежується, дають дві програми (перша програма - визначення сили НП, друга програма визначення стресостійкості. У тесті на стресостійкість одночасно з основними сигналами 59238 4 (геометричними фігурами) досліджуваному подаються, за допомогою технічних засобів, додаткові подразники (перешкоди), які спричинюють виникнення стресових ситуацій. Передбачено такі види додаткових сигналів: 1) візуальні та звукові стимули-перешкоди відволікаючого характеру, що генеруються відповідними технічними засобами; 2) звукова інформація з негативною оцінкою роботи досліджуваного, яка дається незалежно від об'єктивних результатів тестування, яка також генеруються відповідними технічними засобами Даний спосіб оцінки стресостікості виходить з того, що у досліджуваних з високими показниками сили НП та емоційною стійкістю такі подразникиподразники будуть стимулювати вищу нервову діяльність (розумову активність) і вони покажуть кращий результат, тоді як у обстежуваних із низькими показниками сили НП та із слабкою стійкістю до стресу будуть спостерігатись ознаки психогенної дезорганізації діяльності, що приведе до погіршення результатів. Зменшення показників сили НП при роботі з перешкодами в другому завданні на 2 і більше балів при зіставленні з високими, вище середніх та середніми показниками сили НП в першому завданні свідчить про низькустійкість до стресів у цих досліджуваних. Низькі і нижче середнього показники сили НП в двох завданнях свідчать і про низьку силу, і про низьку стресостійкість обстежуваного. Для підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між показниками, що заявляються, та результатами, які досягаються при реалізації методики, ми зіставили показники стресостійкості з біоелектричною активністю головного мозку. Відомо, що параметри альфа-ритму генетично обумовлені. В наших дослідженнях виявлено, що в групах з різною частотою альфа-ритму у фоні достовірно найбільша стресостійкість спостерігається в групі із середньою частотою альфа-ритму у потиличній зоні. Також відомо, що тета-ритм пов'язують з емоційними реакціями, особливо в правій півкулі головного мозку. В наших дослідженнях виявлено, що чим більша частота тета-ритму при відкритих очах в потиличній зоні справа, тим менша стресостійкість. Приклад 1. Обстежуваний І. отримав при виконанні завдань А і Б по 10 балів за 12-бальною шкалою, що відповідає високим показникам по силі НП та стресостійкості. Приклад 2. Обстежуваний К. отримав за завдання А 10 балів, за завдання Б 9 балів. У нього високий показник по силі НП і вище середнього стресостійкість. Приклад 3. Обстежуваний М. отримав при виконанні завдання А 10 балів, при виконанні Б 7 балів. У нього висока сила НП, але визначається емоційна нестійкість. Приклад 4. Обстежуваний Т. отримав за завдання А 7 балів, за завдання Б теж 7 балів. У нього середнє значення сили НП при емоційній стійкості. 5 59238 Приклад 5. Обстежуваний Н. отримав за завдання А 7 балів, за завдання Б 5 балів. У нього середній бал по силі НП і відзначається емоційна нестійкість. Приклад 6. Обстежуваний Ю. отримав при виконанні завдань А і Б по 4 бали. У нього низькі показники сили НП та стресостійкості і він Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 однозначно не придатний екстремальних умовах. Джерела інформації: 1. UA 35023 2. UA 4007 3. UA 3857 Підписне до роботи Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 в