Спосіб прогнозування індивідуальної схильності до розвитку прееклампсії у вагітних

Спосіб прогнозування індивідуальної схильності до розвитку прееклампсії у вагітних, котрий 3 водять визначення коефіцієнта атерогенності (КА) і коефіцієнта АОС-ПОЛ, і при наявності генотипу Gln192Arg або Gln192Gln, коефіцієнта атерогенності (КА) 1,3 прогнозується відсутність схильності до розвитку прееклампсії. Перевагою є те, що в пропонованому способі включене дослідження поліморфізму гена параоксонази 1, яке є сугубо індивідуальним, специфічним і незалежним від впливу різних факторів, визначення коефіцієнту атерогенності (КА) та стану антиоксидантної системи та процесів перекісного окислення ліпідів (коефіцієнт АОС-ПОЛ) саме у вагітних, що дозволить прогнозувати перебіг прееклампсії, визначити тактику лікування і термін можливого пролонгування вагітності, зниження материнської та перинатальної захворюваності та смертності. На сучасному етапі відомо, що можливою причиною виникнення і розвитку оксидативного стресу є мутація ферменту параоксонази 1 Gln192Arg. Пароаксоназа 1 володіє антиоксидантними і антиатерогенними властивостями: перешкоджає окисленню ліпідів у ліпопротеїдах низької щільності шляхом їх гідролізу, диференціюванню моноцитів в макрофаги, захопленню макрофагами окислених ЛПНЩ і перетворенню макрофагів в пінисті клітини. Знижена каталітична активність параоксонази 1, зумовлена як генетичними, так і токсичними впливами навколишнього середовища, може призводити до посиленого перекісного окислення ліпідів і пошкодження ендотелію. Наявність мутації в гені параоксонази 1 призводить до його низької продуктивності і може бути маркером в діагностиці прееклампсії у вагітних. Спосіб дозволяє проводити доклінічну діагностику вірогідності виникнення прееклампсії у жінок, своєчасно визначити індивідуальний підхід до тактики ведення вагітності, необхідності профілактичних заходів. Спосіб прогнозування розвитку прееклампсії шляхом оцінки індивідуальної схильності полягає в тому, що вагітній жінці з прееклампсією проводиться визначення алельних варіантів гена параоксонази 1. Це дослідження проводили за допомогою алельспецифічної полімеразної ланцюгової реакції, з подальшою детекцією методом електрофорезу в 3 % агарозному гелі. Використовувався комплект реагентів «SNP-експрес» виробництва НВФ "Літех" (Росія). Геномна ДНК виділялася за допомогою реагенту "ДНК-експрес-кров". Визначення концентрації загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХСЛПВЩ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХСЛПНЩ), тригліцеридів (ТГ) проводилося в автоматичному режимі на аналізаторі «Biochemistry Analyzer 88». Коефіцієнт атерогенності (КА) розраховували за формулою: КА = (ЗХС - ХСЛПВЩ) / ХСЛПВЩ. Стан антиоксидантної системи оцінювали за активністю каталази в сироватці крові та активності супероксиддисмутази (СОД). Інтенсивність окислювальних процесів оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів. Інтегральну оцінку процесів перекісного окислення ліпідів та 59264 4 антиоксидантної системи проводили розраховуючи коефіцієнт АОС-ПОЛ = (СОД / ТБК) каталаза. При розробці запропонованого способу оцінки індивідуальної схильності до розвитку прееклампсії нами було обстежено три групи пацієнток, які були рандомізовані за віком та особливостями акушерсько-гінекологічного і соматичного анамнезу. Першу групу склали (23 вагітні) вагітні з гестаційною артеріальною гіпертензією та прееклампсією легкого ступеня, другу групу (16 вагітних) з прееклампсією середнього та важкого ступеня, контрольну (К) групу 26 здорових вагітних. У результаті проведеного дослідження було виявлено, що частота генотипу Arg192Arg у вагітних ІІ-ї групи зустрічалася частіше, ніж у контрольній і станови2 ла 56,3 % і 34,6 % відповідно ( = 3,87, р = 0,03), а в l-й групі не відрізнялася від контролю і становила 21,8 %. Частота гетерозиготних форм Gln192Arg частіше відзначалася в 1-й групі (39,1 %), ніж в контрольній (26,9 %), а в ІІ-й групі не відрізнялася від контролю (25 %). Аналіз ліпідних показників виявив достовірне збільшення рівня тригліцеридів, загального холестерину, ХСЛПНЩ, коефіцієнта атерогенності у вагітних ІІ-ї групи. Підвищений рівень ТГ, ХСЛПОНЩ, ХСЛПНЩ відіграє важливу роль в патофізіології прееклампсії, так як вони здатні пошкоджувати ендотеліальні клітини, що викликає зниження продукції простацикліну, активацію всіх компонентів зовнішнього шляху згортання крові, що асоціюється з гіперкоагуляцією, гіперагрегацією тромбоцитів і вазоконстрикцією. Гіпертригліцеридемія, гіперліпідемія, на тлі порушеної функції параоксонази 1 є доброю мішенню для окислювальних реакцій з формуванням окислювального стресу. Результати дослідження показників АОС-ПОЛ показали, що при прогресуванні захворювання достовірно збільшується вміст ТБКактивних продуктів: 80,9 ± 3 мкмоль / л у вагітних ІІ-ї групи проти 42,1 ± 6,3 мкмоль/л у здорових вагітних (р 2,8, коефіцієнта АОС-ПОЛ 2,8, коефіцієнті АОС-ПОЛ < 1,3 і гомозиготній формі Arg192Arg збільшується в 3,75 рази (95% ДІ 0,39-21,43). При наявності коефіцієнта атерогенності 1,3 і генотипу Gln192Arg або Gln192Gln відносний ризик розвитку прееклампсії легкого степеня збільшується в 1,15 рази (95 % ДІ 0,26-11,38), тобто не відрізняється від контролю, а в ІІ-й групі даної комбінації факторів не було відмічено, тобто при такий комбінації розвиток прееклампсії важкого ступеня не відбувається. Сутність способу, що заявляється пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. Вагітна Т., 23 років, історія пологів №514. Дана вагітність перша. При обстеженні способом, що заявляється в терміні 30 тижнів вагітності було встановлено наявність нормальної гомозиготи параоксонази 1 Gln192Gln, коефіцієнта атерогенності - 2,6, коефіцієнта АОС-ПОЛ - 1,3, що належить критеріям, що заявляються та передбачає неускладнений прееклампсією перебіг вагітності. В 39 тижнів відбулися термінові пологи. Новонароджений мав вагу 3520 г, зріст 53 см, оцінка за шкалою Апгар 7-8 балів. Діагноз заключний: 1 термінові пологи в 39 тижнів, головному передлежанні. Заключення: прогноз по способу, що заявляється, підтвердився. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 Приклад 2. Вагітна Т., 22 років, історія пологів №8. Дана вагітність перша. Має надлишкову вагу тіла. При обстеженні способом, що заявляється в терміні 23 тижні вагітності було встановлено наявність нормальної гомозиготи параоксонази 1 Gln192Gln, коефіцієнта атерогенності - 3,3, коефіцієнта АОС-ПОЛ - 0,32, що належить критеріям, що заявляються та передбачає ускладнений прееклампсією перебіг вагітності. В 27 тижнів вагітна поступила у реанімаційне відділення акушерського профілю: 1 вагітність, 27 тижнів, головне передлежання. Виявлена прееклампсія середнього ступеню. Метаболічний синдром. Під час перебування у відділенні вагітна отримувала лікування згідно з клінічним протоколом МОЗ України №676 але незважаючи на лікування стан погіршувався, наростала протеїнурія, набряки, гіперферментемія, з'явився головний біль, погіршився стан плода і в 28 тижнів відбулись передчасні пологи оперативним шляхом. Новонароджений мав вагу 770 г, зріст 32 см, оцінка за шкалою Апгар 6-7 балів, знаходився у відділенні реанімації і у подальшому був переведений на другий етап лікування. Діагноз заключний: 1 дострокові пологи в 28 тижнів, головному передлежанні. Прееклампсія середнього ступеня важкості без ефекту від лікування. Метаболічний синдром. Заключення: прогноз по способу, що заявляється, підтвердився. Таким чином, пропонований спосіб при одночасному тестуванні ДНК на наявність поліморфізму гена параоксонази 1, коефіцієнта атерогенності і коефіцієнта АОС-ПОЛ, є корисним для оцінки індивідуальної схильності до розвитку прееклампсії, і дозволить визначати серед вагітних групи високого ризику розвитку прееклампсії. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601