Спосіб прогнозування індивідуальної схильності до перебігу прееклампсії

Спосіб прогнозування індивідуальної схильності до перебігу прееклампсії, що включає тестування ДНК на наявність поліморфізму гена параокcонази 1 Gln192Arg та визначення алельних варіантів гена параоксонази 1 Gln192Arg методом полімеразної ланцюгової реакції, який відрізня 3 кої продуктивності і збільшує ризик серцевосудинних захворювань. Однак недоліком є те, що пропонований спосіб застосовується тільки для визначення ризику серцево-судинних захворювань (атеросклероз, ішемічна хвороба серця, церебро-васкулярна хвороба, хвороби перефірийних судин). Відомо, що в патогенезі прееклампсії лежать процеси, подібні до атеросклерозу, збільшується кількість загального холестерину та ЛПВЩ (ліпопротеїдів високої щільності), активізуються процеси перекісного окислення липидів, відбувається недостатність антиоксидантного захисту. Відомий спосіб не враховує стан антиоксидантної системи та процесів перекісного окислення ліпідів, не дає можливість оцінити індивідуальну схильність до перебігу прееклампсії у вагітних по ступенях важкості. В основу корисної моделі покладено завдання прогнозування індивідуальної схильності до перебігу прееклампсії у вагітних за рахунок оцінки індивідуальної схильності шляхом врахування стану антиоксидантної системи та процесів перекісного окислення ліпідів, що забезпечують прогнозування результату захворювання по ступеням важкості, визначення тактики лікування, терміну можливого продовження вагітності, зниження материнської і перинатальної захворюваності і смертності. Поставлена задача досягається тим, що в способі прогнозування індивідуальної схильності до перебігу прееклампсії, що включає тестування ДНК на наявність поліморфізму гена параоксонази 1 Gln192Arg, та визначення алельних варіантів гена параоксонази 1 Gln192Arg методом полімеразної ланцюгової реакції, відповідно корисній моделі, одночасно визначають коефіцієнт атерогенності та коефіцієнт АОС-ПОЛ, що відображає інтегральну оцінку процесів антиоксидантної системи та перекісного окислення ліпідів, і при наявності генотипу Argl92Arg, коефіцієнта атерогеннос 2,8  13 , ті та коефіцієнта АОС-ПОЛ прогнозують перебіг прееклампсії середнього або тяжкого ступеня, а при наявності генотипу Gln192Arg, коефіцієнта атерогенності  2,8 та ко, ефіцієнта АОС-ПОЛ  13 прогнозують перебіг прееклампсії легкого ступеня. Перевагою є те, що в пропонованому способі включене дослідження поліморфізму гена параоксонази 1, яке є сугубо індивідуальним, специфічним і незалежним від впливу різних факторів, визначення коефіцієнту атерогенності та стану перекісного окислення липидів, антиоксидантної системи саме у вагітних що дозволить прогнозувати перебіг прееклампсії, визначити тактику лікування і термін можливого пролонгування вагітності, зниження материнської та перинатальної захворюваності та смертності. На сучасному етапі відомо, що можливою причиною виникнення і розвитку оксидативного стресу є мутація ферменту параоксонази 1 (PON1) Gln192Arg. Пароаксоназа 1 (PON1) володіє антиоксидантними і антиатерогенною властивостями: перешкоджає окисленню ліпідів у ліпопротеїдах низької щільності шляхом їх гідролізу, диференціюванню моноцитів в макрофаги, захопленню мак 57874 4 рофагами окислених ЛПНЩ (ліпопротеїдів високої щільності) і перетворенню макрофагів в пінисті клітини. Знижена каталітична активність параоксонази 1, зумовлена як генетичними, так і токсичними впливами навколишнього середовища, може призводити до посиленого перекісного окислення ліпідів і пошкодження ендотелію. Наявність мутації в гені параксонази 1 Gln192Arg призводить до його низької продуктивності і може бути маркером в діагностиці індивідуальної схильності до перебігу прееклампсії у вагітних. Запропонований спосіб, дозволить визначити можливий варіант перебігу захворювання, пильніше стежити за станом жінки та провести розродження вчасно, що попередить розвиток таких акушерських ускладнень як антенатальна загибель плода, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, еклампсія та інше. Спосіб прогнозування індивідуальної схильності до перебігу прееклампсії шляхом оцінки індивідуальної схильності до перебігу прееклампсії заключається в тому, що вагітній жінці з прееклампсією проводиться визначення алельних варіантів гена параксонази 1 Gln192Arg. Це дослідження проводили за допомогою алельспецифічної полімеразної ланцюгової реакції, з подальшою детекцією методом електрофорезу в 3 % агарозному гелі. Використовувався комплект реагентів «SNP-експрес» виробництва НВФ "Літех" (Росія). Геномна ДНК виділялася за допомогою реагенту "ДНК-експрес-кров". Визначення концентрації загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХСЛГТВЩ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХСЛПНЩ), тригліцеридів (ТГ) проводилося в автоматичному режимі на аналізаторі «Biochemistry Analyzer 88». Коефіцієнт атерогенності (КА) розраховували за формулою: КА=(ЗХС-ХСЛПВЩ) / ХСЛПВЩ. Стан антиоксидантної системи оцінювали за активністю каталази в сироватці крові та активності супероксиддисмутази (СОД). Інтенсивність окислювальних процесів оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів. Інтегральну оцінку процесів антиоксидантної системи та перекісного окислення липидів проводили розраховуючи коефіцієнт АОС-ПОЛ = (СОД / ТБК) каталаза. При розробці запропонованого способу оцінки індивідуальної схильності к перебігу прееклампсії нами було обстежено три групи пацієнток, які були рандомізовані за віком та особливостями акушерсько-гінекологічного і соматичного анамнезу. Першу групу склали (23 вагітні) вагітні з гестаційною артеріальною гіпертензією та прееклампсією легкого ступеня, другу групу (16 вагітних) з прееклампсією середнього та важкого ступеня, контрольну (К) групу 26 здорових вагітних. У результаті проведеного дослідження було виявлено, що частота генотипу Argl92Arg у вагітних ІІ-Ї групи зустрічалася частіше, ніж у контрольній і становила 56,3 % і 34,6 % відповідно (х2 = 3,87, р = 0,03), а у вагітних 1-ї групи не відрізнялася від контролю і становила 21,8 %. Частота гетерозиготних форм Gln192Arg частіше відзначалася в 1-й групі (39,1 %), ніж в контрольній (26,9 %), а у ІІ-й групі не відрізнялася від контролю (25 %). Аналіз ліпідних показників 5 виявив достовірне збільшення рівня тригліцеридів, загального холестерину, ХС ЛПНЩ, коефіцієнта атерогенності у вагітних ІІ-й групи. Підвищений рівень ТГ, ХС ЛПНЩ відіграє важливу роль в патофізіології прееклампсії, так як вони здатні пошкоджувати ендотеліальні клітини, що викликає зниження продукції простацикліну, активацію всіх компонентів зовнішнього шляху згортання крові, що асоціюється з гіперкоагуляцією, гіперагрегацією тромбоцитів і вазоконстрикцією . Гіпертригліцеридемія, гіперліпідемія, на тлі порушеної функції параоксонази 1 є доброю мішенню для окислювальних реакцій з формуванням окислювального стресу. Результати дослідження показників АОСПОЛ показали, що при прогресуванні захворювання достовірно збільшується вміст ТБК-активних продуктів: 80,9 ± 3 мкмоль/л у вагітних [1-ї групи проти 42,1 ± 6,3 мкмоль/л у здорових вагітних (р < 0,05). Одночасно з активацією окислювальних процесів настає зниження антиоксидантної активності крові, про що свідчить знижена активність каталази та супероксиддисмутази. Причому у вагітних І-ї групи відзначається підвищення активності каталази на 62,1% в порівнянні зі здоровими вагітними, що може свідчити про активацію і напругу АОС, так як у цієї групи рівень ТБК-активних продуктів не відрізняється від параметрів здорових вагітних. Відзначається зниження активності СОД у 1-й групі на 33,4 %, у ІІ-й групі на 23 % у порівнянні зі здоровими вагітними. Дисбаланс процесів ПОЛ-АОС впливає на захисну функцію ендотелію: антиагрегантну і антикоагулянтну. Нами була зроблена спроба визначити ризик розвитку прееклампсії при наявності того чи іншого поліморфізму параоксанази 1 в поєднанні з підвищеним коефіцієнтом атерогенності (вище значення контрольної групи), зниженими коефіцієнтом АОС-ПОЛ (менше значення контрольної групи). Ризик розвитку прееклампсії середнього і важкого ступеня у носіїв генотипу Argl92Arg збільшується в 2,43 рази (95 % ДІ (довірчий інтервал) 0,67-3,07), в порівнянні з носіями генотипу Gln192Arg і Gln192Gln. Таким чином, наявність генотипу Argl92Arg є одним з факторів ризику виникнення і перебігу прееклампсії в більш важкій формі. Було встановлено, що за наявності гомозиготної форми Argl92Arg, коефіцієнта атеро, генності  2,8 , коефіцієнта АОС-ПОЛ  13 ризик виникнення прееклампсії середнього і важкого ступеня збільшується в 15 раз (95 % ДІ 1,5571,45). Ризик розвитку прееклампсії легкого ступеня при коефіцієнті атерогенності  2,8 , коефіцієнті АОС-ПОЛ менше 1,3 і гомозиготній формі Argl92Arg збільшується в 3,75 рази (95 % ДІ 0,3921,43). Порівняння ризику розвитку прееклампсії середнього або тяжкого ступеня з ризиком розвитку прееклампсії легкого ступеня при наявності гомозиготної форми Arg192Arg, коефіцієнта атероген, ності  2,8 і коефіцієнта АОС-ПОЛ  13 показало що він більше в 4 рази (95 % ДІ 0,82- 19,42), тому саме він був обраний для оцінювання схильності до розвитку прееклампсії середнього чи тяжкого ступеня. 57874 6 При наявності генотипу Gln192Arg або , Gln192Gln, коефіцієнта атерогенності  13 , коефі 13 ризик розвитку прееклампсії , цієнта АОС-ПОЛ легкого ступеня збільшується е 4 рази (95 % ДІ 1,1-17,65), а при прееклампсії тяжкого ступеня такої комбінації не було. Таким чином, проведене дослідження показало, що одночасне тестування ДНК на наявність поліморфізму гена параоксонази 1 Gln192Arg, коефіцієнта атерогенності і коефіцієнту АОС-ПОЛ, може бути корисним для оцінки індивідуальної схильності до перебігу прееклампсії. Сутність способу, що заявляється пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. Вагітна П., 26 років, історії пологів №47. Дана вагітність друга, перша в 2008 році завмерла на 8 тижні. Вагітність протікала з явищами загрози переривання. Вагітна поступила у відділення патології вагітних с діагнозом: Друга вагітність, 32 тижні, головне передлежання. Прееклампсія легкого ступеня. Артеріальний тиск при надходженні 130/90 мм.рт.ст., протеїнурія разова 0,365г/л, набряки на нижніх кінцівках. При обстежені способом, що заявляється в терміні 32 тижні вагітності було встановлено наявність патологічної гомозігоги параоксонази 1 Arg192Arg, коефіцієнт атерогенності 2,8, коефіцієнт АОС-ПОЛ 0,01, що належить критеріям, що заявляються та передбачає перебіг прееклампсії середнього або тяжкого ступеня. Під час перебування у відділенні вагітна отримувала лікування згідно з клінічним протоколом МОЗ України №676, але її стан погіршувався: збільшились набряки, протеїнурія, тиск на рівні 140/90 тримався на максимальних дозах гіпотензивних засобів, при УЗД була діагностовано затримка внутрішньоутробного розвитку плода з відставанням в 2 тижні. В 37 тижнів відбулися пологи. Новонароджений мав вагу 2860 г, зріст 49 см та оцінку за шкалою Апгар 6-7 балів. Діагноз заключний: 1 термінові пологи в 37 тижнів, головному передлежанні. Прееклампсія середнього ступеня важкості. Асиметрична затримка внутрішньоутробного розвитку плода. Висновок: прогноз по способу, що заявляється підтвердився. Приклад 2. Вагітна С, 39 років, історії пологів №263. Дана вагітність дев'ята. В анамнезі п'ять пологів в строк, одні передчасні пологи, один пізній самоаборт, один медичний аборт. Вагітна поступила у відділення патології вагітних с діагнозом: Дев'ята вагітність, 33 тижні, головне передлежання. Гестаційна гіпертензія та гестаційні набряки. При обстеженні способом, що заявляється в терміні 33 тижні вагітності було встановлено наявність нормальної гомозиготи параоксонази 1 Gln192Gln, коефіцієнта атерогенності 2,8, коефіцієнта АОСПОЛ 4,26, що належить критеріям, що заявляються та передбачає перебіг прееклампсії легкого ступеня. Під час перебування у відділенні вагітна отримувала лікування згідно з клінічним протоколом МОЗ України №676 і через 10 днів була виписана до дому у стабільному стані. В 38 відбулися термінові пологи. Новонароджений мав вагу 3870 г, зріст 54 см, оцінка за шкалою Апгар 7-8 балів. 7 57874 Діагноз заключний: 7 термінові пологи в 38 тижнів, головному передлежанні. Гестаційна артеріальна гіпертензія та гестаційні набряки. Висновок: прогноз по способу, що заявляється підтвердився. Спосіб, що заявляється, дозволяє визначати своєчасну тактику лікування і термін можливого Комп’ютерна верстка І.Скворцова 8 продовження вагітності, профілактику розвитку акушерських ускладнень та призведе до зниження материнської та перинатальної захворюваності та смертності. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601