Спосіб диференційної діагностики функціональної печії та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що включає опитування пацієнта, який відрізняється тим, що пацієнту, якого непокоїть печія, призначають анксіолітик стрезам у дозі 50 мг двічі на день протягом 7 днів і при зникненні печії верифікують діагноз "функціональна печія", а при збереженні скарг встановлюють діагноз ГЕРХ та проводять адекватне лікування. (19) (21) u201013242 (22) 08.11.2010 (24) 10.05.2011 (46) 10.05.2011, Бюл.№ 9, 2011 р. (72) ВДОВИЧЕНКО ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ, БИЧКОВ МИКОЛА АНАТОЛІЙОВИЧ, МАГЛЬОВАНА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА (73) ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО 3 лужного стану стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки із визначенням кількості кислотних гастроезофагеальних рефлюксів [5]. Проте цей спосіб вимагає стаціонарного проведення та цілодобового спостереження за пацієнтом. Прототипом вибраний спосіб діагностики ГЕРХ, який включає опитування пацієнтів і при виявленні скарг на печію проведення фіброезофагогастродуоденоскопії (ФЕГДС) та прицільної щипцевої біопсії слизової оболонки стравоходу, яку виконують дистальніше рівня шлунковостравохідного переходу, і при гістологічному виявленні в біоптаті гіперплазії базального шару та розшарування епітелію діагностують гастроезофагеальну рефлюксну хворобу [6]. Найближчий аналог, як і всі наведені відомі способи-аналоги мають подібні недоліки. Вони основані на інвазивних, часто високо вартісних методах та апаратах. Через страх перед неприємними суб'єктивними відчуттями під час дослідження пацієнти відмовляються від запропонованої діагностики. При виконанні інвазивних досліджень за відомими способами діагностики можливе травматичне ушкодження слизової оболонки з виділенням крові, що ще сильніше пригнічує пацієнта. Можливість інфікування пацієнтів в разі неналежної санітарної обробки інструментарію також є суттєвим недоліком інвазивних досліджень за відомими способами діагностики. Проведення ФЕГДС, pH-моніторингу, взяття біопсії тканин стравоходу потребують складного апаратного обладнання, спеціально навченого медичного персоналу, відведення окремого приміщення. Окрім того, наведені способи діагностики не дозволяють ідентифікувати функціональну печію. В основу корисної моделі поставлене завдання підвищити достовірність диференційної діагностики функціональної печії та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що включає опитування пацієнта, згідно з корисною моделлю, пацієнту, якого турбує печія, призначають анксіолітик стрезам у дозі 50 мг двічі на день протягом 7 днів і при зникненні печії верифікують діагноз «функціональна печія», а при збереженні скарг встановлюють діагноз ГЕРХ та проводять адекватне лікування. Запропонований спосіб підвищує інформативність діагностики змін у стравоході, що сприяє розмежуванню функціональної печії та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Технічний результат, який отримують в результаті вирішення поставленого завдання, полягає у можливості призначення адекватної терапії та підвищення ефективності комплексного лікування пацієнтів із функціональною печією та хворих на ГЕРХ. Доведено, що гастроентерологічні захворювання тісно пов'язані з психоемоційною сферою. Досить часто серед зовнішніх факторів пацієнти відзначають гострі або хронічні психотравмуючі ситуації, що викликають розвиток стійких синдро® мів тривожності і депресії. Препарат Стрезам (Біокодекс, Франція) - етифоксину гідрохлорид, небензодіазепінова сполука, яку застосовують для 59368 4 лікування станів, пов'язаних зі стресом розладу, що супроводжуються тривогою, страхом і неспокоєм, вегетативних розладів з помірно вираженим страхом, пониженою активністю. Спосіб диференційної діагностики функціональної печії та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби виконують таким чином. При обстеженні пацієнта проводять опитування, при виявленні скарг на печію призначають анксіолітик стрезам у дозі 50 мг двічі на день протягом 7 днів. При зникненні печії діагностують функціональну печію. При збереженні скарг встановлюють діагноз ГЕРХ та проводять адекватне лікування. Клінічний приклад 1. Хвора С, 22 роки, поступила зі скаргами на печію, відрижку кислим, які турбують 2-3 рази на тиждень. Періодично відзначала відчуття важкості, здуття в епігастрії, яке зменшувалось після відрижки. Погіршення стану спостерігалось впродовж останніх 2-х місяців. Анамнез життя: часті нервові перенапруження. Супутніх хронічних захворювань немає. При огляді: загальний стан задовільний, язик вологий, чистий. Стан шкірних покривів, серця, легень відповідає нормі. ЧСС - 72 за хвилину, AT - 120/80 мм рт.ст., тони чіткі. Живіт м'який, не болючий. Печінка, селезінка не збільшені. Набряків немає. Фізіологічні відправлення в нормі. Результати клінічних тестувань крові та сечі, біохімічний аналіз крові відповідають нормі. Діагностовано функціональну печію, пацієнтці було призначено стрезам у дозі 50 мг двічі на день протягом 7 днів. Через 7 днів - симптоми печії, відрижки кислим не турбували. Для перевірки правильності виставленого діагнозу хворій С. провели додаткові діагностичні дослідження. Результати ФЕГДС: стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка без видимої органічної патології. Результати добового pH-моніторингу дистального відділу стравоходу: загальна тривалість періоду з pH