Спосіб захисту зерняткових садів від плодожерок

Спосіб захисту зерняткових садів від плодожерок, що включає обприскування крон дерев, який відрізняється тим, що за 1-3 дні до початку яйцекладки самиць плодожерок проводять один прийом обприскування крон дерев препаратом 3 60198 Головною метою корисної моделі є експериментальне обґрунтування способу захисту зерняткових садів від плодожерок, переважно в господарствах приватного сектору з максимальним використанням біологічних прийомів, збереження та активізація природних популяцій ентомофагів. Поставлене завдання вирішувалось тим, що на основі показників настання певних стадій розвитку плодожерок, передбачалось проведення суттєвих елементів способу. Перший з них передбачав проведення одного прийому обприскування крон дерев препаратом Матч 050 ЕСк.е. (концентрат емульсії), з нормою витрати 1,0 л/га. Прийом проводять за 1-3 дні до початку яйцекладки самиць плодожерок. Наступна суттєва відміна способу передбачає чотири прийоми розселення в крони дерев лабораторної культури трихограми виду Trichogramma pintoi Voeg. 3 розрахунку 2; 4 та 2 тисячі особин на одне дерево. Ці прийоми проводять в період початку масової яйцекладки самиць плодожерок, і далі, з інтервалом 3-4 дні. Інша суттєва відміна способу передбачає два прийоми обприскування крон дерев водним розчином препарату Лепідоцид р. (рідкий), з розрахунку 2,0 та 2,5 л/га. Прийом проводять в період початку масового відродження гусениць плодожерок. Інтервал між обприскуванням 6-8 днів. Суть запропонованого способу полягає у тому, що досить високого початкового рівня чисельності плодожерок, сполучення, у складі способу, різних прийомів, передбачає поєднання винищувальної дії препарату Матч к.е. по відношенню ембріонів плодожерки, гусениць, що тільки відроджуються і частково, по відношенню до самиць. Останні, внаслідок контакту з препаратом, зазнають стерилізації. Така багатокомпонентна дія препарату проявляється переважно тоді, коли самиці плодожерок, а це яблунева та грушева, відкладають яйця на поверхню субстрату (плоди, листя, черешки) заздалегідь оброблені робочим розчином препарату. У той же час, тривалий термін яйцекладки плодожерок, особливо це властиво яблуневій, не зазнають такої дії препарату. Частина яєць плодожерок залишається життєздатною. Це і є тим живильним середовищем, на якому паразитує трихограма. Наступний прийом розселення лабораторної куль 4 тури трихограми, спрямований на зниження чисельності, а отже, захисту садів від плодожерок. Цьому сприяють такі суттєві прийоми у складі способу, як оптимальна кратність розселення паразита, особливо строки розселення. Перше з них проводять в період початку масової яйцекладки самиць плодожерок, що забезпечує оптимальний трофічний контакт імаго самиць трихограми з яйцями плодожерок. Норми розселення трихограми теж визначаються значним об'ємом крон дерев у сполучені з незначною руховою активністю трихограми. Підсумковий прийом у складі способу - два прийоми обприскування крон дерев біологічним препаратом Лепідоцид. Вибір цього препарату зумовлений його вираженою згубною дією на гусениць першого віку плодожерок, що відродились з яєць і порівняно безпечно дією по відношенню до чисельних видів природних популяцій ентомофагів. Приклад здійснення способу. Типове фермерське господарство, приватний сектор а дачні ділянки. Плодоносні насадження яблуні та груші, зимові сорти. Для обґрунтування запропонованого способу, формували три дослідні варіанти. У першому варіанті захист зерняткових садів від плодожерок - яблуневої (Laspeyresia pomonella L.) та грушевої (L.pyrivora danil) здійснювали шляхом використання суттєвих прийомів запропонованого способу. У другому прийомів - способу - найближчого аналога. Контрольний варіант - не менше 10ти облікових дерев, де не проводили будь-яких прийомів, спрямованих на захист урожаю від плодожерок. Визначальний фактор, що визначав вибір суттєвих елементів у запропонованому способі - початковий рівень чисельності життєздатних гусениць плодожерок. Для цього, навесні, в період початку весняної реактивації гусениць 5-го віку плодожерок, проводили їх збір на стволах та гілках дерев (яблунева плодожерка), а також шляхом збору гусениць грушевої плодожерки із рослинних решток та поверхні ґрунту, де вони діапаузують та зимують. Початкова їх чисельність становила 8,910,4 життєздатні гусениці на одне дерево. Така їх кількість становила загрозу урожай яйця та груш. Відбирали дерева приблизно одного віку, сорту та сили плодоношення. Таблиця Ефективність способу захисту зерняткових садів від плодожерок Способи, що порівнюються Обприскування дерев: Матч 1 прийом Розселення на дерева: Т. pintoi - 4 прийоми; Обприскування дерев: Лепідоцид - 2 прийоми (Спосіб, що пропонується) Чисельність Норми витрати гусениць Діапаузувало ентомофагів Пошкоджено плодожерки Ефективність гусениць плоособ./дерево, плодів уровесняна респособів, % дожерки. осінь, препаратів, жаю, % активація екз/ дерево л(кг)/га екз./ дерево 1,0 2+4+2+2 2,0+2,5 10,4 2,2 86,2 1,42 5 60198 6 Продовження таблиці Обприскування крон дерев: Клеюча композиція – 3 прийоми (Спосіб найближчий аналог) Контроль НІР05 15+20+20 9,1 6,7 70,9 2,8 8,9 43,5 0,7 4,3 11,7 0,6 Для оцінки ефективності способів, величини можливого позитивного результату, використовували найбільш інформативні та об'єктивні тестові характеристики, прийняті в галузі захисту рослин. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично, результати досліджень наведено у таблиці. Встановлено, що завдання, поставлене корисною моделлю виконано. Запропонований спосіб забезпечував захист зернятковий садів від пошкоджень гусеницями яблуневої та грушевої плодожерок. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 86,2%. Суттєво знизилась і Комп’ютерна верстка М. Ломалова чисельність плодожерки та її потенційна шкідливість. Якщо до початку досліджень на одне дерево припадало в середньому 10,4 екземплярів гусениць фітофага, то в кінці вегетаційного періоду на цьому варіанті діапаузувало тільки 1,4 екз гусениць на дерево. За вегетаційний період було пошкоджено 2,2% плодів урожаю. У способі аналогі цей показник становить 6,7%. Таким чином, запропонований спосіб зерняткових садів від пошкоджень гусеницями плодожерок розширює арсенал способів, в рамках інтегрованих технологій захисту зерняткових садів. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601