Спосіб інтегрованого захисту садів від плодожерок (lepidoptera, tortricidae)

Спосіб інтегрованого захисту садів від плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae), що включає використання біологічних препаратів для обприскування дерев в період вегетації, який відрізняється тим, що за чисельності діапаузуючих гусениць плодожерок, що перевищує 10 життєздатних особин на одне дерево, в кінці літа, на початку міграції гусениць на зимівлю, штамби дерев, рослинні рештки та поверхню ґрунту, в діаметрі 80-85 см від штамба обробляють 3 %-ною водною суспензією 3 ції саду. Зокрема, у центрі масиву саду закладають ділянку, площею не менше 1% від площі саду, де не використовують хімічні інсектициди. Далі, по периметру саду формують зону біологічного контролю, де використовують тільки біологічні препарати. Сад складається із сортів різних строків достигання плодів. Обробку хімічними та біологічними препаратами здійснюють у периферійних зонах. У підсумку, спосіб-найближчий аналог дозволяє частково захистити яблуневі сади від яблуневої плодожерки. При цьому суттєво скорочується кількість обприскувань дерев хімічними інсектицидами, зберігаються природні популяції ентомофагів. Проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки: за вегетацію проводиться шість обприскувань саду хімічними інсектицидами з усіма негативними наслідками для ентомофагів та урожаю. В основу корисної моделі поставлено завдання експериментально обгрунтувати спосіб інтегрованого захисту садів від плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae). Ставилось завдання забезпечити захист садів переважно колективних та великих фермерських господарств з використанням переважно біологічних прийомів у складі способу. Поставлене завдання вирішувалось тим, що послідовно реалізовувались суттєві елементи у складі способу. Зокрема, перший з них передбачав обробку 3%-ною водною суспензією препарату Боверин штамбів дерев, рослинних решток та поверхні ґрунту, в діаметрі - від штамба 80-85см. Прийом проводять в кінці літа за чисельності діапаузуючих гусениць плодожерок, що перевищує 10 життєздатних особин на одне дерево. Інша суттєва відміна у складі способу передбачає триразове розселення на дерева трихограми, виду Trichogramma dendrolimi Mats. з розрахунку 70, 120 та 80 самиць на одне дерево. Розселення проводять в період початку яйцекладки самиць плодожерок та з інтервалом 8-10 днів. Наступна суттєва відміна передбачає обприскування дерев препаратом Матч 050 ЕС к.е (концентрат емульсії) з розрахунку 1,0л/га, при цьому, обприскування проводять після першого розселення трихограми. Інша суттєва відміна передбачає дворазове, з інтервалом 6-7 днів, розселення трихограми виду Т. pintoi Voeg., з розрахунку 100 та 150 самиць на одне дерево. Суттєвим є те, що розселення проводять в період початку масової яйцекладки самиць плодожерок другого покоління. Наступна суттєва відміна способу передбачає дворазове, з інтервалом 11-13 днів, обприскування дерев водним розчином препарату Гаупсин з розрахунку 2,5 та 3,0л/га. Суть запропонованого способу полягає утому, що у його складі суттєві елементи різноманітного походження. Досліджують серед них прийоми біологічного контролю. Це означає, що діючі речовини біологічних препаратів Боверин та Гаупсин природного походження, штами мікроорганізмів, а також види роду трихограма, складові частини природних екосистем та агроценозів. Саме тому, їх використання не супроводжується негативними наслідками як для урожаю, популяцій ентомофагів так і до довкілля взагалі. Спосіб реалізовано з позитивним результатом за умов досить високого 54923 4 початкового рівня чисельності популяції плодожерок. Підрахунку показали, що за середнього рівня плодючості самиць яблуневої плодожерки 120-150 яєць, гектарний запас може становити понад 70000 яєць, де росте 500 дерев. В середньому, кожна гусениця яблуневої плодожерки першого покоління пошкоджує 2 плоди. Таким чином у перерахунку на масу плодів, загальні втрати можуть становити понад 15% урожаю. Складові частини способу, у складі якого одноразове використання гормонального препарату Матч, сприяють не тільки суттєвому зниженню чисельності та шкідливості плодожерок, але і супроводжують цей процес без негативних стресових наслідків. Із викладеного можна зробити висновок про фрагментарне у часі існування процесу саморегуляції агроценозів. Приклади здійснення способу Приклад 1. Типові фермерські та колективні сади - зерняткові: яблуня, груша та алича; кісточкові: слива. Щорічно спостерігається стабільно високий рівень чисельності та шкідливості яблуневої (Laspeyresia pomonella L.) та сливової (Grapholitha funebrana Fr.) плодожерок. Для обґрунтування оптимальних умов реалізації запропонованого способу, формували дослідні варіанти. Яблуневий сад, що плодоносить, сорт Айдарет. Серед інших видів шкідливих комах статус домінуючого фітофага набула яблунева плодожерка. Прихований спосіб життя, відсутність високоспеціалізованих видів паразитів, не просто утруднює, а досить часто і унеможливлює захист садів від шкідника, гусениці якого живляться тільки насінням плодів. Для обґрунтування запропонованого способу інтегрованого захисту яблуневого саду від яблуневої плодожерки, формували дослідні варіанти, яких було два та контроль. У першому варіанті, на кварталі яблуневого саду, захист від плодожерки здійснювали шляхом використання суттєвих прийомів запропонованого способу. Послідовно, впродовж вегетаційного періоду реалізовували необхідні прийоми, переважно біологічного походження. Зокрема, передбачалось розселення на дерева двох видів трихограми, в період яйцекладки самиць яблуневої плодожерки як першого так і другого покоління. У складі способу внесення в місцях діапаузування та зимівлі гусениць шкідника ентомопатогенного грибного препарату Боверину, а також іншого біопрепарату Гаупсину, обприскування дерев яким проводили в період початку та масової яйцекладки самиць плодожерки. У складі способу пропонується також прийом одноразового обприскування дерев гормональним препаратом Матч 050 ЕС к.е. (концентрат емульсії) з розрахунку 1л/га. Наступний варіант - квартал саду, де захист яблуні від плодожерки проводили шляхом реалізації суттєвих прийомів способу - найближчого аналога. Контрольний варіант - облікові дерева, де не проводили будь-які прийоми захисту яблуні від плодожерок. Інформація про рівень чисельності та шкідливості плодожерки її біотичний потенціал, була отримана в результаті обліків на деревах контрольного варіанту. Таблиця 1 Результати обґрунтування способу інтегрованого захисту яблуневого саду від яблуневої плодожерки (Хмельницька обл., ФГ «Поділля-Осламів») Способи, що порівнюються Внесення препарату Боверин в місцях діапаузування гусениць 1 прийом; Розселення: Трихограма - 3 прийоми; Обприскування: Матч - 1 прийом; Розселення: Трихограма 2 прийоми; Обприскування: Гаупсин - 2 прийоми (спосіб, що пропонується) Обприскування: Хімічні препарати 6 прийомів; Біологічні препарати - 4 прийоми (спосіб - найближчий аналог) Контроль HIP05 Норми витрати препаратів, л,кг/га; ентомофагів самиць/дерево Чисельність Пошкоджегусениць но плодів плодожерок, урожаю, % екз/дерево Ефективність способів, % Діапаузувало гусениць плодожерки, екз/дерево 70+120+80 12,8 1,8 89,7 1,4 Рекомендовані норми 11,7 4,6 70,3 4,8 13,1 36,8 1,2 3,8 16,8 1,1 1,0 100+150 2,5+3,0 Для оцінки ефективності способів, величини можливого позитивного результату використовували найбільш інформативні та об'єктивні тестові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці 1. Встановлено, що завдання, яке поставлено корисною моделлю виконане. Запропонований спосіб інтегрованого захисту яблуні від яблуневої плодожерки показав ефективність на рівні 89,7%. Було пошкоджено плодів урожаю 1,4%. Якщо на початку досліджень, чисельність життєздатних гусениць плодожерки становила 12,8 екз/дерево, то в кінці вегетаційного періоду їх було всього 1,4 екз/дерево. Ці показники суттєво перевищували аналогічні характеристики способу-найближчого аналогу. Таблиця 2 Результати обґрунтування способу інтегрованого захисту насаджень сливи від сливової плодожерки (Хмельницька обл., ФГ «Поділля-Осламів») Способи, що порівнюються Внесення препарату Боверин в місцях діапаузування гусениць 1 прийом; Розселення: Трихограма 3 прийоми; Обприскування: Матч - 1 прийом; Норми витрати препаратів, л,кг/га; ентомофагів, самиць/дерево 70+120+80 1,0 Чисельність Пошкоджегусениць но плодів плодожерок, урожаю, % екз/дерево 14,6 1,6 Ефективність способів, % Діапаузувало гусениць плодожерки, екз/дерево 90,3 1,5 7 54923 8 Продовження таблиці 2 Способи, що порівнюються Розселення: Трихограма - 2 прийоми; Обприскування: Гаупсин - 2 прийоми (спосіб, що пропонується) Обприскування: Хімічні препарати - 6 прийомів; Біологічні препарати - 4 прийоми (спосіб - найближчий аналог) Контроль НІР05 Норми витрати препаратів, л,кг/га; ентомофагів, самиць/дерево Чисельність Пошкоджегусениць но плодів плодожерок, урожаю, % екз/дерево Ефективність способів, % Діапаузувало гусениць плодожерки, екз/дерево 100+150 2,5+3,0 Рекомендовані норми 13,2 5,9 72,3 3,9 12,9 32,9 1,2 4,1 14,1 1,1 Приклад 2. Насадження плодоносної сливи. Обґрунтовували запропонований спосіб інтегрованого захисту сливи від пошкоджень сливовою плодожеркою. Умови досліджень були аналогічними тим, що наведено у прикладі 1. Результати обґрунтування способу наведено у таблиці 2. Встановлено, що запропонований спосіб ефективно захищає насадження сливи від сливової плодожерки. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 90,3%, проти 72,3% у Комп’ютерна верстка А. Крулевський способі-найближчому аналозі. Таким чином, запропоновано спосіб інтегрованого захисту насаджень яблуні та сливи від пошкоджень яблуневою та сливовою плодожерками. Важливим екологічним результатом реалізації способу є те, що переважна більшість прийомів у способі є біологічного походження. Використовуються вітчизняні біологічні препарати Боверин та Гаупсин. Обидва види трихограми вирощувались за відомим вітчизняними технологіями. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601