Пневмоклапан

1. Пневмоклапан, що містить корпус з вхідною та вихідною порожнинами, привід однобічної дії, 3 щем великого тиску в проточній частині і малим тиском в керуючій частині. Технічним результатом є зменшення ваги клапана на 20 - 35 % і габаритних розмірів на 10 - 15 %. Технічна задача вирішується за рахунок використання наступних відомих суттєвих ознак: корпусу з вхідною та вихідною порожнинами, підпружиненого запірного органу і зв'язаного з ним розвантажувального поршня, а також наступних відмінних суттєвих ознак: порожнистого підпружиненого розвантажувального поршня циліндричної форми, який прилягає до запірного органу з боку вхідної порожнини, і утворюючої з кришкою корпусу розвантажувальної камери, наявності в штоці отвору, з'єднуючого розвантажувальну камеру з вихідною порожниною клапана, а також виконання діаметра сідла, взаємодіючого з запірним органом, більшим в 1,01-1,05 рази від діаметра циліндра розвантажувального поршня. Виконання сукупності відмінних суттєвих ознак дозволяє зменшити вагу клапана на 20 - 35 % і габаритні розміри на 10 - 15 %. Конструкція і принцип дії клапана пояснюються кресленням, на якому зображено повздовжній переріз клапана. Клапан складається з корпусу 1, запірного органа 2, пружини 3, поршня 4, стакана 5, циліндра 6, кришки 7 і ущільнюючих кілець 8, 9, 10. Працює клапан наступним чином. В закритому положенні запірний орган 2 притиснутий до сідла корпусу 1 пружиною 3 і тиском робочого середовища у вхідній порожнині А, діючого на площу запірного органу, обмежену діаметрами циліндра D1 60374 4 і D2. Площа, що обмежена діаметрами D1 і D2 за розмірами обирається такою, щоб зусилля від тиску робочого середовища на запірний орган було достатньо для забезпечення герметичного притиснення запірного органу до сідла. Таким чином досягається розвантаження запірного органу у закритому становищі клапана від тиску робочого середовища. Коли подається керуючий тиск в порожнину Е поршень 4 переміщує запірний орган у відкрите положення і утримує його в такому положенні. Робоче середовище перетікає з вхідної порожнини А у вихідну порожнину Б і по отворам Г в розвантажувальну камеру В, утворену циліндром 6 з кришкою 7. При зниженні керуючого тиску у порожнині Е запірний орган 2, під зусиллям пружини 3 і тиском робочого середовища, що діє на площу штока, сідає на сідло корпусу 1 і роз'єднує порожнини А і Б. Отвори Г з'єднують розвантажувальну камеру з вихідною порожниною Б клапану і тим самим виключають утримання запірного органа тиском робочого середовища після зменшення керуючого тиску. Використання порожнистого підпружиненого розвантажувального поршня циліндричної форми, зв'язаного із запірним органом з боку вхідної порожнини і утворюючого з кришкою корпусу розвантажувальну камеру, наявність в штоці отвору, з'єднуючого розвантажувальну камеру з вихідною порожниною клапана, а також виконання діаметра сідла, взаємодіючого з запірним органом, більшим в 1,01-1,05 рази від діаметра циліндра розвантажувального поршня, призводить до зменшення ваги клапана на 20-35 % і габаритного розміру на 10 - 15 % від прототипу. 5 Комп’ютерна верстка В. Мацело 60374 6 Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601