Спосіб формування еквівалента психотичного стану у тварин

Спосіб формування еквівалента психотичного стану у тварин, що включає ініціацію розладів нервової діяльності шляхом введення психотропного препарату з заданим інтервалом часу, який відрізняється тим, що як психотропний препарат використовують сиднокарб - похідне сиднониміну, який перед формуванням еквівалента психотичного стану розчиняють у 1 % крохмальному слизі, у співвідношенні 1:40, відповідно, а ініціацію розладів нервової діяльності здійснюють шляхом введення 2-50 мг/кг цієї суспензії до шлунка, протягом 14 діб з інтервалом у 6-8 годин. (19) (21) u201014312 (22) 30.11.2010 (24) 25.06.2011 (46) 25.06.2011, Бюл.№ 12, 2011 р. (72) ДРОЗДОВ ОЛЕКСІЙ ЛЕОНІДОВИЧ, КУШНІР АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, КОШЕЛЄВ ОЛЕГ СТАНІСЛАВОВИЧ, ХАРАПОНОВА ОЛЕНА БОРИСІВНА, АЛ НУКАРІ АБДУЛКАРІМ, АЛЬ НАСИР ЕЙЯД (73) ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ 3 він подібний фенаміну, як психомоторному стимулятору з групи фенілалкіламінів. Від останнього сиднокарб відрізняється меншою токсичністю, активністю стимулюючого впливу на центральну нервову систему та зниженою периферичною симпатоміметичною дією, що сприяє підвищенню терміну впливу на центральну нервову систему. До того ж, сиднокарб здатний зменшувати побічні ефекти, які спричинені використанням психотропних засобів пригнічуючого типу дії, зокрема бензодіазепінами [4]. За нейрохімічним впливом на центральну нервову систему сиднокарб відрізняється як від апоморфіну, так і від фенаміну. Експериментальні дані свідчать про активність його впливу на норадренергічні структури мозку, у той час як фенамін, а особливо апоморфін, відзначаються потужним дофамінергічним впливом, що істотно сприяє посиленню технічного результату. Отже, сиднокарб у тому вигляді, що заявлений у формулі корисної моделі, забезпечує ініціацію психотичного еквівалента, підтримує або підсилює психопатологічні порушення діяльності центральної нервової системи, з досягненням заявленого технічного результату, який полягає у підвищенні терміну впливу на центральну нервову систему у 3-4 рази. Введення сиднокарбу у вигляді суспензії на 1% крохмальному слизу пролонгує психотропну дію, завдяки подовженню часу його розчинення і всмоктування в шлунку. Дозовий режим введення суспензії, а саме по 2-50 мг/кг протягом 14 діб з інтервалом у 6-8 годин, як і концентрація сиднокарбу у крохмальному слизі вважаються оптимальними для отримання максимального ефекту. Зменшення наданих параметрів, разом із скороченням терміну впливу, знижує інтенсивність впливу на структури мозку, а завищення - стає чинником занадто високої подразливості тварини та її психопатологічної симптоматики. Крім того, сиднокарб добре зберігається, у тому числі, і в розчинах, належить до тих, що достатньо виробляються промисловістю фармакологічних препаратів. Від так, сукупність ознак дійсної корисної моделі є суттєвою, оскільки має причиннонаслідковий зв'язок з очікуваним технічним ре 60646 4 зультатом. Крім того, наведені твердження інформують про те, що спосіб формування еквівалента психотичного стану у тварин відповідає критерію об'єкта «новизна», адже він не випливає з рівня техніки явним чином. Відомості, що підтверджують можливість здійснення заявленого об'єкта з досягненням вищезазначеного технічного результату, полягають в наступному. Для здійснення способу залучають дорослих білих щурів, переважно самців лінії Вістар. Перед ініціацією психотичного еквівалента на 1% крохмальному слизі виготовляють сиднокарбову суспензію шляхом змішування компонентів у співвідношенні 1:40. Як вже підкреслено, зміна кількості сиднокарбу у суспензії - недоцільна. Психотичний еквівалент ініціюють шляхом внутрішньошлункового введення отриманої суспензії крізь зонд. Для одноразового впливу її вводять по 2-50 мг/кг протягом 14 діб, з інтервалом у 6-8 годин. Здійснення способу у наданому вигляді дозволяє пролонгувати вплив на центральну нервову систему у 3-4 рази по відношенню до прототипу. Приклад. Для перевірки вищезазначеного технічного результату було поставлено експеримент. У групі дорослих білих щурів (самців) лінії Вістар психотичний еквівалент ініціювали шляхом введення сиднокарбової суспензії до шлунка, по 25 мг/кг протягом 14 діб, з інтервалом у 7 годин. До отримання еквіваленту психотичного стану, суспензію виготовляли заздалегідь шляхом змішування сиднокарбу з 1% крохмальним слизом, у співвідношенні їх масових частин 1:40, відповідно. Стан центральної нервової системи у вихідному періоді та на 3-й, 7-й та 14-й добі курсового введення сиднокарбу досліджували за основними показниками поведінкової активності, в т.ч. горизонтальної та вертикальної рухової активності, тривалості грумінгу, кількості болюсів дефекації, обстежених норок, вимірювали рівень агресивності тварин, спостерігаючи зміни порогу електрошкірного подразнення, яке викликало ознаки агресивної поведінки досліджуваної пари тварин. Вплив підгострого введення сиднокарбу на показники поведінкової активності білих щурів у порівнянні з вихідним фоном (р