Спосіб визначення ліпідних порушень в тромбоцитах у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням

Спосіб визначення ліпідних порушень в тромбоцитах у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням шляхом дослідження жирнокислотного складу ліпідів тромбоцитів крові методом газорідинної хроматографії, який відрізняється тим, що визначають вміст вищих жирних кислот: стеаринової, лінолевої та арахідонової, розрахо вують співвідношення їх відносно контролю за формулою: C  C20:4 K  18:2 , C18:0 Корисна модель належить до медицини, а саме до терапії, точніше до ліпідології, і може використовуватись для покращення результатів діагностики та лікування хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) із супутнім ожирінням. Хвороби серцево-судинної системи (ССС) на сьогоднішній день залишаються найбільш поширеною патологією у структурі загальної захворюваності населення України і за даними 2007 року складають 29,8 %. У формуванні показника поширеності захворювань ССС перше місце займає артеріальна гіпертензія (46,2 %) [1]. До того ж, беручи до уваги гетерогенність клінічних проявів та перебігу захворювання, труднощі у забезпеченні довгострокового спостереження та низьку схильність хворих до регулярного лікування, АГ можна вважати однією з провідних сучасних медикосоціальних проблем [2]. За даними ВОЗ близько 30 % населення світу страждають ожирінням [3]. Ожиріння ідентифікується як значний фактор ризику розвитку серцевосудинних захворювань і пов'язаної із ним смертності. Проведене Фремінгемське дослідження встановило, що при збільшенні маси тіла на 5 % ризик гіпертензії - фактора, що значно впливає на появу таких серцево-судинних захворювань, як інфаркти та інсульти, збільшувався на 30 % протягом 4 ро ків [4]. На сьогоднішній день в світовій літературі окремі праці вказують на комплексний вплив усіх ланок патогенезу ожиріння на розвиток артеріальної гіпертензії і їх детальне вивчення визначає пріоритетний пошук для подальшого впровадження ефективної профілактики та лікування серцевосудинних захворювань, в тому числі артеріальної гіпертензії. Тривалий час тромбоцити розглядались переважно як початкова ланка системи згортання крові і як мішень для дій з метою попередження більш широкого діапазону функціональних властивостей тромбоцитів, їх участь у запальних реакціях, як системних, так і тих, що перебігають безпосередньо у стінці судин, у ремоделюванні стінки судин при її пошкодженні. Це обумовило значний інтерес до розв'язання проблеми коригуючих впливів на динаміку атеросклерозу, характер його клінічних проявів і особливо на ефективність мікрохірургічних методів лікування коронарної недостатності через тромбоцити, їх функціональну активність [5]. Таким чином, важливою частиною діагностики та лікування хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням є визначення ліпідних порушень. Відомий спосіб оцінки процесу ліпідної перок (19) UA (11) 60894 (13) U де K - коефіцієнт, який характеризує порушення ліпідного метаболізму; C18:0 - стеаринова кислота, зміни якої свідчать про порушення енергетичного балансу біомембран; C18:2 і C20:4 - ессенціальні жирні кислоти, і при зміні отриманих показників визначають ступінь ліпідних порушень. 3 60894 сидації в тромбоцитах [6]. Однак, цей спосіб не дозволяє оцінити ліпідні порушення при артеріальній гіпертензії із супутнім ожирінням. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб оцінки порушень ліпідного метаболізму в тромбоцитах, який вибраний як прототип [7]. Цим способом визначають зміни жирнокислотного складу ліпідів тромбоцитів хворих похилого віку. Однак цей спосіб не дозволяє оцінити ліпідні порушення у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в підвищенні ефективності діагностики ліпідних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням. Технічний результат від використання корисної моделі полягає в підвищенні ефективності діагностики, своєчасній профілактиці, прогнозі та призначенні терапії хворим на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням та більш точному контролі її результативності, що дає можливість знизити захворюваність та зменшити строки лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає дослідження жирнокислотного складу ліпідів тромбоцитів крові методом газорідинної хроматографії і, згідно з корисною моделлю, визначають склад вищих жирних кислот: стеаринової, лінолевої та арахідонової, розраховують співвідношення їх відносно контролю за формулою: C  C20:4 , k  18:2 C18:0 де k - коефіцієнт, який характеризує порушення ліпідного метаболізму; 4 С18:0 - стеаринова кислота, зміни якої свідчать про порушення енергетичного балансу біомембран; С18:2 і С20:4 - ессенціальні жирні кислоти і при зміні отриманих показників визначають ступінь ліпідних порушень. Переваги цього способу: чутливість газорідин-7 ної хроматографії - 10 А, висока інформативність, що дозволяє визначити ступінь порушень ліпідного метаболізму. До того ж, ліпідні порушення визначаються за рівнем вищих жирних кислот тромбоцитів крові. За допомогою способу можна перевірити ліпідні порушення в динаміці, прогнозувати подальший перебіг захворювань, правильність призначення ліків та ефективність лікування. Спосіб здійснювався таким чином: Забір крові здійснюють згідно всіх сучасних вимог, пропонованих до цієї процедури при дослідженні системи гемостазу. Кров для дослідження забирають після 12-годинного голодування. Як стабілізатор крові використовують 3,8 %-ний розчин цитрату натрію в співвідношенні 1:9. Насичену тромбоцитами плазму одержують після центрифугування цитратної крові при 1500 об./хв. протягом 10 хвилин. Тромбоцити одержують із насиченої тромбоцитами плазми після центрифугування при 3000 об./хв. протягом 20 хвилин. Отриманий осад відмивають буфером Тираде (рН 6,2). Відмиті тромбоцити ресуспендують в буфері Тироде (рН 7,4) [8]. Потім проводять газорідинний аналіз жирнокислотного складу ліпідів згідно з методикою [9]. Результати запропонованого способу приведено в таблиці. Таблиця Жирнокислотний спектр ліпідів (в %) Плазма Назва ЖК Хворі Хворі II С18:0 С18:2 С20:4 C18:2  C20:4 K C18:0 Тромбоцити Контроль І II Контроль І 8,7±0,9 31,1±1,5 10,2±0,9* 10,2±1,0 30,1±1,5 5,7±0,6 9,7±0,5 25,7±1,8 5,8±0,6 12,5±1,0* 16,8±1,0* 18,2±1,0 14,5±1,1* 17,7±1,3* 12,5±1,0* 25,5±1,2 10,7±1,7 16,5±1,4 4,6 3,5 3,2 2,8 2,1 1,1 * - р