Спосіб оцінки ліпідних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням

Спосіб оцінки ліпідних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням шляхом дослідження жирнокислотного складу ліпідів ліпопротеїдів низької та високої густини сироватки крові методом газорідинної хроматографії, який відрізняється тим, що визначають вміст не насичених жирних кислот: олеїнової, лінолевої та арахідонової, розраховують співвідношення їх відносно контролю за формулою: C  C18:2  C20:4 K  18:1 , Сума ПНЖК Корисна модель належить до медицини, а саме до терапії, точніше до ліпідології, і може використовуватись для покращення результатів діагностики та лікування хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням. Широка поширеність артеріальної гіпертензії (АГ) і високий ризик її ускладнень робить дане захворювання одним із актуальних в охороні здоров'я у всьому світі [1]. Актуальність вивчення АГ як пріоритетного направлення кардіології обумовлено ще й тим, що інвалідність і смертність наступає у людей працездатного віку, а тому витоки цієї проблеми необхідно досліджувати ще й в дитячому і підлітковому віці [2]. Надзвичайно актуальною проблемою на сьогоднішній день є і ожиріння, і АГ. По даних ВООЗ, більше 1 млрд. населення планети страждає ожирінням. В Україні поширеність цього захворювання серед осіб старше 45 років складає 52 %. З кожним роком це захворювання все більше поширюється серед молодих людей і дітей [3]. Ожиріння - ризик-фактор кардіоваскулярної захворюваності та смертності. Відомо, що жирова тканина є не тільки пасивним джерелом енергії, але й активним ендокринним органом, а також ожиріння підвищує артеріальний тиск [4], активність симпатичної частини вегетативної нервової системи, тонус судин та судинний опір (внаслідок гіпертрофії гладеньком'язових клітин судин), стимулює гіпертрофію кардіоміоцитів, швидке прогресування атеросклерозу, затримку натрію, розвиток ліпоїдного некрозу. Епідеміологічні дослідження виявили чіткий зв'язок між поширеністю ожиріння і АГ, встановлено, що захворюваність цукровим діабетом типу 2, серцево-судинними захворюваннями з переходом їх в інфаркт міокарда, інсульт, ниркову недостатність і інші ускладнення збільшуються в зв'язку зі збільшенням маси тіла і супутнім ожирінням. Це погіршує якість життя, викликає інвалідизацію і часто призводить до летального кінця. Тому боротьба з АГ в поєднанні з ожирінням є однією з важливих проблем сучасної медицини [5]. Таким чином важливою частиною діагностики та лікування хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням є визначення ліпідних порушень. Існує спосіб визначення ліпідних порушень у хворих на ішемічну хворобу серця і гіпертонічну хворобу [6]. Однак, вказаний спосіб не дозволяє оцінити ліпідні порушення у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб діагностики атеросклерозу, який вибраний як прототип. Цим (19) UA (11) 60895 (13) U де K - коефіцієнт, який характеризує порушення ліпідного метаболізму; C18:1 - олеїнова кислота, зміни якої свідчать про порушення ліпідного метаболізму гепатоцитів; C18:2 і C20:4 - есенціальні жирні кислоти, і при зміні отриманих показників визначають ступінь ліпідних порушень. 3 60895 способом визначають вміст арахідонової кислоти у ліпопротеїдах високої та низької густини [7]. Однак цей спосіб має низьку інформативність. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у підвищенні ефективності діагностики ліпідних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням. Технічний результат від використання корисної моделі полягає в підвищенні ефективності діагностики, своєчасній профілактиці, прогнозі та призначенні обумовленої терапії хворим на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням та більш точному контролі її результативності, що дасть можливість знизити захворюваність та зменшити строки лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі шляхом дослідження жирнокислотного складу ліпідів, ліпопротеїдів низької та високої густини (ЛПНГ і ЛПВГ) сироватки крові методом газорідинної хроматографії, згідно з корисною моделлю, визначають склад ненасичених жирних кислот: олеїнової, лінолевої та арахідонової, розраховують співвідношення їх відносно контролю за формулою: C  C18:2  C20:4 , k  18:1 Сума ПНЖК де k - коефіцієнт, що характеризує порушення ліпідного метаболізму; C18:1 - олеїнова кислота, зміни якої свідчать про порушення ліпідного метаболізму гепатоцитів; C18:2 і C20:4 - есенціальні жирні кислоти, і при зміні отриманих показників визначають 4 ступінь ліпідних порушень. Переваги цього способу: чутливість газорідин-7 ної хроматографії - 10 А, висока інформативність, що дозволяє визначити ступінь порушень ліпідного метаболізму. До того ж ліпідні порушення визначаються за рівнем ненасичених жирних кислот ліпопротеїдів низької та високої густини сироватки крові. За допомогою цього способу можна перевірити ліпідні порушення в динаміці, прогнозувати подальший перебіг захворювань, правильність призначення ліків та ефективність лікування. Спосіб здійснювався таким чином: У хворого натще із вени беруть кров, на великих обертах виділяють ліпопротеїди. Для цього до сироватки (у кількості 1,0-2,0 мл), що містилася у центрифугальній пробірці, добавляють 5,0 мл хлористого кальцію (2,8 %) та 0,1 мл гепарину (1 %), ретельно перемішують і поміщають на 4 хвилини в термостат з температурою 37 ºС, потім центрифугують при 6000 об/хв. упродовж 40 хвилин. Піпеткою Пастера відбирають 5,0 мл верхнього шару, де містяться ЛПВГ, а осад у кількості 0,5 мл відбирають в окрему пробірку, що відповідало ЛПНГ. З відібраних ліпопротеїдів низьких і високої густини екстрагують ліпіди. Потім проводять газорідинний аналіз жирнокислотного складу ліпідів згідно з методикою [8]. Результати запропонованого способу наведено в таблиці. Із таблиці бачимо, що в сироватці та ЛПВГ і ЛПНГ зміни коефіцієнтів різноманітні, що у клінічних умовах дозволяє використовувати найбільш інформативні коефіцієнти ЛПНГ і ЛПВГ. Таблиця Жирнокислотний спектр ліпідів (в %) Назва ЖК С18:1 C18:2 С20:4 ΣПНЖК C  C18:2  C20:4 K  18:1 ПНЖК ЛПНП Дослід Контроль 14,9±1,0 17,2±0,7 16,8±1,1* 30,7±1,7 3,8±0,5* 6,1±0,4 21,1±0,8* 40,3±2,0 1,68 1,34 ЛПВП Дослід Контроль 12,7±1,0* 17,7±0,6 20,0±1,0* 25,4±0,8 6,4±0,7* 3,9±0,5 27,1±1,6* 42,7±2,2 1,44 1,10 Сироватка Дослід Контроль 10,4±0,8* 24,2±0,6 16,4±1,1 16,0±1,4 8,2±0,7* 2,8±0,3 25,2±1,8* 18,8±1,4 1,39 2,29 * - р