Спосіб діагностики інсулінорезистентності у хворих на артеріальну гіпертензію, асоційовану з ожирінням

Спосіб діагностики інсулінорезистентності у хворих на артеріальну гіпертензію, який включає визначення рівня інсуліну та С-петиду в сироватці крові, який відрізняється тим, що у хворих з супутнім ожирінням додатково визначають рівень лептину та діагностують інсулінорезистентність при рівні інсуліну 20,61±1,98 мкОД/мл, С-пептиду 0,71±0,11 нг/мл, лептину 13,24±0,92 нг/мл. (19) (21) u200905881 (22) 09.06.2009 (24) 10.11.2009 (46) 10.11.2009, Бюл.№ 21, 2009 р. (72) ГОПЦІЙ ОЛЕНА ВІКТОРІВНА, КОВАЛЬОВА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА, СМИРНОВА ВІКТОРІЯ ІВАНІВНА, АЩЕУЛОВА ТЕТЯНА ВАДИМІВНА (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 відіграє важливу роль у регуляції енергетичного балансу організму. Рівень лептину в периферичній крові пропорційний об'єму жирової тканини і корелює з індексом маси тіла. Уперше його було виявлено в гіпоталамусі, тому дію лептину розглядали як спрямовану виключно на центральну нервову систему. Згідно з цим поглядом лептин інформує мозок про надлишкове накопичення жирової тканини, що спричинює зміни в характері харчування, інтенсивності метаболізму та активності ендокринної системи, що супроводжується пригніченням апетиту й зниженням маси тіла, тобто лептин відіграє основну роль у збереженні енергетичного гомеостазу. Стимуляція лептином симпатичної нервової системи сприяє збільшенню інсулінонезалежного надходження глюкози в м'язи і адипоцити, пригніченню секреції інсуліну та ефективному використанню глюкози інсулінозалежними тканинами (Havel P.J. Control of energy homeostasis and insulin action by adipocyte hormones: leptin, acylation stimulating protein, and adiponectin //Curr Opin Lipidol. - 2002. - Vol. 13. - P.1-59; Porte D.Jr., Baskin DG, Schwartz MW. Leptin and insulin action in the central nervous system //Nutr Rev. - 2002. - Vol. 60. P.20-29). Технічний ефект корисної моделі доведено експериментально. Обстежено 75 хворих на АГ (24 чоловіка та 51 жінка), у віці від 29 до 75 років (середній вік 53,32±1,15 років). Всі хворі пройшли детальне клінічне, антропометричне, лабораторне обстеження, яке включало в себе вимірювання артеріального тиску (AT), визначення зросту, маси тіла, об'єму талії та стегон. Для характеристики маси тіла використовували індекс маси тіла (ІМТ), який розраховували як відношення маси тіла (кг) до площі 2 поверхні тіла (м ). Маса тіла вважалася нормальною при значенні ІМТ