Спосіб прогнозування розвитку геморагічних ускладнень антикоагулянтної терапії гострого інфаркту міокарда із зубцем q

Спосіб прогнозування розвитку геморагічних ускладнень антикоагулянтної терапії гострого ін 3 маркерів ушкодження судинного ендотелію, тромбоза або апоптоза, за результатами яких верифікують остаточний діагноз та обирають відповідну терапію. Недоліками прототипа, що можуть перешкоджати досягненню очікуваного технологічного результату є: необхідність отримання додаткових біохімічних показників для остаточного діагнозу, що збільшує тривалість аналізу та знижує прогностичну значущість методу. В основу корисної моделі поставлена задача розробки специфічного та високочутливого способу оцінки ризику крововиливів у хворих на гострий інфаркт міокарду із зубцем Q, що отримують тромболітичну терапію. Поставлена задача вирішується тим, що у запропонованому способі прогнозування розвитку геморагічних ускладнень антикоагулянтної терапії гострого інфаркту міокарда із зубцем Q, що включає визначення у плазмі крові клітинного фібронектину та отримання додаткових показників ушкодження судинного ендотелію, згідно з корисною моделлю на першу та 8 добу від початку хвороби досліджують ступінь фрагментованості фібронектину у плазмі крові хворих на гострий Q-інфаркт міокарда і при відсутності на першу добу субодиниці фібронектину з молекулярною масою 220 кДа та появі на 8 добу фрагментів фібронектину з молекулярною масою менше ніж 19 кДа діагностується високий ризик крововиливу при застосуванні тромболітичної терапії. Корисну модель, що заявляють, здійснюють таким чином: 1. Проводять електрофорез зразків плазми крові за методом Леммлі в 7,5 % поліакріламідному гелі (ПААГ) у присутності додецилсульфату натрію. До 10 мкл плазми крові додають 20 мкл ЗФР. Для аналізу беруть 10 мкл розведеної у 3 рази плазми крові хворих на гострий QIM та 10 мкл буферного розчину, що містить тріс-НСl-0,4М, додецилсульфат натрію - 5 %, дитіотрейтол - 2 %, гліцерін - 30 % і бромфеноловий синій - 0,001 %. Проби кип'ятять 4 хвилини і вносять у лунки гелю. Як електродний буфер використовують розчин, що містить: трис - 0,025М, гліцин – 0,192М та додецилсульфат натрію - 0,1 %. Концентрування проб проводять при силі струму 12 мА, розділення білкових фракцій - при силі струму 35 мА. 2. Після закінчення електрофорезу здійснюють перенесення білків на нітроцелюлозну мембрану фірми Sigma (США) при силі струму 260 мА протягом 2 годин, використовуючи як електродний буфер розчин, що містить: трис - 0,025 М, гліцин 0,192 М та етанол – 20 %. 3. Виявлення фрагментів фібронектину проводять за наступними етапами: витримують мембрани у забуференому фізіологічному розчині, що містить 1 % сухе молоко, потім промивають 3 рази по 10 хвилин 0,05 % твін-фосфатним буфером (ТФБ), інкубують впродовж 3 годин у ТФБ, що містить кролячі антитіла до ФН плазми крові людини, знову промивають 3 рази по 10 хвилин розчином ТФБ, інкубують мембрани впродовж 2 годин у ТФБ, що містить кон'юговані з пероксидазою кореню хрону антитіла до IgG кроля, промивають 3 рази ТФБ, відтворюють ферментативне фарбу 62292 4 вання за допомогою діамінобензідіну та зупиняють реакцію шляхом перенесення мембрани у дистильовану воду. Для визначення молекулярних мас поліпептидних фрагментів фібронектину використовують кольорові стандарти з діапазоном молекулярних мас від 250 до 14,5 кДа фірми BioRad (США). Як негативний та позитивний контроль для ФН плазми крові людини використовують відповідні стандарти з тест-набору ІФА-ФН фірми НВО Іммунотех (Росія, Москва). 4. Реєстрацію результатів та обчислення молекулярних мас фрагментів фібронектину проводять за допомогою програми "GEL-Pro". Дослідження корисної моделі, що пропонується, проведені на базі кафедри госпітальної терапії №2 і кафедри біохімії, медичної та фармацевтичної хімії Дніпропетровської державної медичної академії у 64 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), серед яких 40 чоловіків та 24 жінки. Для порівняння використовували кров 15 здорових добровольців. Відтворюваність дослідження склала 94,9 %. Можливість здійснення запропонованої корисної моделі підтверджується прикладами. Приклад №1 Хворий Б., 74 роки, історія хвороби №9951. Був прийнятий до реанімаційного відділення Клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська з діагнозом ІХС: гострий інфаркт міокарду із зубцем Q нижніх відділів передньо-перетинкової ділянки, верхівки, бокової стінки лівого шлуночку. Гіпертонічна хвороба III ступеня. СН II А ст. NYHA II ФК. Діагноз гострого інфаркту верифіковано на підставі виникнення ангінозного епізоду, що супроводжувався ішемічними змінами ЕКГ і підвищенням рівня МВ-КФК. Хворий отримував стандартну терапію, у тому числі фібринолітичну та антитромбінову. Згідно з корисною моделлю у хворого визначили фрагментованість фібронектину плазми крові при надходженні, на 8 добу (закінчення антитромбінової терапії) і 21 добу (закінчення госпітального періоду). За результатами аналізу у даного хворого були відсутні фрагменти фібронектину з молекулярною масою 220 кДа в першу добу. На 8 добу цей фрагмент з'являвся та одночасно було виявлено нові фрагменти фібронектину з молекулярною масою менше 19 кДа, кількість яких зростала до 21 доби. На першу добу у хворого розвинулась кровотеча з ясен, віднесена до легкої за TIMI hemorrhage classification.Ha 8 добу ці ознаки зникли. Приклад №2 Хвора П., 58 років, історія хвороби №71318 Була прийнята у відділення реанімації Клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська з діагнозом ІХС: гострий інфаркт міокарда із зубцем Q передньо-перегородочної ділянки, верхівки, бокової стінки лівого шлуночка. СН І ст. NYHA II ФК зі збереженою систолічною функцією ЛШ. Діагноз гострого інфаркту веріфіковано на підставі виникнення ангінозного епізоду, що супроводжувався ішемічними змінами ЕКГ і підвищенням 5 рівня МВ-КФК. Хвора отримувала стандартну терапію. Згідно з корисною моделлю у хворої визначали фрагментованість фібронектину плазми крові при надходженні (перша доба), на 8 добу (закінчення антитромбінової терапії), на 21 добу (закінчення госпітального періоду). У хворої були відсутні фрагменти фібронектину з молекулярною масою 220 кДа в першу добу. На 8 добу відзначалась поява фрагментів фібронектину з молекулярною масою 220 кДа та низькомолекулярних фрагментів з розміром менше 19 кДа, кількість яких зростала до 21 доби. На 4 добу перебування в стаціонарі у жінки з'явилися множинні підшкірні крововиливи розміром від 1 см у діаметрі до 3-4 см та 15-20 см, що віднесені до легких за TIMI hemorrhage classification. Приклад №3 Хворий P., 58 років, історія хвороби №2002. Був прийнятий до реанімаційного відділення Клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська з діагнозом ІХС: гострий інфаркт міокарду із зубцем Q нижніх відділів лівого шлуночку. СН І ст. NYHA II ФК. Діагноз гострого інфаркту веріфіковано на підставі виникнення ангінозного епізоду, що супроводжувався ішемічними змінами ЕКГ І підвищенням рівня МВ-КФК. Хворий отримував стандартну терапію. Згідно з корисною моделлю у хворого визначили фрагментованість фібронектину плазми крові на 1,8 та 21 добу. У даного хворого виявили відсутність фрагментів фібронектину з молекулярною масою 220 кДа в першу добу, на 8 добу визначались фрагменти фібронектину з молекулярною Комп’ютерна верстка М. Ломалова 62292 6 вагою 220 кДа та менше ніж 19 кДа. Кількість останніх підвищувалась на 21 добу. На 4 добу перебування в стаціонарі у хворого розвинулась шлунково-кишкова кровотеча, що віднесена до помірних за ТІМІ hemorrhage classification. Наведені приклади свідчать, що відсутність в першу добу захворювання нативної субодиниці фібронектину з молекулярною масою 220 кДа та поява з 8 доби захворювання фрагментів фібронектину з молекулярною масою нижче 19 кДа є прогностичним фактором розвитку кровотечі вже з першої доби у госпітальному та післягоспітальному періоді захворювання у хворих з гострим інфарктом міокарду із зубцем Q. Запропонований спосіб прогнозування розвитку геморагічних ускладнень антикоагулянтної терапії гострого інфаркту міокарда із зубцем Q характеризується високою чутливістю та специфічністю і може бути використаний в кардіологічних відділеннях і клінічних лабораторіях. Технічний результат, що досягається при використанні корисної моделі, визначається дослідженням ступеня деградації фібронектину, який, в свою чергу, залежить від активності протеолітичних процесів у екстрацелюлярному матриксі та судинному руслі і відображає ступінь ураження судин та тромбоутворення. Застосування корисної моделі дозволить зменшити ризик виникнення кровотеч при використанні тромболітичних препаратів. Розроблений спосіб відповідає умові "промислова придатність", що дозволяє кваліфікувати його як "корисну модель", яка може бути використана у лабораторній діагностиці гострого інфаркту міокарда та моніторингу ефективності терапевтичних засобів. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601