Спосіб прогнозування антигіпертензивної ефективності лосартану і його комбінації з гідрохлортіазидом у чоловіків із гіпертонічною хворобою іі стадії

Спосіб прогнозування антигіпертензивної ефективності лосартану і його комбінації з гідрохлортіазидом у чоловіків із гіпертонічною хворобою II стадії, що передбачає проведення хворим оцінки об'єму талії, добового моніторування артеріального тиску, оцінки ендотелійзалежної вазодилатації 3 1) величина об'єму талії >104 см (ВШ=3,4); 2) величина добової варіабельності систолічного артеріального тиску (AT)>18 мм рт. ст. (ВШ=3,0); 3) наявність вазонстрикції плечової артерії на пробі з декомпресією (ВШ=2,7); 4) величина індексу НОМА - індексу інсулінорезистентності >2,32 (ВШ=1,4), де ВШ - відношення шансів подій; Спосіб здійснюється таким чином: пацієнтам, додатково до загально-клінічних досліджень, проводять оцінку об'єму талії, добове моніторування артеріального тиску, оцінку ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії за методикою Целемайера-Соренсена і стану чутливості тканин до інсуліну (показник НОМА, який розраховується за формулою Matthews та співавт.) та прогнозують характер антигіпертензивного ефекту лосартану і його комбінації з гідрохлортіазидом за наступними критеріями: 1) величина об'єму талії >104 см (ВШ=3,4); 2) величина добової варіабельності систолічного артеріального тиску (AT)>18 мм рт. ст. (ВШ=3,0); 3) наявність вазонстрикції плечової артерії на пробі з декомпресією (ВШ=2,7); 4) величина індексу НОМА - індексу інсулінорезистентності >2,32 (ВШ=1,4), де ВШ - відношення шансів подій. Наведені критерії свідчать, що ефективність прогнозування позитивного антигіпертензивного ефекту лосартану та його комбінації з гідрохлортіазидом зростає в 3,4 рази (ВШ=3,4) при об'єму талії >104 см, в 3,0 рази - при добовій варіабельності систолічного AT>18 мм рт. ст. і в 1,4 рази при значенні індексу НОМА>2,32. У свою чергу наявність парадоксальної реакції (вазоконстрикції) плечової артерії на декомпресію збільшує шанси позитивного антигіпертензивного ефекту лосартану і його комбінації з гідрохлортіазидом в 2,7 разів. Ефективність застосування різних комбінацій чинників у прогнозуванні позитивного антигіпертензивного ефекту лосартану і його комбінації з гідрохлортіазидом наведена на фіг. 1. Спосіб прогнозування був розроблений на основі комплексного обстеження 120 чоловіків із гіпертонічною хворобою II стадії і використанням 5 груп клініко-інструментальних показників: 1-а група - клініко-анамнестичні дані (n=22); 2-а - показники домашнього і добового моніторування AT (n=29); 3-я - ЕхоКГ-показники (n=38); 4-а - показники структурно-функціонального стану сонної та плечової артерій (n=12) і 5-а - біохімічні показники (n=9) за допомогою логістичної регресії (статистичний модуль "Nonlinear estimation", розділ "Logistic regression" пакета StatSoft "Statistica" v. 6.0) (Реброва О.Ю., 2006). У якості незалежних предикторів взяті лише ті чинники, які виявили статистично значущий вплив (р104 см (фактична величина - 118 см) + добова варіабельність систолічний AT>18 мм рт. ст. (фактична величина 20 мм рт.ст.) + індекс НОМА>2,32 (фактична величина - 2,41), що збільшує шанси позитивної антигіпертензивної ефективності лосартану і його комбінації з гідрохлортіазидом майже в 6 разів. Отже, слід думати, що хворий має високі шанси антигіпертензивної ефективності монотерапії лосартану або його комбінації з гідрохлортіазидом. Безперечно, у такого пацієнта лосартан може бути використаний як препарат 1-го ряда. Результати 6-місячного спостереження за хворим показали, що монотерапія лосартаном в дозі 100 мг на добу виявилась достатньо ефективною для досягнення цільового рівня AT і адекватного контролю AT протягом доби. Досягнення позитивного антигіпертензивного ефекту відбулось на 8 день лікування (збільшення дози препарату від 50 мг до 100 мг на добу здійснено на 6-й день лікування). Отже, "Спосіб прогнозування антигіпертензивної ефективності лосартану та його комбінації з гідрохлортіазидом у чоловіків із гіпертонічною хворобою II стадії" може використовуватись для прогнозування антигіпертензивної ефективністості лосартану або його комбінації з гідрохлортіазидом та оптимізації лікування даної категорії хворих. 5 62341 6 Таблиця 1 Незалежні чинники антигіпертензивної ефективності лосартану та його комбінації з гідрохлортіазидом у хворих із гіпертонічною хворобою II стадії (результати логістичної регресії) Незалежні чинники Об'єм талії в см (Z) Добова варіабельність CAT в мм рт. ст. (X) Парадоксальна вазоконстрикція на пробі з декомпресією (U) Індекс НОМА (Н) Примітки: 1. Регресійний логіт-коефіцієнт (bi) представляє собою натуральний логарифм (логітперетворення) відношення шансів подій (ВШ) для кожного відповідного чинника. Згідно величини ВШ чинника за допомогою рівняння логістичної регресії розраховували ВШ для прогнозуємої події (в даному випадку для позитивного антигіпертензив Комп’ютерна верстка Мацело М. Регресійний логіткоефіцієнт (bi) 1,22 1,10 Відношення шансів подій Р (ВШ) 3,4 0,019 3,0 0,022 0,99 2,7 0,034 0,34 1,4 0,048 ного ефекту лосартану). Результати остаточного розрахунку наведені в таблиці. 2 2. Інформативність отриманої моделі - х =7,76, р=0,005. Примітка. Z - величина об'єму талії в см; X величина добової варіабельності систолічного артеріального тиску в мм рт. ст.; U - парадоксальна вазонстрикція плечової артерії в відповідь на декомпресію; Н - величина індексу НОМА. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601