Спосіб вторинної нейропротекції сітківки при її регматогенному відшаруванні

Спосіб вторинної нейропротекції сітківки при її регматогенному відшаруванні, що полягає у проведенні хворим протизапальної терапії у вигляді інстиляцій та препарату окювайт-лютеїн за загальноприйнятою схемою та використанні нейропротекторних препаратів, який відрізняється тим, що хворим у післяопераційному періоді як нейропротектор призначають препарат кортексин по 10 мг внутрішньом'язово 1 раз на добу протягом 10 днів. (19) (21) u201103590 (22) 25.03.2011 (24) 25.08.2011 (46) 25.08.2011, Бюл.№ 16, 2011 р. (72) МЕТЕЛІЦИНА ІРИНА ПЛАТОНІВНА, ЛЕВИЦЬКА ГАЛИНА ВАСИЛІВНА, ГАФФАРІ САХБІ БЕН МОХАМЕД МОНСЕФ (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В.П.ФІЛАТОВА" 3 Новые технологии".- Калуга. - 1999.- С. 6-7.). Пікамілон сприяє посиленню кровообігу у сітківці, що також приводить до покращення гостроти зору (Пасечникова Н.В., Розанова З.А., Чаура A.T. Эффективность применения антигипоксического препарата пикамилон у больных с регматогенной отслойкой сетчатки // Офтальмол. журн. - 2005.- № 1.С. 4-7.). Оксибрал підвищує стійкість сітківки до гіпоксії, що проявляється підвищенням активності окисно-відновних ферментів, стабілізацією мембран лізосом та підвищенням стійкості механізму акумуляції енергії в дихальному циклі мітохондрій, що знижує частоту розвитку вираженої вторинної макулодистрофії (Масуднасери Михран, Путиенко А.А. Применение оксибрала в послеоперационном периоде у больных с регматогенной отслойкой сетчатки, развившейся на фоне высокой осложненной миопии // Збірник наукових праць "Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології". - 2007. - Вип. 5-6. - № 80-81. - С. 208213; Путиенко А.А. Масуднасери Михран. Результаты применения оксибрала в послеоперационном периоде у больных с регматогенной отслойкой сетчатки // Офтальмол. журн. - 2008. - № 4. - С. 4548). Кожен з цих способів має ряд недоліків. Так, сеталон використовують шляхом парабульбарних або інтравітреальних ін'єкцій, що має ризик пошкодження тканин ока або розвитку інфекційних ускладнень. Крім того, таке введення препарату треба проводити в умовах стаціонару. Препарат пікамілон тільки збільшує кровообіг в головному мозку та сітківці, але не впливає на метаболічні процеси в цих тканинах, що потребує додаткового вживання інших медикаментів. Крім того, пікамілон, як і інші препарати, що застосовуються для покращення кровопостачання, викликає синдром "викрадання", посилюючи кровообіг переважно у здоровій тканині. Ретинопротекторний ефект оксибралу досягається за умови довготривалого використання препарату (протягом двох місяців). Прототипом пропонованого способу є спосіб лікування хворих з РВС препаратом ретиналамін, який в умовах комплексного лікування дозволяє підвищити гостроту зору і об'єм периферичного зору та прискорює процес реабілітації (Иванов С.В., Машковцев В.М., Черыгова Е.Г. Первый опыт применения ретиналамина в комплексном лечении больных с регматогенной отслойкой сетчатки // Сборник тезисов научно-практической конференции "Современные технологии лечения витреоретинальной патологии - 2010". Москва, 18-19 марта 2010 г. - М.: ФГУ "МНТК "Микрохирургия глаза", 2010. - С. 51-52). Проте цей метод також має ряд недоліків, в тому числі, необхідність введення препарату не тільки внутрішньом'язово, але сукупно з парабульбарними ін'єкціями, що може викликати пошкодження тканин ока. Крім того, таке введення необхідно проводити в умовах стаціонару. Одним з перспективних напрямків нейропротекції є застосування препаратів, що мають комплексну мультимодальну нейропротекторну дію, в першу чергу нейропептидів, які проникають через гематоенцефалічний бар'єр і виявляють багатос 62494 4 торонню дію на центральну нервову систему, що супроводжується високою ефективністю і вираженою спрямованістю їх дії [Бурчинський С.Г., 2007]. До основних напрямів вторинної нейропротекції належить: - антиоксидантна терапія; - гальмування місцевої запальної реакції; - поліпшення трофічного забезпечення мозку (нейротрофіни); - нейроімуномодуляція (нейропептиди); - регуляція рецепторних структур (гангліозиди) [Мамчур В.И. и др., http:/7rpt.healthua.com/article/126.html]. Відомо, що нейропептиди здатні регулювати активність про- і протизапальних цитокінів через модуляцію активності їх рецепторів. При цьому відновлення нормального балансу цитокінів відбувається більш ефективно, ніж при дії на окремі цитокінові системи. Одним з найбільш перспективних нейропептидних препаратів для застосування в неврології є кортексин, який представляє збалансований комплекс нейропептидів, L-амінокислот, вітамінів і мікроелементів. Препарат має різноманітний і різнобічний спектр фармакологічної дії: ноотропна, нейротрофічна, нейрометаболічна, антиоксидантна, нейромедіаторна, адаптогенна, а також стрес- і геропротекторна. Даний препарат усуває дисбаланс гальмівних і збуджуючих амінокислот, має ГАМК-ергічний потенціал. Вплив кортексину на цитокіновий обмін здійснюється через систему протизапальних цитокінів, в результаті чого поліпшується нейротрофічне забезпечення нервового волокна і зменшується аутоімунна агресія, що сприяє відновленню та зростанню аксонів [Герасимова М.М., Петушков О.Ю., 2004]. Таким чином, основними механізмами дії кортексину є: 1. Регулювання співвідношення гальмівних і збуджуючих амінокислот. 2. Підвищення вмісту ГАМК, серотоніну, дофаміну. 3. Антиоксидантна дія. 4. Стимуляція репаративних і нейротрофічних процесів. 5. Нейропротекторна дія. 6. Протизапальна дія (зниження аутоімунних процесів, підвищення протизапальних і зниження прозапальних цитокінів) [Кузнецов В.В. Кортексин в терапии церебральной патологии // http: www.zdravo.in.ua]. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу лікування хворих з РВС шляхом застосування нейротропного препарату, який регулює експресію про- і протизапальних цитокінів, нормалізує рівень цитокінів, за рахунок чого створюються сприятливі умови для захисту клітин сітківки, які потерпали від метаболічних порушень, що в кінцевому результаті дозволяє підвищити кореговану гостроту зору і розширити сумарні межі поля зору у хворих РВС в ранньому післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується тим, що у способі вторинної нейропротекції сітківки при її регматогенному відшаруванні, що полягає у про 5 62494 веденні хворому протизапальної терапії у вигляді інсталяцій та препарату окювайт-лютеїн за загальноприйнятою схемою та використанні нейропротекторних препаратів, відповідно до корисної моделі, хворим у післяопераційному періоді як нейропротекторний препарат призначають кортексин по 10 мг внутрішньом'язово 1 раз на добу протягом 10 днів. 6 Згідно з корисною моделлю лікування РВС відбувається за рахунок регуляції дисбалансу про- і протизапальних цитокінів, зниження локального запалення, що в кінцевому результаті направлено на уривання процесів, що призводять до загибелі клітин, як наслідків хронічної ішемії. Причинно-наслідкові зв'язки Вживання препарату кортексин Запобігає загибелі клітин сітківки за рахунок наявності нейропротекторних властивостей, антиоксидантної дії, стимулювання репаративних і нейротрофічних процесів, зниження запальної реакції шляхом регуляції експресії про- і протизапальних цитокінів Вживання препарату кортексин по 10 мг внутрішньо- Дозволяє нормалізувати рівень цитокінів, що знижує м'язово 1 раз на добу протягом 10 днів ступінь запальної реакції, створюючи сприятливі умови для захисту клітин сітківки при РВС Запропонований спосіб виконується наступним чином: хворому на РВС, на фоні протизапальної (стероїдної і нестероїдної) терапії у вигляді інстиляцій та препарату окювайт-лютеїн за загальноприйнятою схемою, у післяопераційному періоді призначають препарат кортексин по 10 мг внутрішньом'язово 1 раз на добу протягом 10 днів. Розроблений спосіб був використаний у 44 хворих з РВС (основна група). Групу контролю Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко склали 45 осіб. Групи достовірно не відрізнялися за основними клінічними ознаками, типами хірургічного лікування та рівнем про- (ІЛ-β і IЛ-6) та протизапальних (ІЛ-4 і ІЛ-10) цитокінів. Строк спостереження склав 3 і 6 місяців. Застосування препарату в післяопераційному періоді в основній групі дозволило достовірно підвищити гостроту зору у порівнянні з контрольною як у період 3 так і 6 місяців повторного обстеження хворих. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601