Спосіб лазерного лікування хворих з резидуальним відшаруванням макулярного нейросенсорного епітелію після успішних хірургічних втручань при регматогенному відшаруванні сітківки

Спосіб лазерного лікування хворих з резидуа 3 30093 regmatogenius retinal detachments with spared macula preoperatively. Retina, 2003, 23: 69-75]. Авторами не знайдено способів лікування РВНЕ у вітчизняній та зарубіжній літературі. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки способу лікування хворих з резидуальним відшаруванням нейроепітелію макулярної зони після успішних хірургічних втр учань при регматогенному відшаруванні сітківки шляхом виконання селективної лазерної коагуляції з розрахованими параметрами коагуляції, що забезпечує вибіркову дестр укцію пігментно-епітеліального шару і за рахунок цього досягається максимально можливе відновлення гостроти зору. Виконання селективної лазерної коагуляції з розрахованими параметрами коагуляції, необхідними для конкретної клінічної ситуації дозволяє отримати ряд переваг: - забезпечується мінімізація негативного впливу лазерного випромінювання на сітківку та судинну оболонку; - викликаний терапевтичний ефект призводить до прискореного поступового зменшення ділянки відшарування нейросенсорного епітелію за висотою та площиною та досягнення резорбції субретинальної рідини у макулярній зоні; - прискорення повного прилягання сітківки. 4 Сукупність вище перелічених ознак забезпечує можливість проведення якісної селективної лазерної коагуляції пігментного епітелію сітківки на межі та у зоні резидуального відшарування фоторецепторів макулярної ділянки, що дозволяє прискорити термін розсмоктування субретинальної рідини, покращити післяопераційний перебіг хірургічного відшарування сітківки, досягнути повного прилягання сітківки, зменшити негативний вплив резидуального відшарування нейросенсорного епітелію на післяопераційну гостроту зору. Поставлена задача вирішується тим, що згідно корисній моделі у способі лікування хворих з резидуальним відшаруванням нейроепітелію макулярної зони після успішних хірургічних втр учань при регматогенному відшаруванні сітківки виконують селективну лазерну коагуляцію пігментного епітелію сітківки на межі та у зоні резидуального відшарування фоторецепторів макулярної ділянки лазером з довжиною хвилі 532нм та параметрами: експозиція 0,01с, діаметр променя 50мкм, скважність 0,1с, потужність від 0,05 до 0,14Вт, тривалість серії імпульсів 1с. Згідно з корисною моделлю наступає прискорення повного прилягання сітківки, внаслідок проведення селективної лазер коагуляції пігментного епітелію сітківки макулярної зони. Причинно-наслідкові зв'язки: «...проведення селективної лазеркоагуляціі на межі та у зоні резидуального відшарування нейросенсорного епітелію макулярної ділянки...» Це призводить до повного прилягання сітківки в макулярній зоні за рахунок стимуляції всмоктування рідини із субретінального простору пігментним епітелієм за більш короткий термін, що зменшує негативний вплив резидуального відшарування сітківки на функцію нейроепітелію Запропонований спосіб виконується наступним чином: резидуальне відшарування нейросенсорного макулярного епітелію діагностується за допомогою методу оптичної когерентної томографії (ОКТ) у якомога коротший термін при достатній прозорості середовищ після успішного втручання з приводу регматогенного відшарування сітківки. Метод ОКТ дозволяє пошарово візуалізувати нейроепітелій сітківки з вимірюванням структур та відстаней з роздільною здатністю 10-20мкм, і достатньо точно визначити розміри остаточного макулярного відшарування за висотою та протяжністю у шести меридіанах. Згідно запропонованого способу лікування проводиться селективна лазеркоагуляція пігментного епітелію сітківки з попередженим руйнуванням фоторецепторів за слідуючими параметрами: довжина хвилі 532нм, експозиція 0,01с, діаметр променя 50мкм, скважність 0,1с, потужність 0,05-0,14Вт. Через 1 місяць виконується ОКТ контроль стану макулярної зони, при необхідності вирішується питання про додаткову селективну лазеркоагуяцію за відповідними параметрами. Метод апробовано у Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова. Проведено аналіз трьох історій хвороб, трьох очей з резидуальним відшаруванням нейросенсорного макулярного епітелію за даними ОКТ, на яких було прове дено успішне втручання з приводу регматогенного відшарування сітківки. У всіх випадках була виконана селективна лазеркоагуляція пігментного епітелію макулярної зони з упередженим руйнуванням фоторецепторів. Ускладнень відмічено не було. У всіх випадках вже через 1 місяць після лазерного лікування спостерігалось зменшення ділянки відшарування на 97-120мкм по висоті та 240-360мкм за протяжністю. Максимально коригована гострота зору до лазерної операції складала 0,09-0,2; через 1 місяць після коагуляції - 0,140,35. Конкретний прилад: Хвора Ом., історія хвороби №, амб.карта №, з резидуальним відшаруванням нейросенсорного макулярного епітелію, діагностованим ОКТ через 1 місяць після успішного втручання з приводу регматогенного відшарування сітківки. Хвора відмічала викривлення ліній, що зберігалися сталими протягом 2-3 останніх тижнів. Величина резидуального відшарування складала 280мкм по висоті 1050мкм за протяжністю. Проведено селективну лазер коагуляція пігментного епітелію макулярної зони. Через 1 місяць зареєстровано зменшення остаточного відшарування на 120мкм по висоті та 360мкм за протяжністю, через 2 місяці зареєстроване повне прилягання нейроепітелію сітківки. Гострота зору до лазеркоагуляції - 0,2 (з максимальною корекці 5 30093 єю), а через 1 місяць - 0,35 (з максимальною корекцією) при покращенні суб'єктивної оцінки хворої через зменшення викривлень ліній. Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 6 Результати дозволяють зробити висновок про високу ефективність лікування за запропонованим методом. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601