Спосіб стимуляції заплідненості самок сільськогосподарських тварин
Номер патенту: 62765
Опубліковано: 12.09.2011
Автори: Мельничук Сергій Дмитрович, Безверха Любов Миколаївна, Шеремета Віктор Іванович
Формула / Реферат
Спосіб стимуляції заплідненості самок сільськогосподарських тварин, що включає згодовування біологічно активного препарату, який відрізняється тим, що тваринам, які прийшли в першу статеву тічку, відразу після другого штучного осіменіння згодовують вранці впродовж трьох днів метаболічний препарат нейротропної дії в об'ємі 20 мл.
Текст
УКРАЇНА (19) UA (11) 62765 (13) U (51) МПК (2011.01) A61D 19/00 A01K 67/00 ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ видається під відповідальність власника патенту ОПИС ДО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ (54) СПОСІБ СТИМУЛЯЦІЇ ЗАПЛІДНЕНОСТІ САМОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН 1 2 Таблиця 1 Група Контрольна Дослідна 1 Дослідна 2 Дослідна 3 Препарат n Фізіологічний розчин Глютам 1М Глютам 1М Глютам 1М 30 30 30 30 * - перший день осіменіння 0* 20 мл 20 мл 40 мл Дні статевого циклу 1 2 20 мл 20 мл 20 мл 20 мл 40 мл 40 мл 20 мл 20 мл (13) (19) Схема згодовування біологічно активного препарату свиноматкам породи велика біла 62765 моделі, тваринам, які прийшли в першу статеву охоту, відразу після другого штучного осіменіння згодовують вранці впродовж трьох днів нейротропний препарат метаболічної дії в об'ємі 20 мл. Приклад. Досліди проводились на агрокомбінаті "СВАТ Калита" смт. Калита, Броварського району, Київської обл. на свиноматках великої білої породи. Було сформовано 4 групи свиноматок великої білої породи по 30 голів. У групи відбирали свиноматок за чергою виявлення статевої охоти після відлучення поросят. Групи формували за принципом груп-аналогів за породою, живою масою, вгодованістю та кількістю опоросів. Свиноматки мали середню вгодованість та живу масу 180-200 кг. Свиноматкам I-ої дослідної групи згодовували глютам 1М на 0-3 день статевого циклу, в дозі 20 мл; II-ої - на 0-2 день, в об'ємі 40 мл; ІІІ-ої - на 13 день, в об'ємі 20 мл. Контрольним тваринам згодовували по 20 мл фізіологічного розчину (табл. 1). (11) Корисна модель належить до сільського господарства, а саме до розведення тварин. Відомий спосіб стимуляції відтворної здатності самок сільськогосподарських тварин [Патент № 49233 опубл. 26.04.10, бюл. № 8 Спосіб стимуляції відтворної здатності самок сільськогосподарських тварин], який включає внутрішньом'язеве введення препарату "Глютам 1М" в дозі 10 мл у ділянку шиї за вухом після першого або другого штучного осіменіння та впродовж наступних двох днів. Недоліком даного способу є значні затрати праці, що знижує можливість його використання в промислових комплексах. В основу корисної моделі ставиться задача при менших затратах часу і праці збільшити заплідненість на 10-15 % у свиноматок після першого штучного осіменіння. Задача вирішується тим, що використовується спосіб стимуляції заплідненості самок сільськогосподарських тварин, який включає згодовування біологічно активного препарату, згідно корисної U (57) Спосіб стимуляції заплідненості самок сільськогосподарських тварин, що включає згодовування біологічно активного препарату, який відрізняється тим, що тваринам, які прийшли в першу статеву тічку, відразу після другого штучного осіменіння згодовують вранці впродовж трьох днів метаболічний препарат нейротропної дії в об'ємі 20 мл. UA (21) u201102920 (22) 12.03.2011 (24) 12.09.2011 (46) 12.09.2011, Бюл.№ 17, 2011 р. (72) ШЕРЕМЕТА ВІКТОР ІВАНОВИЧ, МЕЛЬНИЧУК СЕРГІЙ ДМИТРОВИЧ, БЕЗВЕРХА ЛЮБОВ МИКОЛАЇВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ 3 20 мл 20 мл 20 мл 3 62765 У господарстві корм свиноматкам давали два рази на добу: вранці з 9.00 до 9.30 та ввечері з 15.00 до 15.30. Тваринам згодовували повноцінний комбікорм власного виробництва за спеціальною рецептурою СК-6. Добова доза рідкого корму становить 13,6 л на добу, що в перерахунку на сухий комбікорм становить 3-4 кг на голову. Препарати піддослідним тваринам давали індивідуально вранці в корм, який вони поїдали повністю. Після відлучення поросят, в 28-30 денному віці, свиноматок утримували в групових станках по 15 гол. Свиноматок у статевій охоті відбирали, за допомогою кнура-пробника, два рази на добу. Вибраних свиноматок розміщували в індивідуальних станках і осіменяли штучно попередньо розбавленою спермою два рази з проміжком у 18 годин, за допомогою катетерів "SCHIPPERS". Аналіз отриманих даних показав, що у супоросних свиноматок 3-ї дослідної групи заплідненість 4 була вищою на 13,3 %, ніж у контрольній групі. У Iій і ІІ-ій дослідних і контрольній групах заплідненість свиноматок була майже однаковою (табл. 2). Отже, згодовування свиноматкам препарату "Глютам 1М" у дозі 20 мл, протягом трьох днів, починаючи з першого дня статевого циклу сприяє збільшенню заплідненості порівняно з контрольною та дослідними групами. Холостих свиноматок у контрольній, I-ій та ІІ-ій дослідних групах було 16,7 %, 16,7 % та 20,0 % відповідно. Серед холостих тварин у цих групах кількість незапліднених свиноматок після першого опоросу становила 60 %, 80 % та 83,3 % відповідно. Важливо встановити чинник, який обумовив неплідність цих свиноматок після першого осіменіння, чи не зумовлена вона в дослідних групах впливом препарату. Таблиця 2 Заплідненість піддослідних свиноматок Група, n=30 Показник Супоросні, гол Холості, гол Заплідненість, % контрольна 25 5 83,3±6,91 У контрольній групі інтервал від першого осіменіння до другого становив 20,8 днів, тобто був майже однаковим із тривалістю нормального статевого циклу. Це свідчить про те, що в статевій системі самки яйцеклітини не запліднилися або була відсутня овуляція. Оскільки тварин осіменяли одні і ті ж досвідчені техніки, годівля та утримання ідентичні, то можна зробити припущення, що неплідність була зумовлена відсутністю овуляції. Інтервал від першого осіменіння до другого у холостих свиноматок І та II дослідних груп у порівнянні із контрольною був більший на 5,5 днів (20,9 %), (р < 0,05) та на 2,2 дні (9,6 %) відповідно. Більший інтервал між осіменіннями у дослідних тварин I-ої та ІІ-ої груп, мабуть, зумовлений позитивним впливом препарату на овуляцію фолікулів у свиноматок. При чому у свиноматок першої групи овулювала більша кількість фолікулів, ніж у ІІ-ої. Лізис жовтих тіл і доімплантаційних ембріонів, очевидно, і зумовив збільшення тривалості між осіменінням у дослідних свиноматок. Для всіх груп у яких були холості свиноматки характерним є значна різниця в тривалості періоду від відлучення до осіменіння, так в контрольній і IIій дослідній групі у холостих свиноматок цей період був коротший на 3,7 днів (25,2 %) та 5 днів І 25 5 83,3±6,91 дослідна II 24 6 80±7,30 III 29 1 96,6±3,30 (35 %) порівняно із супоросними. У I-й дослідній групі цей показник у холостих свиноматок був довший на 4 дні (24,1 %), ніж у вагітних. Слід відмітити, що цей показник має великі коефіцієнти мінливості, які коливаються в холостих і супоросних свиноматок у межах 79,5 % - 144,8 %. Ліміт тривалості цієї ознаки в групах холостих свиноматок становить у контрольній групі 4-26 днів, у I-ій дослідній - 3-34 днів, у ІІ-ій - 3-29 днів, а у супоросних - 3-74 днів, 3-50 днів, 3-37 днів відповідно. Тобто, мінливість у групах холостих і супоросних свиноматок була майже однаковою, тому можна вважати, що ця ознака немала негативного впливу на заплідненість самок. У контрольній групі між супоросними та холостими свиноматками різниця за віком, живаю масою, кількістю опоросів, багатоплідністю, періодом від опоросу до осіменіння та періодом від відлучення до осіменіння була в межах похибки. Маса гнізда і кількість поросят під час відлучення в холостих свиноматок була більшою на 7,8 % і 11,1 % порівняно із супоросними, але дана різниця була в межах похибки. Тобто дані ознаки не могли спричинити неплідність після першого осіменіння (табл. 3). 5 62765 6 Таблиця 3 Деякі ознаки супоросних (С) та холостих (X) піддослідних свиноматок Група контрольна Ознаки дослідна I Вік, міс. Жива маса, кг Кількість опоросів Багатоплідність, гол. Період від опоросу до осіменіння, дн. Період від відлучення до осіменіння, дн. Кількість поросят при відлученні, гол. Маса гнізда під час відлучення, кг II С 16,8±0,34 194,9±1,10 1,5±0,10 10,1±0,42 X 16,4±0,74 191,4±4,19 1,4±0,24 10,8±0,75 С 16,8±0,34 195,4±0,96 1,6±0,10 10,9±0,26 X 16±0,77 190,4±3,18 1,2±0,10 9,8±0,20* С 17±0,32 194,6±1,20 1,5±0,10 10,89±0,47 X 16±0,63 187,8±1,99* 1,2±0,16 10,2±0,90 37,8±3,62 39,6±4,15 38,6±2,65 43,0±6,95 39,2±2,52 34,2±5,32 14,7±4,26 11±3,91 12,6±2,79 16,6±7,18 14,3±2,32 9,3±3,85 9,6±0,63 10,8±0,58 9,8±0,50 10,0±0,70 9,6±0,80 10,2±0,75 70,8±5,60 76,8±7,00 76,8±1,82 65,6±6,9 68,8±4,9 69,7±6,74 *р < 0,01 У I-й дослідній групі холості свиноматки порівняно із супоросними мали в останньому опоросі перед дослідженнями вірогідно (р < 0,01) меншу на 10 % багатоплідність, і на 14,6 % меншу масу гнізда при відлученні. Але у холостих свиноматок період від опоросу до першого осіменіння був більший на 4,4 дні (10,2 %). Тобто відновний період у них був триваліший, за меншої молочності. Тому різниця між цими ознаками у супоросних і холостих свиноматок може свідчити про порушення в статевій системі холостих самок після попереднього опоросу, що, очевидно, зумовило їх неплідність. У II-ій дослідній групі холості свиноматки мали вірогідно (р < 0,01) меншу на 3,5 % живу масу порівняно із супоросними. Кількість поросят підчас відлучення у них була більшою на 5,9 %, ніж у супоросних тварин. Але маса гнізда при відлученні була майже однаковою із супоросними тваринами. Ці самки також мали коротшу на 5 днів (12,8 %) тривалість періоду від опоросу до осіменіння. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Існує думка, що морфофункціональні процеси, пов'язані з відтворенням, вимагаючи певних енергетичних і пластичних метаболітів, через нейроендокринну регуляцію вступають у конкуренцію з процесами росту живої маси, що негативно впливає на приживлення ембріонів, і могло у даному випадку послужити причиною неплідності [7]. Отже, проведений аналіз засвідчив, що згодовування свиноматкам препарату після першого осіменіння в різні дні статевого циклу, скоріше за все, не зумовило їх неплідність. Індивідуальний аналіз показав, що у трьох дослідних тварин (по одній в кожній групі) могла бути рання ембріональна смертність, оскільки термін від першого до другого осіменіння становив 30-37 днів. Висновок. У свиноматок, яким згодовували препарат "Глютам 1М" протягом 3-х днів, починаючи з другого дня осіменіння заплідненість була на рівні 96,6 %, що більше на 13,3 %, ніж у контролі. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for stimulating fertilization of females of farm animals
Автори англійськоюSheremeta Viktor Ivanovych, Melnychuk Serhii Dmytrovych, Bezverkha Liubov Mykolaivna
Назва патенту російськоюСпособ стимуляции оплодотворяемости самок сельскохозяйственных животных
Автори російськоюШеремета Виктор Иванович, Мельничук Сергей Дмитриевич, Безверхая Любовь Николаевна
МПК / Мітки
МПК: A61D 19/00, A01K 67/00
Мітки: заплідненості, стимуляції, тварин, самок, сільськогосподарських, спосіб
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-62765-sposib-stimulyaci-zaplidnenosti-samok-silskogospodarskikh-tvarin.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб стимуляції заплідненості самок сільськогосподарських тварин</a>
Попередній патент: Спосіб одержання подвійного дифосфату літію-феруму (ііі)
Наступний патент: Спосіб одержання подвійного дифосфату калію-хрому (ііі)
Випадковий патент: Установка для виміру обсягу газу, що виділився