Спосіб визначення характеру запальних змін в стінці жовчного міхура

1. Спосіб визначення характеру запальних змін в стінці жовчного міхура та в оточуючій навколо неї паренхімі печінки в записаному на термопапері ультразвуковому зображенні, який відрізняється тим, що покращують візуалізацію за 3 важливо визначити зону ушкодження паренхіми печінки та здійснити виміри таких змін. Визначення межі розповсюдження запального процесу залежить від можливостей зорового апарату лікаря розпізнавати всі відтінки сіро-шкального ультразвукового зображення. Тому визначення характеру запального процесу поки що залишається операторозалежним і не підлягає стандартизації. Накопичення фіброзно-склеротичних включень в стінці жовчного міхура є результатом кінцевого етапу перебігу запального процесу, але і тут відсутні чіткі об'єктивні критерії якісних відмінностей накопичених патологічних змін. Заявлений спосіб визначення характеру запальних змін в стінці жовчного міхура та в оточуючій навколо неї паренхімі печінки ґрунтується на використанні створеної комп'ютерної програми, яка дозволяє отримати більш чітке та якісне зображення внаслідок застосування математичних фільтрів. Проаналізовані введені в комп'ютер термозаписи ультразвукових зображень з різними проявами гострого та хронічного холециститу, які оброблені 10 фільтрами з отриманням оновлених зображень. Методом експертної оцінки надали перевагу трьом фільтрам - це Color Emboss, Hipass, Edge Enhance. Кожний із них здатний покращити зображення в слизовій, власне в стінці жовчного міхура, та поглибити аналіз змін в оточуючій навколо неї паренхімі печінки за рахунок отримання більш якісного та контрастного рисунку. Встановлено, що всі відтінки сірої шкали ультразвукового зображення відповідають різним морфологічним змінам, а застосування фільтрів покращує первинне ультразвукове зображення їх. Відомості, які підтверджують можливість здійснення корисної моделі. Переваги ультразвукового оновленого зображення підтверджується на прикладі порівняння висхідного зображення незміненої стінки жовчного міхура (Фото 1) та результатом комп'ютерної обробки його з використанням фільтру Color Emboss (Фото 2). Порівняння цих двох зображень дає підстави стверджувати, що отримане більш чіткіше зображення оновленої за допомогою фільтра незміненої стінки жовчного міхура та оточуючої навколо неї нормальної паренхіми печінки. Таке оновлене зображення може бути прийняте в подальшому за відповідний нормальний базисний еталон. Порівняння з ним буде сприяти визначенню активності перебігу гострого холециститу у різних хворих. Ультразвукова картина при гострому гангренозному холециститі характеризується потовщенням слизової та подальшим деструктивним ушкодженням власне стінки, що спричиняє формуванню ефекту багатошаровості її. Такі зміни в стінці жовчного міхура, що супроводжуються втратою нею однорідності, можуть сприяти поширенню запального процесу за межі її (Фото 3). Використання фільтра Edge Enhance дозволило більш якісно диференціювати патологічні зміни в стінці жовчного міхура та визначитись з ймовірним розповсюдженням запального процесу за межі її в паренхіму печінки. Це досягається на підставі використання відповідних обчислювальних пара 63307 4 метрів, закладених в фільтрі, які дозволяють на ультразвукових зображеннях, зафіксованих на термопапері, під час комп'ютерної обробки їх поглиблено та детально проаналізувати зміни в самій стінці жовчного міхура і паренхімі печінки, що межує з нею (Фото 4) [1]. Математичний апарат фільтра спроможний на підставі виконання відповідних операцій визначити появу відмінних, тобто патологічних змін в порівнянні з ділянками незміненої структури, які мають постійний рівень яскравості пікселів. Таким чином, формується оновлене ультразвукове зображення, в якому ті частини, де відбулись структурні зміни стають світлими, а всі інші незмінені - залишаються темними [1]. Ультразвукове зображення записаного на термозаписі гострого калькульозного холециститу, здійсненого в звичайному В режимі, характеризується потовщенням слизової та стінки жовчного міхура (Фото 5). Співставлення цього висхідного зображення з зображенням після застосування фільтра Hipas дає підстави стверджувати, що він здатний сприяти значному підвищенню чіткості контурів як конкрементів, слизової так і власне самої стінки жовчного міхура (Фото 6). Такий позитивний ефект фільтра досягається за рахунок використання операторів математичної програми, які, аналізуючи записане на термопапері ультразвукове зображення, здатні додатково збільшити кількість пікселів, які допомагають детальніше вивчити характер набутої неоднорідності структури (1). Тобто використання фільтра Hipass дозволяє розпізнавати мілкі деталі структури, які мали початково розфокусований характер в результаті помилок при формуванні ультразвукового зображення або обмежена здатність їх аналізу є наслідком конструктивної неуніверсальності самого ультразвукового апарату [2]. Після застосування математичних фільтрів на оновлених ультразвукових зображеннях вдається більш чітко здійснити виміри як самої стінки, так і проаналізувати зміни в паренхімі печінки, що примикає до неї. Наведені переваги застосування кожного із цих фільтрів при обробці ультразвукового зображення в порівнянні з висхідним зображенням дають підстави рекомендувати їх для подальшого впровадження в практику. Експертна оцінка співставлення ультразвукових зображень, отриманих в звичайному В режимі з зображеннями після використання вищевказаних фільтрів, засвідчують покращення якості оновлених зображень, що сприяє підвищенню рівня та якості діагностики. Подібні висновки ґрунтуються на підставі вивчення паралелей між ультразвуковими зображеннями стінки жовчного міхура, оточуючій навколо неї паренхімі печінки до оперативного втручання з об'єктивними проявами патологічних змін, виявлених під час операції та висновками цитологічних досліджень. Заявлений спосіб покращення діагностики ультразвукових зображень внаслідок застосування математичних фільтрів при комп'ютерній обробці термозаписів, здійснених у хворих з різними проявами гострих запальних змін в самій стінці жовчного міхура та в паренхімі печінки навколо неї, 5 переконливо довів покращення рівня діагностики. Це вказує на перспективність використання створеної авторами математичної програми для комп'ютерної обробки ультразвукових зображень з використанням фільтрів Color Emboss, Hipass та Edge Enhance, які сприяють оновленню та покращенню ультразвукового зображення. Особливо доцільно її використовувати для обробки термозаписів, здійснених на застарілих моделях ультразвукових апаратів. Використання цієї програми буде сприяти більш аргументованому визначенню клінічної тактики подальшого лікування. Джерела інформації: 1. Б. Яне. Цифровая обработка изображений; Техносфера, М., 2007. - 584 с. (С. 331-346, 433439, 497-508). 2. Р. Гонсалес, Р. Вуде. Цифровая обработка изображений; М., Техносфера, 2004. - 1072 с. (С. 197-219). Комп’ютерна верстка А. Рябко 63307 6 3. Р. Биссет, А. Хан. Дифференциальный диагноз при абдоминальном ультразвуковом исследовании; М.: Медицинская литература, 2007. - 456 с. (С. 21-186). 4. Ультразвуковая диагностика в хирургии: основные сведения и клиническое применение / под ред. Дж.К. Харнесса, Д.Б. Вишера; - пер. с англ. под ред. С.А. Панфилова. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2007. - 597 с. (С. 63-76). 5. А.А. Гринберг, Неотложная абдоминальная хирургия (справочное пособие для врачей). Под редакцией А.А. Гринберга. М.: Триада-Х, 2000. 496 с. (С. 146-164). 6. Биссет Р.А.Л. Дифференциальный диагноз при абдоминальном ультразвуковом исследовании / Р.А.Л. Биссет, А.Н. Хан: пер. с англ. - М.: Медицинская литература, 2007. - 456 с. (С. 139-146). Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601