Спосіб діагностики вегетативної нервової системи у часто хворіючих дітей

Спосіб діагностики вегетативної нервової системи у часто хворіючих дітей шляхом дослідження серцево-судинної системи, який відрізняється тим, що методом кардюінтервалографм з проведенням кліноортостатичної проби виявляють зміни Винахід відноситься до медицини, а саме до КЛІНІКИ внутрішніх хвороб і може бути використаний у діагностиці вегетативної нервової системи Найбільш близьким до запропонованого способу є робота [1], в якій розглядається метод діагностики функціональних резервів серцевосудинної системи у дітей при псевдотуберкульозі Стан вегетативної системи оцінювали з допомогою вивчення початкового вегетативного тонусу і вегетативної реактивності Проведені дослідження вегетативної системи з оцінкою початкового вегетативного тонусу і вегетативної реактивності виявляють ЧІТКІ зміни в системі гомеостазу Однак, використання методу оцінки вегетативної системи з допомогою вивчення вегетативної реактивності (ВР), початкового вегетативного тонусу (ПВТ) та вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ (ВЗД) у часто хворіючих дітей ГРВІ не відомо В основу запропонованого винаходу поставлена задача удосконалення способу діагностики вегетативної нервової системи шляхом визначення початкового вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ, що дає можливість з високим ступенем достовірності оцінити ступінь тяжкості захворювання і динаміку патологічного процесу у часто хворіючих дітей Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу методом кардюінтервалографм з про вегетативного гомеостазу і, враховуючи показники кардюінтервалограми та співвідношення індексу напруги, визначають симпатикотонічний тип вегетативного тонусу в гострому періоді захворювання з рівною частотою як при легких формах, так і при середньотяжких, незалежно від віку 52,08 ± 7,21% і 52,00 ± 6,68%, р < 0,01 ВІДПОВІДНО, тип вегетативної реактивності - пперсимпатикотонічний як при легких, так і при середньотяжких формах 72,92 ± 6,41% і 58,93 ± 6,57% ВІДПОВІДНО, послаблення вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ В гострому періоді при середньотяжких формах - 67,90 ± 5,84% (р < 0,001) веденням кліноортостатичної проби виявляють зміни вегетативного гомеостазу і, враховуючи показники кардюінтервалограми та співвідношення індексу напруги, визначають симпатикотонічний тип вегетативного тонусу в гострому періоді захворювання з рівною частотою як при легких формах, так і при середньоважких, незалежно від віку 52,08 ± 7,21% і 52,00 ± 6,68%, р < 0,01 ВІДПОВІДНО, тип вегетативної реактивностіпперсимпатикотонічний як при легких так і при середньотяжких формах 72,92 ± 6,41% і 58,93 ± 6,57% ВІДПОВІДНО, послаблення вегетативного за безпечення ДІЯЛЬНОСТІ в гострому періоді при середньоважких формах - 67,90 ± 5,84% (р < 0,001) Оцінка початкового вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ, проводилась методом кардюінтервалографм, з проведенням кліноортостатичної проби з послідуючим розрахунком індекса напруги Даний спосіб здійснюється слідуючим чином Оцінка адаптаційно-компенсаторних механізмів проводилась методом кардюінтервалографм Метод вимагає реєстрацію та математичний аналіз кардюінтервалограм (КІГ), що представляють собою масив із 100 послідовних кардюциклів .записаних у другому стандартному відведенні ЕКГ Для оцінки вегетативної реактивності за даним технічним рішенням використовували метод кардюінтервалографм з проведенням кліноортостатичної проби з послідуючим розрахунком ІН о ю 54709 Розраховували індекс напруги у ортоположенні (ІН2) до індекса напруги у спокої (ІН 1) Для визначення вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ використовували кліноортостатичну пробу В положенні лежачи вимірювали артеріальний тиск (AT) тричі з інтервалом 5 хвилин з розрахунком середньої величини АТс та АТд, частоту серцевих скорочень реєстрували на ЕКГ Після переходу по команді у вертикальне положення у хворого на протязі 10 хвилин з інтервалом 1 хвилина вимірювали АТс, АТд та частоту серцевих скорочень Потім хворий переходив у горизонтальне положення і на протязі послідуючих 4 хвилин з інтервалом 1 хвилина вимірювали досліджувані показники Оцінка початкового вегетативного тонусу проводилась методом кардюінтервалографм, завдяки використанню ІН АМ 0 ІН (в ум од) Під спостереженням знаходилось 120 часто та тривало хворіючих дітей у ВІЦІ ВІД 6 до 10 років в період загострення гострої респіраторної вірусної інфекції Контрольну групу становили 50 здорових дітей У 120 часто хворіючих дітей гостра респіраторна вірусна інфекція протікала у формі гострого стенозуючого ларинготрахеїту Як представлено в таблиці 1, при ОЦІНЦІ вегетативного тонусу, судячи по інтегральному показнику кардюштервалограмми-індексу напруги, симпатикотонічний тип вегетативного тонусу в гострому періоді захворювання реєстрували з рівною частотою, як при легких формах, так і при середньоважких формах, незалежно від віку (52,08 ± 7,21% і 52,00 ± 6,68%, р < 0,01 ВІДПОВІДНО) Ваготонічний тип вегетативного тонусу спостерігався в гострому періоді достовірно рідше, ніж у здорових обстежуваних (р < 0,02) так як і ейтонічний (р < 0,05) Як видно з таблиці 2, переважання симпатикотонічного типу вегетативного тонусу супроводжувалось однотиповою реакцією, яка заключалась у збільшенні ІН, із зменшенням показників моди (Мо) і варіаційного розмаху - (ДХ) Показники амплітуди моди (АМо), змінювались, переважно при середньоважкій формі захворювання В гострому періоді спостерігалось зміщення варіаційних пульсограм вліво по осі абсцис, вони складалися з меншої КІЛЬКОСТІ варіант, ставали більш звуженими та однорідними Зміни, описані вище, свідчать про підвищення симпатичного та зниження парасимпатичного впливу, що вказує на переважання екстракардиальної регуляції серцевого ритму та напруги механізмів адаптації В гострому періоді захворювання інтенсивність зв'язку між величинами ІН і Мо, ІН і ДХ була дещо меншою (г = -0,62 і г = -0,45, р < 0,01 ВІДПОВІДНО) МІЖ індексом напруги та АМо У здорових обстежуваних був виявлений сильний прямий корреляційний зв'язок (г = -0,79, р < 0,001) В розпал захворювання дана залежність ще більше збільшувалась (г = -0,93, р < 0,001) Таким чином, взаємовідношення складових ІН в гострому періоді захворювання вказує на переважання вегетативного каналу регуляції в порівнянні з гуморальним при відносному домінуванні значення його симпатичного відділу В періоді одужання у обстежуваних з легкою формою гострого стенозу ючого ларинготрахеїту частота реєстрації еитонічного та ваготонічного типів вегетативного тонусу збільшувалась в порівнянні з гострим періодом і становила 48,94 ± 7,29% і 44,68 ± 7,25% (р < 0,001) ВІДПОВІДНО Частота симпатикотонм зменшувалась і становила 6,38 ± 3,56% (р < 0,001) незалежно від віку У обстежуваних із середньоважким перебігом захворювання в періоді одужання частота реєстрації ваготонічного типу вегетативного тонусу була вищою як в порівнянні з гострим періодом, так і з показниками контрольної групи і становила 58,18 ± 6,65% (р < 0,002) В періоді одужання інтенсивність зв'язку між ІН і Мо, ІН і АМо суттєво не змінювалась (г = -0,63 і г = -0,97, р < 0,001 ВІДПОВІДНО), але спостерігалась тенденція ДО збільшення залежності між ІН ДХ (г = -0,54, р < 0,01) Виходячи з цього, можна констатувати, що в періоді виздоровлення ведучу роль відіграє парасимпатичний ВІДДІЛ вегетативної нервової системи, що свідчить про розвиток відновних процесів в організмі Таким чином, в гострому періоді гострого стенозуючого ларинготрахеїту виявлено напруження адаптаційно-компенсаторних механізмів незалежно від віку та ступеня важкості При цьому автономний контур регуляції не здатний був забезпечити управління системою кровообігу, тому регуляторні функції частково брала на себе ЦНС, що спостерігалось у зниженні показників Мо і ДХ, збільшенні АМо і ІН В періоді одужання спостерігається переважання парасимпатичного впливу, який слід вважати компенсаторним, що свідчить про розвиток відновних процесів в організмі після перенесеної інфекції Як видно з таблиці 3 в гострому періоді у ЧХД гострим стенозуючим ларинготрахеїтом, незалежно від віку та ступеня важкості, переважав пперсимпатикотонічний тип вегетативної реактивності Число хворих з нормальними та асимпатикотонічними типами вегетативної реактивності зменшувалось в порівнянні з показниками контрольної групи тільки при легкій формі захворювання При середньоважкій формі число ЧХД з асимпатикотонічним типом вегетативної реактивності залишалось практично незміненим В періоді виздоровлення, так, як і в гострому періоді, переважав пперсимпатикотонічний тип вегетативної реактивності Слід відзначити, що асимпатикотонічна вегетативна реактивність у реконвалесцентів з легкою формою гострого стенозуючого ларинготрахеїту зустрічалась рідше, ніж у хворих, що перенесли середньоважку форму захворювання (р < 0,05) та у дітей, що становили контрольну групу (р < 0,05) При рецидивуючому перебігу захворювання переважав асимпатикотонічний тип вегетативної реактивності (70,00 ± 14,49%, р < 0,002) Частота пперсимпатикотонічного типу вегетативної реактивності не відрізнялась від такої в контрольній групі (30,00 ± 14,49%) Нормальна вегетативна реактивність не реєструвалась В періоді одужання нормальна та асимпатикотонічна вегетативна реактивність реєструвалась з рівною частотою, а пперсимпатикотонічна вегетативна реактивність не реєструвалась На основі отриманих даних, як видно з таблиці 4, в гострому періоді захворювання при легкій формі частіше спостерігається посилення вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ (р < 0,05), а при середньоважкій формі-послаблення (р 54709 < 0,001) Послаблення вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ найбільш часто було представлено асимпатикотонічним варіантом кліноортостатичних показників, який реєструвався у 31,3% випадків при легкій формі і у 51,5% хворих з середньоважкою формою КЛІНІЧНО у даних хворих спостерігалось падіння систолічного та нерідко діастолічного тиску, який супроводжувався компенсаторним збільшенням частоти серцевих скорочень При цьому у 25% хворих з середньоважкою формою гострого стенозуючого ларинготрахеїту виникали скарги на головокружіння , головну біль, відчуття слабкості У 12,5% хворих, падіння AT сист було досить значним, проба була вимушено зупинена із-за можливості виникнення коллапса Ортостатична ГІПОТОНІЯ пов'язана із зменшенням мозкового кровообігу до критичної величини в результаті депонування крові у нижній половині тіла та недостатній вазоконстрикцм резистивних судин внаслідок недостатньої активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи При цьому збільшення частоти серцевих скорочень на фоні зменшення серцевого викиду не в змозі підтримувати необхідний хвилинний об'єм тривалий час Рідше в гострому періоді реєструвався інший патологічний варіант кліноортостатичної проби-симпатикотонічний (4,2% хворих з легкою формою та 10,7% обстежуваних з середньоважкою формою) Посилення вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ було представлено пперсимпатикотонічним варіантом кліноортостатичної проби (22% при легкій формі і 7,1% при середньоважкій формі) КЛІНІЧНО спостерігалось різке підвищення АТс, а в деяких випадках і АТд, що супроводжувалось значним підвищенням ЧСС, що свідчило про пперадаптацію, пов'язану із посиленням симпатико-адреналової системи Рідше в гострому періоді реєструвався тахікардичний варіант Кліноортостатична проба (12,5% при легкій формі і 10,7% при середньоважкій формі) характеризувалась підвищенням ЧСС під час ортостазу при відносно незміненому артеріальному тиску В періоді одужання спостерігалась тенденція до нормалізації вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ ТІЛЬКИ при легкій формі захворювання При середньоважкій формі ГРВІ число обстежуваних з послабленням вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ залишалось більшим, ніж в контрольній групі (р < 0,05) Нормальне вегетативне забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ реєструвалось на тому ж рівні, як і у дітей контрольної групи, а посилене дещо рідше Серед патологічних варіантів кліноортостатичної проби, переважав, так як і в гострому періоді асимпатикотонічний (21,3% при легкій формі і 27,3% при середньоважкій формі) При рецидивуючому перебігу захворювання ні у одного хворого не зареєстровано нормального варіанту кліноортостатичної проби Патологічні варіанти були представлені асимпатикотонічним (70%) і симпатикоастенічним (30%) В періоді одужання нормальний варіант кліноортостатичної проби зареєстрований у 40% хворих, а у решти спостережуваних зберігався асимпатикотонічний варіант Таким чином, при легких формах ГРВІ, в гострому періоді частіше спостерігалось посиленням вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СВІДЧИТЬ про напруження механізмів адаптації за рахунок активації симпатичного відділу вегетативної нервової системи При середньоважкій формі частіше реєструвалось послаблення вегетативного забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ, що вказувало на недостатність симпатичного відділу вегетативної нервової системи і, можливо, його знесилення В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб діагностики вегетативної нервової системи у часто хворіючих дітей з більш достовірною точністю оцінює ступінь порушення вегетативного гомеостазу, що дозволить своєчасно призначити хворим адекватну терапію Список літератури 1 А И Савчук Комплексное исследование кардиогемодинамики при псевдотуберкулезе у детей Автореф дис канд мед наук -1997 -16с Таблиця 1 Частота варіантів вегетативного тонусу по даним кардюінтервалографм у хворих 6-10 років гострим стенозуючим ларинготрахеїтом (в %) Легка Початковий вегетативний тогострий пенус ріод 35,42 ± 6,90* Ейтонічний р < 0,05 12,50 ± 4,77* Ваготонічний р < 0,02 52,08 ± Симптикотонічний 7,21* р < 0,001 форма період одужання Середньо важка форма гострий пері- період одужання од Контрольна група 48,94 ± 7,29 36,50 ± 6,46* 36,36 ± 6,01* р < 0,05 р < 0,05 53,52 ± 5 92 44,68 ± 7,25 12,50 ±4,42* 58,18 ± 6,65* р < 0,01 р < 0,002 30,99 ± 5,49 52,00 ± 6,68* р < 0,001 15,49 ±4,29 6,38 ± 3,56 5,46 ± 3,03 54709 Таблиця 2 Динаміка основних показників кардіоінтервалограми у хворих 6 - 1 0 років гострим стенозуючим ларинготрахеїтом Показники Мо АМо ДХ ІН Легка форма Середньоважка форма гострий період період одужання гострий період період одужання 0,618 ± 0,023* 0,600 ± 0,024* 0,703 ± 0,031 0,748 ± 0,027 р < 0,05 р < 0,01 22,20 ± 2,25* 12,95 ±1,23* 12,06 ±1,12* 18,21 ±1,52 р < 0,002 р < 0,05 р < 0,02 0,140 ±0,009* 0,287 ±0,031* 0,298 ± 0,033* 0,171 ± 0,029 р < 0,01 р < 0,01 р < 0,01 12 1,67 ±20,44* 39,40 ± 8,24* 213,07 ± 60,47* 40,58 ± 8,87* р < 0,05 р < 0,02 р < 0,01 р < 0,05 Контрольна група 0,698 ± 0,027 16,75 ± 1,00 0,199 ±0,013 69,51 ± 9,47 Таблиця З Частота варіантів вегетативної реактивності за даними кардюінтервалографм ЧХД 6 -10 років при ГРВІ (в Легка форма Гострий пе- Період виздоровлеїшя РЮД 18,75 ±5,38 29,79 ± 6,67* Нормальна * р