Спосіб кількісного виміру накопичених фіброзно-склеротичних включень в підшлунковій залозі

1. Спосіб кількісного виміру накопичених фіброзно-склеротичних включень в підшлунковій залозі по ультразвуковим зображенням, записаних на термопапері, який здійснюють шляхом обробки їх на комп'ютері з використанням математичних фільтрів, вивчають гістограмний склад оновленого колоризованого зображення та вимірюють в відсотках показники колоризованої гістограми. U 1 3 1. Ехогенність підшлункової залози подібна печінці. 2. Ехогенність підшлункової залози незначно підвищена в порівнянні з печінкою. 3. Ехогенність підшлункової залози значно підвищена в порівнянні є ехогенністю печінки. 4. Ехогенність підшлункової залози подібна ехогенності заочеревенної клітковини. В наведених прикладах при аналізі ехогенності відсутня кількісна характеристика виміру накопичених фіброзних включень. Для оцінки стану підшлункової залози Комаренко Д.І., Поляков О.Б. (3) пропонують на підставі комп'ютерної обробки ехограм застосовувати інтегральну оцінку в балах. Але поки що лікарі визначають наявність фіброзу в підшлунковій залозі тільки на підставі суб'єктивної оцінки та не мають можливості здійснити кількісні виміри. Накопичення же фіброзно-склеротичних включень в залозі знижує загальний функціональний стан її, а кількісний вимір таких включень має пряме клінічне значення. Суть корисної моделі Спосіб, що пропонується, належить до медицини, який дозволяє здійснити кількісний вимір накопичених фіброзно-склеротичних включень в підшлунковій залозі і може бути використаний для діагностики хронічного фіброзного панкреатиту при відсутності проявів загострення. Для покращення якості записаних на термопапері ультразвукових зображень, застосовували комп'ютерну обробку вибраних дільниць з застосуванням математичних фільтрів Color Emboss, Hipass та Edge Enhance, які мають визнану нами позитивну експертну оцінку. Порівняння висхідного ультразвукового зображення з зображенням, отриманими після застосування математичних фільтрів дає підстави стверджувати, що оновлене зображення сприяє поглибленому аналізу морфологічних змін в підшлунковій залозі при різних формах перебігу хронічного фіброзного панкреатиту. Цьому сприяє колоризація накопичених фіброзно-склеротичних включень в паренхімі підшлункової залози. По складовим забарвленого оновленого зображення створюють загальну гістограму розподілу кольорів, величини складових якої вимірюють в відсотках. З цією метою створена комп'ютерна програма, яка здатна надавати різним структурам при хронічному фіброзному панкреатиті колірне забарвлення. Вона може використовувати стандартну кількість кольорів із 7 чи 24, а також задавати довільну кількість їх. Аналіз оновленого ультразвукового зображення по колірним складових з побудовою гістограми розподілу кольорів та виміром в відсотках її складових, може додатково сприяти поглибленій, якісній та кількісній оцінці накопичених фіброзно-склеротичних включень при фіброзних панкреатитах. Відомості, які підтверджують можливість здійснення корисної моделі. При відсутності структурних змін в підшлунковій залозі характерна ультразвукова однорідність її структури без змінення ехогенності. При початкових змінах в підшлунковій залозі внаслідок незначного накопичення фіброзних включень в ній в звичайному сіро-шкальному зображенні спостері 63306 4 гається незначне підвищення ехогенності з можливими початковими проявами неоднорідності (фото 1). При обробці цього зображення математичним фільтром Color Emboss (фото 2) покращується проведення морфологічного аналізу залози. При помірних накопиченнях фіброзних включень в підшлунковій залозі відбувається подальше підсилення ехогенності з підвищенням неоднорідності (фото 3), а при обробці таких ультразвукових зображень за допомогою фільтра Edge Enhance зображення набуває більшої чіткості (фото 4), що поглиблює структурний аналіз підшлункової залози. Ультразвукові ознаки калькульозного панкреатиту в сіро-шкальному режимі характеризуються наявністю крупних гіперехогенних включень в паренхімі (фото 5), що відповідають конкрементам. При застосуванні математичного фільтра Hipass (фото 6) значно підсилюється чіткість зображення контурів цих конкрементів на фоні накопичених фіброзно-склеротичних змін в паренхімі підшлункової залози, які спричиняють загальну гіперехогенність. Це дозволяє здійснити точний вимір конкрементів та відслідкувати зміни їх розмірів при динамічному спостереженні. При значних фіброзно-склеротичних накопиченнях в підшлунковій залозі велика їх кількість сприяє значному підвищенню інтенсивності відбитих ехосигналів від зміненої паренхіми. В сірошкальному зображенні такий відбитий, підсилений сигнал набуває кольору, що наближається до білого, який обмежує диференціацією структур (фото 7). При застосуванні математичного фільтра Color Emboss (фото 8) на оновленому зображенні дещо змінюється характер неоднорідної гіперехогенності структури підшлункової залози, що полегшує аналіз залишково збереженої паренхіми. Використання в комп'ютерній програмі методу кількісної оцінки яскравості пікселів дозволяє провести структурно-морфологічний аналіз згідно отриманих в В режимі різних діапазонів відбитих ультразвукових сигналів. Колоризація зображення, побудова гістограми цього зображення з виміром загального накопичення відповідно кожного із цих кольорів в відсотках дозволяє провести відсотково-кількісну оцінку морфологічного стану зміненої підшлункової залози при різних проявах фіброзносклеротичного панкреатиту. Так, при помірних проявах фіброзно-склеротичного панкреатиту гіперехогенність ультразвукового, записанного на термопапері, зображення характеризується вибраними для характеристики в даному випадку синім та голубим кольорами (фото 9) дозволяє здійснити топографічний аналіз розташування накопичених фіброзно-склеротичних патологічних включень. Слід зауважити, що необхідно в кожному випадку проводити співставлення колірного зображення з попереднім необробленим сіро-шкальним зображенням. Це дозволяє уникнути хибних результатів, так як чисельний вибір колірної гамми може бути довільний, а це розпорошує концентрацію при проведенні аналізу зображення. При значних фіброзно-склеротичних накопиченнях топографія їх розташування має дифузний 5 розповсюджений характер (фото 10), а забарвлення складових фіброзних структур в синьому та голубому кольорах набуває майже дифузно суцільного та виражено насиченого характеру. Порівняльний гістограмний аналіз колірних відтінків фіброзно-склеротичних накопичень колоризованого оновленого сіро-шкального ультразвукового зображення у хворих з фіброзним панкреатитом при відповідно помірних (фото 11) та виражених проявах накопичення їх (фото 12) наведено в співставленні величин відсоткових вимірів їх. При вираженому накопиченні фіброзносклеротичних включень збільшується відсоткова амплітуда складових рожевого, жовтого та синього кольорів колоризованого зображення в порівнянні з помірним накопиченням подібних включень в підшлунковій залозі. Це дає підстави, використовуючи виміри колоризованого зображення в відсотках, проводити співставлення кількісного рівня накопичених фіброзно-склеротичних включень в підшлунковій залозі при різних формах перебігу хронічного фіброзного панкреатиту та відслідковувати цей процес в динаміці. При проведенні динамічного спостереження надається можливість порівнювати відсоткові величини відповідно 63306 6 закрашених складових в різні етапи спостереження одного і того ж пацієнта та визначати кількісні розбіжності в накопиченні фіброзно-склеротичних включень в залозі, проводити співставлення з клінічним станом хворого та здійснювати обґрунтований прогноз на майбутнє. Все це дає підстави запропонувати апробовану методику в практичну роботу лікарів ультразвукової діагностики з метою отримання для аналізу більш якісних ультразвукових зображень, особливо якщо вони працюють на апаратах застарілих ультразвукових моделей. Впровадження цієї методики сприяє підвищенню рівня діагностики у хворих з різними проявами хронічного фіброзно-склеротичного панкреатиту. Джерела інформації: 1. Хронічний панкреатит. Сучасні концепції патогенезу, діагностики і лікування / О.О.Шалімов, В.В.Грубник, А.І.Зайчук, О.І.Ткаченко. - К.: Здоров'я, 2000.-256 с. (С.46-53). 2. Ткаченко Е.Н., Лисовский В.А. Ошибки в гастроентерологи. - С-Пб.: " Невский Диалект ", 2002.-397 с. (С.327-329). 3. Комаренко Д.І., Поляков О.Б. Процес уніфікації сонографічних відеозображень підшлункової залози.- Пром.Власн., 5,2006. - С. 531. 7 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 63306 8 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601