Спосіб виготовлення нижньої білизни

Спосіб виготовлення нижньої білизни, при якому виконують шаблони передньої і задньої половинок та ластовиці, викроюють деталі, отримують мірну сітку та з'єднують деталі у виріб, який відрізняється тим, що отримують мірну сітку нанесенням її на деталі та додатково визначають зони деформування мірної сітки у статиці і динаміці та питомий тиск на поверхню тіла людини, за отриманими показниками підбирають матеріал з відповідною еластичністю, викроюють нові деталі зі вставками з підібраного еластичного матеріалу, та зшивають деталі у виріб. (19) (21) u201103489 (22) 24.03.2011 (24) 25.10.2011 (46) 25.10.2011, Бюл.№ 20, 2011 р. (72) КАРДАШ ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ, НАТРОШВІЛІ СВІТЛАНА ГЕННАДІЇВНА, БАБІНА ТЕТЯНА ГЕННАДІЇВНА, ЛОЙКО ВАЛЕРІЯ ВІКТОРІВНА, ЛОЙКО ДАРІЯ МИКОЛАЇВНА, ВЕРГУН ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА (73) КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ 3 лу, передню деталь охоплює нижню частину живота, задня деталь охоплює сідниці та пов'язана з ними, з'єднувальна деталь охоплює проміжність, при цьому для виконання шаблонів попередньо будують сітку пропорціонування на основі А-ромбу для проведення топологічних перетворень і утворення плоского об'єднаного універсального шаблону панталон складної криволінійної конфігурації. Однак, запропонована сітка призначена тільки для виконання пропорціонування і не дозволяє дати оцінку змінам у елементах сітки при одяганні жіночої нижньої поясної білизни на тіло. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити такий спосіб виготовлення нижньої білизни, в якому введенням нових елементів і нової форми виконання відомих, взаємного розташування елементів і зв'язків між ними, дозволив би врахувати дію тиску на поверхню тіла при розтягу матеріалу та визначити відповідну еластичність матеріалу у зонах підвищеного тиску, що забезпечить можливість задовольнити умови відповідності ергономічним і гігієнічно-біологічним вимогам, що поліпшить споживчі властивості виробу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі виготовлення нижньої білизни, при якому виконують шаблони передньої і задньої половинок та ластовиці, викроюють деталі, отримують мірну сітку та з'єднують деталі у виріб, згідно з корисною моделлю, отримують мірну сітку нанесенням її на деталі та додатково визначають зони деформування мірної сітки у статиці і динаміці та питомий тиск на поверхню тіла людини, за отриманими показниками підбирають матеріал з відповідною еластичністю, викроюють нові деталі зі вставками з підібраного еластичного матеріалу, та зшивають деталі у виріб. Оснащення трусів мірною сіткою, яку отримують нанесенням її на деталі, та додаткове визначення зони деформування мірної сітки у статиці і динаміці надає можливість визначення зон деформації еластичного матеріалу та параметри їх деформування при одяганні трусів і їх експлуатації. Визначення параметрів деформування комірок мірної сітки надає можливість визначення величини тиску на поверхню тіла людини. Визначення величини тиску на поверхню тіла людини надає можливість використання у зонах трусів із підвищеним тиском матеріалу з підвищеною еластичністю, що забезпечить відповідність ергономічним і гігієнічно-біологічним вимогам та поліпшить споживчі властивості виробу. 63917 4 На фіг.1 представлено загальний вигляд нижньої білизни, що пропонуються; на фіг. 2 - вид ззаду трусів; на фіг. 3 - вид трусів із нанесеною мірною сіткою. Нижня білизна (фіг 1, 2) містить передню половинку 1, задню половинку 2 виробу та ластовицю 3, вставку з підвищеною еластичністю на передній половинці 4, вставку з підвищеною еластичністю на задній половинці 5. Виготовлення та спорядження нижньої білизни виконують наступним чином. Викроюють деталі: передню половинку 1, задню половинку 2 виробу та ластовицю 3, та наносять на деталі мірну сітку 6 (фіг. 3) і зшивають деталі у виріб (можливо наносити сітку на зшитий виріб). За мірною сіткою визначають зони деформації її комірок та відповідні параметри штангенінструментом - довжину, ширину та транспортиром сітковий кут а (фіг. 3). Після цього проводять дослідження зразка матеріалу, який має довжину 120 мм та ширину 50 мм, наприклад, на спеціальному приладі чи розривній машині, і визначають відповідність величини сили розтягу величинам параметрів - довжини, ширини та сіткового кута а комірок. Далі визначають питому величину тиску на поверхню тіла за такою формулою: T = P/S, де - Т - величина тиску на поверхню тіла; Р - сила розтягу матеріалу; S - площа зразка. Після цього досліджують матеріал з підвищеною еластичністю на спеціальному приладі чи розривній машині, і визначають межу, за якою при певному сітковому куті чи інших параметрах зразка з не підвищеною еластичністю, зразок матеріалу з підвищеною еластичністю почне деформуватися. При цьому слідкують, щоби величина тиску на поверхню тіла не перевищувала допустимої для 2 нормальної роботи капілярів -8.62+0,1 г/см (Пат. України № 49983, МПК А41С 3/00, 15.10.2002, бюл. № ю). Після цього визначають величини зон деформованих поверхонь трусів з мірною сіткою, викроюють відповідно до цих зон вставки 4 та 5 для передньої 1 і задньої 2 половинок з матеріалу з підвищеною еластичністю і викроюють деталі передньої і задньої половинок з урахуванням величини цих вставок. Надалі зшивають деталі передньої 1 і задньої 2 половинок із вставками 4 та 5, а після цього зшивають весь виріб. 5 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 63917 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601